3.4.2.5.    Депозитні операції банків



Вкладними (депозитними) операціями є операції банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вклад­никами з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами.
Вкладом (депозитом) можуть бути грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або бан­ківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і під­лягають виплаті вкладнику ВІДПОВІДНО до законодавства України та умов договору банківського вкладу (депозиту).
Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у без­готівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юри­дичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах певний строк зберігання або без зазначення та­кого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.
Вклади (депозити) поділяються на: 1) вклади (депозити) на вимогу,
2)  строкові вклади (депозити).
Вкладами (депозитами) на вимогу є вклади, що розміщені вкладни­ками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вклад­ника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунка.
Вкладами (депозитами) строковими є вклади, розміщені вкладни­ками в банку на визначений договором строк.
Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення вкладів на інших умовах їх повернення, що не суперечать законодавству України.
Сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визначають­ся між банком та вкладником на договірних засадах.
Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб може підтверджуватись:
-   договором банківського рахунка;
-   договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;
-  договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;
-   договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого до­кумента, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банків­ськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) ра­хунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів визначає Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депо­зитних) операцій з юридичними і фізичними особами1, затверджене Постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. № 516.
Вклади, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкла­ду (депозиту) або договору банківського рахунка та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
За договором банківського рахунка, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, вико­нувати розпорядження власника рахунка про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Для вкладників — фізичних осіб банк зобов'язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відпо­відного виду, крім випадків, передбачених законодавством України.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття вкладнику чи визначеній ним особі поточного рахунка в банку на умовах, пого­джених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з юридичною або фізичною особою, яка звернулася з пропо­зицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповіда­ють законодавству України та банківським правилам.
Банки можуть укладати з фізичними та юридичними особами до­говори банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи відпо­відно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скорис­татися такими правами.
Укладення договору банківського рахунка та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку — юридичної особи за наявності дозволу, наданого головним банком цього підрозділу, погодженого з територіальним управлінням Національного банку України, та за наявності належним чином оформ­леної уповноваженим особам довіреності на підписання документів.
Одностороння зміна (або вкладником, або банком) умов договору банківського рахунка або договору банківського вкладу (депозиту) не допускається, якщо інше не встановлено договором або законодавством України.
За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.
Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встанов­люються банками самостійно. Виплата процентів за вкладом (депозитом) здійснюється у строки, що обумовлені в договорі. Банк сплачує вкладни­ку суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти: 1) у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті; 2) у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вклад­ника — в іншій іноземній чи в національній валюті; 3) у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповід­но до заяви вкладника — у національній валюті.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'я­заний виплатити їх у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкла­дом на вимогу.
Нараховані проценти за вкладами (депозитами) юридичних осіб відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) банки можуть перераховувати на поточний рахунок юридичної особи або за­раховувати на поповнення вкладу (депозиту).
Проведення розрахункових операцій за вкладними (депозитними) рахунками юридичної особи забороняється, крім операцій, пов'язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу (депозиту) відповідно до укладених договорів застави та законодавства України.
Нараховані проценти за вкладами (депозитами) фізичних осіб відпо­відно до умов договору банківського вкладу (депозиту) банки можуть за­раховувати на поповнення вкладу (депозиту) або видавати готівкою.
Банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані про­центи у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу ви­могу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) в розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депо­зиту). Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківсько­го вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
У більшості випадків залучення банком вкладів (депозитів) юри­дичних і фізичних осіб підтверджується видачею ощадного (депозит­ного) сертифіката як письмового свідоцтва банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав.
Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися за ініціативою банку:
-    одноразово або серіями;
-    іменними або на пред'явника;
-    на вимогу або на строк.
Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі.
Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися процентними, купонними або безкупонними.
Процентним ощадним (депозитним) є сертифікат, випущений банком з визначеною процентною ставкою.
Купонним ощадним (депозитним) є сертифікат, що має окремі купони, на кожному з яких зазначено строк здійснення виплати про­центної плати (у разі настання цього строку банк відриває купон і ви­плачує власнику сертифіката дохід згідно з визначеним процентом).
Безкупонним ощадним (депозитним) сертифікатом є сертифікат, який не має окремих відривних купонів, а проценти за яким сплачують­ся разом з поверненням суми вкладу (депозиту).
Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути номіновані як у на­ціональній валюті, так і в іноземній валюті. Випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банків­ських металах, не дозволяється.
Ощадними (депозитними) сертифікатами на пред'явника, номіно- ваними як у національній, так і в іноземній валюті, оформляються лише вклади (депозити) на строк більше ніж ЗО днів.
Строк обігу ощадних (депозитних) сертифікатів установлюється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладнику (власнику сертифі­ката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу (депозиту).
Ощадний (депозитний) сертифікат, який виписаний на користь юридичної особи, отримує в банку керівник підприємства або уповно­важена на це особа. Сертифікат, що виписаний на користь фізичної особи, отримує особа, яка внесла грошові кошти на вклад (депозит), або інша уповноважена на це особа згідно із законодавством України.
За умови настання строку вимоги вкладу (депозиту) банк здійснює платіж проти пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката.
Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками лише в національній валюті.
Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банка­ми в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, — у національній валюті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, що зазначений в ощадному (депозитному) сертифікаті, або на дату достро­кового викупу сертифіката.
За умови дострокового подання ощадного (депозитного) сертифі­ката до погашення банк сплачує власнику сертифіката суму вкладу (депозиту) та проценти, які виплачуються в розмірі як за вкладом (де­позитом) на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.
Розрахунки за придбані ощадні (депозитні) сертифікати та сплата грошових коштів за ними для юридичних осіб здійснюються лише в безготівковій формі.
Розрахунки за придбані ощадні (депозитні) сертифікати та сплата грошових коштів за ними для фізичних осіб здійснюються як у готів­ковій, так і в безготівковій формі.
Якщо строк одержання вкладу (депозиту) за строковим ощадним (депозитним) сертифікатом прострочено, то такий сертифікат уважа- ється документом на вимогу, за яким на банк покладається зобов'язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу (депозиту) та процентів за ним у разі пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката.
Постановою Правління НБУ від 15 вересня 2004 р. № 435 затвер­джено Інструкцію з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (де­позитних) операцій та формування і використання резервів під кре­дитні ризики в банках України.