1.3. Організаційно-правові форми торгівлі

 

Ор ганізаційно-правовими формами торгівлі є:

 

1. Ринкова торгівля.

Ринком є суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи орга­ну місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в уста­новленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у про­цесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Торгівля на ринках може здійснюватися фізичними особами у ви­гляді промислу та суб’єктами господарської діяльності (фізичними і юри­дичними особами) у формі господарсько-торговельної діяльності.

Ринки можуть бути класифіковані за різними критеріями: за конструк­цією — криті, відкриті та комбіновані; за часом діяльності — постійно діючі або сезонні, ранкові та вечірні; за місцезнаходженням — міські, селищні та сільські; за видами економічної діяльності — з оптової тор­гівлі, з роздрібної торгівлі; за товарною спеціалізацією — з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птахів, квітів тошо, а також змішані.

2. Біржова торгівля.

Товарна біржа — є найбільш розвиненою у всьому світі формою оптового товарного ринку, функціональними обов’язками якої є упо­рядкування товарного обороту та надання посередницьких послуг щодо укладення торговельних угод.

Діяльність товарних бірж в Україні здійснюється відповідно до За­кону України «Про товарну біржу»1 від 10 грудня 1991 р., який визначає товарну біржу як організацію, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надан­ня послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товаро­обігу і пов’язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа є суб’єктом некомерційного господарювання, вона не займається ко­мерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством (засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті).

Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржо­вих операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, є Правила біржової торгівлі, які розробляються відповідно до чинного законодавства та затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її скла­ду згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття зі складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Біржовими брокерами є фізичні особи, зареєстровані на біржі від­повідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

Товарна біржа має право:

- встановлювати відповідно до чинного законодавства України влас­ні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандар­ти і типові контракти;

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

- встановлювати інші грошові збори;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговель­них угодах;

- укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх пред­ставників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;

- вносити до державних органів пропозиції з питань, що стосують­ся біржової діяльності;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і ре­кламні видання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін това­рів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в)  якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Од­нак це правило не поширюється на угоди, що відповідно до вимог чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному по­свідченню (зокрема, купівля-продаж будинків та іншого нерухомого майна).

За територією дії біржі поділяються на:

- міжнародні;

- національні;

- регіональні та міжрегіональні.

За призначенням:

-    універсальні;

- спеціалізовані на торгівлі окремих видів товарів (наприклад, ко­льоровими металами, цукром, пшеницею тощо).

За характером біржових операцій:

- біржі реального товару;

- ф'ючерсні біржі (біржі, на яких укладаються угоди з деривативами).

Деривативом є стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов язання придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому.

Деривативами є: форвардний контракт; ф'ючерсний контракт; опціон.

Форвардним контрактом є двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (про­дати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у май­бутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвард­ного контракту.

Ф ючерсним контрактом є стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладен­ня зобов'язань сторонами контракту.

Опціоном є стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фікса­цією ціни на час укладення такого контракту або на час такого при­дбання за рішенням сторін контракту.

Вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, встановлені Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми дерива­тивів1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. №632.

3.  Електронна торгівля. За допомогою мережі Інтернет створю­ються нові канали збуту товарів і послуг. Інтернет дозволяє вироб­никам зменшити витрати, пов'язані з рекламою товару, розширити ринок збуту та у кінцевому результаті збільшити обсяги продаж.

Відповідно до Типового закону про електронну торгівлю (Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі) останню слід тлумачити широко для того, щоб вона охоплювала всі торговельні відносини (як договір­ні, так і позадоговірні): постачання товарів чи послуг або обмін то­варами чи послугами, дистриб'юторські угоди, комерційне пред­ставництво й агентські відносини, факторинг, лізинг, будівництво промислових об'єктів. Фактично всі договори, що укладаються під час електронної торгівлі, — це цивільні чи господарські договори. Особливості укладання договорів в електронній формі як одного із різновидів письмової форми передбачено спеціальним законодавством (Закони України: «Про електронні документи та електронний документообіг»2 від 22 травня 2003 р., «Про електронний цифровий підпис»3 від 22 травня 2003 р.).

4.Торгівля па ярмарках та ярмарках-виставках. Ярмарки та ярмарки-виставки організуються з метою розширення оптово-роздрібної Торгівлі, економічних міжрегіональних та міжнародних зв'язків, ство­рення сприятливих умов для товарного обміну, збільшення обсягів експорту конкурентоспроможної продукції та послуг, удосконалення технологій, залучення інвестицій і кредитів, підвищення міжнародного іміджу держави тощо. Майже всі двосторонні міжурядові угоди про торгівлю та економічне співробітництво містять взаємні зобов'язання полегшувати контакти між учасниками зовнішньоекономічної діяль­ності шляхом організації ярмарок і ярмарок-виставок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні»1 від 22 серпня 2007 р. № 1065 утворено Раду з питань виставково-ярмаркової діяльності при Кабінеті Міністрів України та затверджено Положення про Раду з пи­тань виставково-ярмаркової діяльності і Концепцію розвитку виставково- ярмаркової діяльності.

Основними завданнями Ради з питань виставково-ярмаркової ді­яльності є:

- координація діяльності центральних та місцевих органів виконав­чої влади у сфері виставково-ярмаркової діяльності;

- підготовка пропозицій стосовно розроблення проектів актів Ка­бінету Міністрів України, які регламентують виставково-ярмаркову діяльність, стосовно щорічної участі підприємств, установ та організа­цій у міжнародних виставках і ярмарках з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів державного бюджету, підвищення ефектив­ності виставково-ярмаркової діяльності, посилення її впливу на науково- технічне і технологічне оновлення вітчизняного виробництва;

- підготовка пропозицій до щорічних планів проведення виставок і ярмарків, які організуються виставковими організаціями;

- надання рекомендацій виставковим організаціям щодо їх інтегра­ції в міжнародний виставковий рух.

5. Торги (тендери). Торги (тендери) є формою організації торгівлі, метою якої є створення конкурентних засад серед продавців. До недавнього часу порядок проведення тендерів визначав Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. (втратив чинність 20 березня 2008 р.). На сьогодні тендерну процедуру у сфері державних закупівель визначає Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затв. постановою КМУ від28 березня 2008 р. № 274. Положення визначає загальні умови здійснення процедур, шляхом яких може здійснюватись закупівля (такими процедурами є відкриті торги, торги з обмеженою участю, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій, редукціон, закупівля в одного учасника) та умови застосування тієї чи іншої процедури. Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.

Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. В оголошенні про проведення відкритих торгів, наданому в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупі­вель», зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт чи надання послуг; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання по­слуг; кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати учасники; способи та місце отримання тендерної документації; місце та строк подання тен­дерних пропозицій; місце та дата розкриття тендерних пропозицій; умови надання тендерного забезпечення (якщо цього вимагає замовник) та спо­соби зв'язку для отримання додаткової інформації.

Строк для подання тендерних пропозицій повинен становити ЗО календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути зменшено до 15 календарних днів (до 10 кален­дарних днів — у разі проведення торгів з обмеженою участю). При­чини скорочення строку викладаються у звіті про результати проведен­ня процедури закупівлі. Вони не повинні свідчити про наміри замов­ника послабити конкуренцію між учасниками.

Замовник безоплатно надсилає або подає учаснику тендерну до­кументацію протягом трьох робочих днів з дня отримання від нього запиту про подання необхідних документів у разі відкритих і двосту­пеневих торгів та згоди на участь у торгах у разі проведення торгів з обмеженою участю.

Тендерна документація повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;

3) інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;

4) інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характе­ристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфі­кацію, плани, креслення, малюнки.

Замовник має право зазначити у тендерній документації інформацію про необхідність встановлення вимоги щодо надання тендерного забез­печення, його розмірів, форми, а також випадки, коли тендерне забез­печення не повертається учаснику.

На вимогу замовника учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення, розмір якого не повинен

перевищувати 1 % очікуваної вартості у разі проведення торгів на за­купівлю робіт та 5 % у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

У разі надання тендерного забезпечення у формі депозиту замовник повертає учаснику всю суму депозиту разом з нарахованими відсотка­ми банку, в якому було розміщено депозит.

Якщо тендерне забезпечення вноситься за учасника будь-яким іншим підприємством, установою чи організацією, учасник повинен погодити таке рішення із замовником до подання тендерної пропозиції.

Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

-    відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після за­кінчення строку її подання;

- непідписання учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю;

- ненадання учасником, що став переможцем торгів, необхідних гарантій щодо виконання договору про закупівлю після акцепту його тендерної пропозиції, якщо надання таких гарантій передбачено тен­дерною документацією.

Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму учаснику протягом 10 календарних днів з дня виникнення підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:

- закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазна­ченого у тендерній документації;

- укладення договору про закупівлю з учасником, що став пере­можцем торгів;

- відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подан­ня, якщо це передбачено у тендерній документації;

- закінчення процедури закупівлі без укладення договору про за­купівлю з жодним із учасників, що подали тендерні пропозиції.

Кошти, що надійшли як тендерне забезпечення (у разі коли вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до загального фонду відповідного бюджету.

Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерній документації. На запит учасника замовник підтверджує отримання його тендерної пропозиції із зазна­ченням дати та часу отримання.

Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення у разі, коли ви­мога щодо його надання була встановлена тендерною документацією.

Тендерні пропозиції, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам, що їх подали.

Замовник має право до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій прийняти рішення про його продовження у разі, коли один чи більше учасників не можуть подати свої тендерні пропо­зиції до зазначеного строку через об’єктивні причини. Повідомлення про продовження строку, можливі зміни місця та процедури розкриття тендерних пропозицій негайно надсилається кожному учаснику, якому було подано тендерну документацію.

Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого тендер­ного забезпечення, якщо вимога щодо надання тендерного забезпечен­ня була встановлена у тендерній документації. Такі зміни чи заява про відкликання тендерної пропозиції можуть бути враховані у разі коли вони отримані замовником до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Під час здійснення закупівлі замовник має право вимагати від учас­ника — переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладен­ня договору про закупівлю забезпечення виконання договору згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації.

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 15 % його кошторисної вартості під час здійснення за­купівлі товарів і послуг та відповідно 5 % під час закупівлі робіт.

Замовник повертає учаснику забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про за­купівлю (у разі, коли вони не повертаються учаснику), підлягають пере­рахуванню до загального фонду відповідного бюджету.

Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день закінчення стро­ку їх подання у час та у місці, зазначених у тендерній документації.

З метою забезпечення відкритості та прозорості процедур закупі- ікіп. під час розкриття тендерних пропозицій можуть бути присутні представники засобів масової інформації.

До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником Повинні бути допущені всі учасники, що подали тендерні пропозиції, •бо їх уповноважені представники. Відсутність учасника або його упо- ІНОВаженого представника під час проведення процедури розкриття тендерних пропозицій не є підставою для нерозкриття, нерозгляду або нідхилення його тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність усіх необхідних документів, передбачених тендерною документацією, правильність їх оформлення, а також оголошується найменування та адреса кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол за встановленою уповноваженим органом формоьо, копія якого подається всім учасникам на їх запит. Ці відомості зазначаються у звіті про ре­зультати проведення процедури закупівлі.

Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на підставі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.

Основними критеріями оцінки є: ціна; строк поставки товарів, ви­конання робіт, надання послуг; якість та функціональні характеристики, екологічна чистота; післяпродажне обслуговування; умови розрахунків; експлуатаційні витрати; передача технології та підготовка управлін­ських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місце­вих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матері­алів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

У разі коли для визначення найкращої тендерної пропозиції вико­ристовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації повинен бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або пито­ма вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 %.

Загальний строк проведення оцінки, порівняння та визначення переможця торгів не повинен перевищувати ЗО робочих днів після дня розкриття тендерних пропозицій.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо:

- учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим у тендерній документації;

- тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;

- учасник не надав тендерного забезпечення, якщо така вимога передбачена тендерною документацією;

- учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з ви­правленням виявленої замовником арифметичної помилки;

- виникли обставини, зазначені у пунктах 28 і 58 Тимчасового по­ложення.

Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тен­дерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.

Торги відміняються у разі якщо:

- подано менше ніж дві тендерні пропозиції;

- відхилено всі тендерні пропозиції.

Торги можуть бути визнані замовником такими, що не відбулися, у разі коли:

- ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;

- здійснення закупівлі більше не відповідає державним потребам унаслідок настання непередбачуваних об’єктивних обставин (дії не­переборної сили).

Про прийняття рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, замовник повідомляє шляхом опублікування оголо­шення в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» із зазначенням причин протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення.

Повідомлення про відміну торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки.

Замовник надсилає переможцю торгів протягом п’яти календарних днів з дня акцепту повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчено, а також надсилає всім учасникам процедур від­критих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю

письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника — переможця процедури закупівлі, тен­дерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замов­ник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної до- кументацп ' та умов акцептованої' ' тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п’ять робочих днів з дня відправлення письмового повідо­млення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих іоргів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

Замовник надсилає протягом семи календарних днів після укладен­ня договору про закупівлю для опублікування в інформаційному бюле- КН «Вісник державних закупівель» оголошення про результати від- і ритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю за формою, встановленою уповноваженим органом.

6. Аукціонна торгівля. Аукціон є самостійним способом продажу реального товару учаснику аукціону (покупцю), який запропонував під час торгів найвищу ціну за нього. Проведення аукціону може мати як добровільний (за згодою власника майна), так і примусовий характер.

Проведення аукціону у добровільному порядку може бути обов’язковим етапом під укладення окремих різновидів договорів, на­явність обумовлюється потребою забезпечення реалізації публічних інтересів. Так, за Законом України «Про приватизацію державного майна»1 від 4 березня 1992 р. (у ред. Закону України від 19 лютого 1995 р. № 89/97-ВР), приватизація державного майна здійснюється шляхом продажу об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом. Так само відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих дер­жавних підприємств (малу приватизацію)»2 від 6 березня 1992 р. (у ред. Закону України від 15 травня 1996 р.) серед основних способів прива­тизації називають проведення аукціону та конкурсу. Право власності на такі об’єкти набувається шляхом їх викупу тільки за умови, що їх не продано за конкурсом, або на аукціоні, а також до об’єктів, що здані в оренду, якщо право на їх викуп було передбачено у договорі оренди, укладеного до набрання сили Законом України «Про оренду державно­го майна». Зазначені закони детально регламентують процедури про­дажу об’єктів приватизації на аукціоні. Продаж пакетів акцій державних підприємств на аукціоні на фондових біржах здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення в Першій фондовій торговельній системі аукціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що належать державі, затвердженого спіль­ним наказом Фонду Державного майна України і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 червня 1999 р. № 1201.

З метою упорядкування порядку продажу окремих видів товарів на спеціалізованих аукціонах прийнято низку підзаконних нормативних актів. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 599 затверджено Положення про організацію та проведення аукці­онів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля4. Наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 5 червня 2002 р. № 153 затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів живої худоби та птиці1. Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства культури і мистецтв України від 29 грудня 2001 р. № 322/795 затверджені Правила торгівлі антикварними речами2, які визначають основні вимоги щодо організа­ції торгівлі антикварними речами як у роздрібній торговельній мережі, гак і на аукціонах.

Для організації аукціону утворюється аукціонний комітет, який здійснює загальне керівництво та контроль з дотриманням умов про­ведення аукціонів. Аукціонний комітет оголошує про день та місце проведення торгів в засобах масової інформації, затверджує типові форми аукціонної документації та договорів з купівлі-продажу на стан­дартних аукціонних умовах, а також порядок розрахунків, пов’язаних І проведенням аукціону, та виконання угод, укладених на аукціоні.

Приймання заявок на участь в аукціоні починається з дня повідомлен­ня в засобах масової інформації про проведення аукціону, а припиняєть­ся — за день до його проведення. Під час прийняття заявки на участь в аукціоні кожному покупцеві присвоюється відповідний аукціонний номер га видається посвідчення учасника аукціону. Заявка покупця не може бути меншою, ніж розмір одного лота (лотом є мінімальна за кількістю та вар­тістю партія товару, що пропонується для продажу на аукціоні).

У день проведення аукціону (після сплати реєстраційного внеску, розмір якого встановлюється організатором аукціону) аукціонний ко­мітет реєструє його учасників і видає їм аукціонні картки з номером. Аукціон починається з оголошення ведучим (ліцитатором) порядку та правил проведення аукціону, кроку аукціону, правил поведінки на аук­ціоні, а також іншої інформації. Під час проведення аукціону початко­М вартість лота збільшується або зменшується тільки відповідно до кроку аукціону (кроком аукціону є величина, на яку може змінюватись вартість лота під час проведення аукціону).

Ведучий оголошує лот, його початкову вартість і крок аукціону одночасно з ударом аукціонного молотка. Вартість лота підвищується її пропозиціями покупців. Якщо лот залишився непридбаним, він зні- Иаеться з аукціону або за пропозицією продавця, заявленою письмово пі о час проведення аукціону, його вартість знижується і він виставляються на аукціонні торги за новою ціною.

Покупець повідомляє про готовність купити лот підняттям своєї ііукціонної картки, чим засвідчує прийняття вартості лота. Таким же чином він виражає своє погодження на збільшення вартості лота. Якщо покупець запропонував вартість лота більшу ніж оголошена, ведучий називає аукціонний номер покупця і запропоновану ним вартість.

Уразі коли після оголошення ведучим запропонованої вартості лота кілька покупців одночасно піднімають свої аукціонні картки, ведучий називає нову вартість лота, оголошуючи аукціонний номер покупця, який назвав найбільшу вартість (якщо вона була проголошена), або називає нову вартість лота, збільшену на відповідний крок аукціону (якщо він не проголошувався), не оголошуючи аукціонних номерів по­купця до останньої пропозиції, поки не визначить покупця, який підняв свою аукціонну картку останнім.

Якщо при послідовному збільшенні вартості лота кілька покупців залишають свої аукціонні картки постійно піднятими, ведучий може запропонувати одному з них назвати свою вартість лота (кратну кроку аукціону). Після першого оголошення одним з покупців нової вартості лота ведучий називає аукціонний номер цього покупця, а також запро­поновану ним вартість і продовжує торги.

Переможцем аукціону визнається покупець, аукціонний номер якого ведучий назвав останнім. Торги з продажу лота вважаються закінченими, якщо після триразового оголошення чергової вартості лота не буде за­пропоновано його більшу вартість і ведучим одночасно з ударом аукці­онного молотка буде проголошено: «продано покупцеві №      ».

Після закінчення аукціону складається протокол про результати його проведення та аукціонне свідоцтво, яке підписується уповноваженими особами покупця, продавця, аукціонного комітету та біржі (якщо аук­ціон проводився на біржі). Аукціонне свідоцтво є підставою для укла­дення договору купівлі-продажу товару (лота) між продавцем і покуп­цем. Отже, при укладенні договору з особою, яка виграла торги, права і обов’язки сторін виникають з юридичного складу, першим елементом якого є сповіщення про проведення торгів, другим — проведення тор­гів, результати яких оформлюються протоколом, третім — підписання аукціонного свідоцтва; четвертим — укладення договору.

В окремих випадках аукціонний продаж: може мати примусовий характер. Так, реалізація майна, що перебуває в заставі, згідно з ви­могами Закону України «Про заставу»1 від 2 жовтня 1992 р., здійсню­ється спеціалізованими організаціями з аукціонів, якщо інше не перед­бачено договором застави, а державних підприємств та відкритих ак­ціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких є державною власністю, — виключно з аукціонів (публічних торгів)1. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448 затверджено Положення про порядок проведення аукціонів (публічних, торгів) з реалізації заставленого майна2.

Реалізація майна провадиться державним виконавцем, а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній влас­ності, — відповідним органом приватизації (які і є організаторами аукціону). Початкова вартість реалізації майна визначається виходячи з оцінки майна, проведеної у порядку, передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»3 від 12 липня 2001 р., а оцінка майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратиза- ції, всі акції яких перебувають у державній власності, здійснюється відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

До початку аукціону ліцитатор інформує про майно, що підлягає реалізації, та умови його продажу. Початком аукціону вважається момент оголошення початкової ціни реалізації. Кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попе­редню не менш як на 10 % (обов’язковий крок аукціону). Якщо про­тягом трьох хвилин після оголошення останньої ціни не буде запро­поновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання майна особою, яка запропонувала найвищу ціну. У разі коли протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни реалі­зації покупці не висловлюють бажання придбати майно за цією ціною, ДІцитатор має право знизити її до рівня ціни, що задовольняє вимоги частаводержателя, передбачені ст. 19 Закону України «Про заставу». Якщо після такого зниження ціни немає бажаючих придбати майно, аукціон припиняється.

У Законі України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від "і ішетопада 2001 р. встановлено мораторій на застосування примусової реалізації Майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких чистка держави становить не менше 25 %, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. До переліку майна, на примусову |м алізацію якого введено мораторій, включено об’єкти нерухомого майна та інших иі мовних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими Підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать до майна інших господар­і І.МІЧ товариств, і передані до статутних фондів цих підприємств.

Під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: початкова і остаточна ціна реалізації майна; пропозиції покупців та відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону).

Протокол підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) і в триденний термін надсилається організатору аукціону.

Переможець аукціону в десятиденний термін після повного вне­сення коштів на зазначені у протоколі рахунки подає організатору аукціону документи про внесення коштів. У цей же термін організатор аукціону складає акт про проведений аукціон і подає його на затвер­дження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на за­ставлене майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис. На підставі затвердженого акта про проведений аукціон нотаріус видає переможцю аукціону свідоцтво про придбання майна на аукціоні. Спори, що виникають у процесі реалізації майна, вирішуються в су­довому порядку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 26 червня 2002 р. № 294 затверджений Порядок проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі1, дія якого поширюється на активи, які перебувають у податко­вій заставі та на які податкові органи мають право звертати стягнення у позасудовому порядку (за винятком товарів, які можуть бути згрупо­вані та стандартизовані; продовольчих товарів, що швидко псуються, а також інших товарів, обсяги яких не є достатніми для організації публічних торгів; цінних паперів; цілісних майнових комплексів під­приємств, установ та організацій, активи яких перебувають у державній або комунальній власності).

Аукціон з продажу активів платника податків, які перебувають у по­датковій заставі, здійснюється на підставі заявки податкового органу. Організатором аукціонів з продажу активів платника податків, які пере­бувають у податковій заставі, виступають уповноважені біржі, визна­чені центральним податковим органом на конкурсних засадах. Для цього податковий орган укладає з біржею відповідний договір. Для організації та проведення аукціонів на вповноваженій біржі створюєть­ся аукціонний комітет, кількісний і персональний склад якого визна­чається уповноваженою біржею самостійно. До складу аукціонного комітету обов’язково входить представник податкового органу.

Активи, які підлягають продажу на аукціоні, виставляються на торги за початковою ціною, що визначається суб’єктами оціночної діяльності, які отримали сертифікат Фонду державного майна України. Незалежна оцінка вартості активів проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»1 від 12 липня 2001 р.

У процесі аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: почат­кова й остаточна ціна продажу лота; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор; результати аукціону; відомості про переможця — учасника, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення аукціону. Затверджений протокол є підставою для укладення протягом трьох днів договору купівлі-продажу. Покупець зобов’язаний внести зазначені в протоколі платежі протягом визначеного у договорі купівлі- продажу терміну. Передача активів покупцеві здійснюється тільки після повної сплати ним коштів.