Розділ 4. Суб’єкти господарського права: загальна характеристика; порядок утворення та державної реєстрації; майнова основа господарювання - 4.5. Припинення діяльності суб’єкта господарювання — юридичної особи

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

4.5.   Припинення діяльності суб’єкта господарювання — юридичної особи


Припинення діяльності суб’єкта господарювання — юридичної особи здійснюється шляхом її реорганізації або ліквідації.

Суб’єкт господарювання — юридична особа визнається такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 59 ГК України, ст. 104 ЦК України припинення юридичної особи шляхом реорганізації може здійснюватися в таких формах: злиття, приєднання, поділу та перетворення.

-    У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений унаслідок злиття.

Механізм реорганізації юридичної особи у формі злиття.

1.  Прийняття засновниками (учасниками) юридичних осіб або упо­вноваженими ними органами рішень про припинення цих юридичних осіб шляхом злиття в одну юридичну особу (в кожному з таких рішень обов’язково повинно передбачатися утворення комісії з припинення та про її склад); у визначених законодавством випадках для злиття необ­хідно отримання згоди антимонопольних органів, інших органів дер­жавної влади.

2.  Публікація повідомлення про прийняття засновниками (учасни­ками) юридичної особи або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи шляхом злиття у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

3.  Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи[37] (перелік документів, що подається державному реєстратору для внесення запису про припинен­ня юридичної особи зазначений у ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Рішення щодо припинення юридичної особи шляхом злиття, яке подається дер­жавному реєстратору, має бути підписане уповноваженими особами юридичних осіб, що припинюються, та юридичної особи — правона­ступника.

4.  Задоволення чи відхилення вимог кредиторів юридичних осіб, що припинюються шляхом злиття.

5.  Комісії з припинення юридичних осіб, які реорганізуються шля­хом злиття, у межах процедур припинення цих юридичних осіб орга­нізують укладення договору про злиття між юридичними особами, що реорганізуються, або складення спільного плану реорганізації шляхом злиття, який визначає порядок злиття.

6.  Складення комісіями з припинення юридичних осіб, які реорга­нізуються шляхом злиття, передавальних балансів, які відображають вартість майна, що передається новій юридичній особі. Затвердження передавальних балансів органами, що прийняли рішення про припи­нення юридичних осіб.

7.  Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом злиття.

8.  Укладення між кожною з юридичних осіб, які реорганізовуються шляхом злиття, та юридичною особою, що створено під час злиття, договорів, які опосередковують передачу комплексу прав та обов’язків, відображених в передаточних балансах у вартісному виразі.

9.  Фактична передача майна юридичних осіб, що реорганізуються шляхом злиття, юридичній особі, що створюється в результаті злиття, яка оформлюється актами передачі-приймання (у випадках, визначених чинним законодавством, потрібна державна реєстрація переходу прав на майно).

10. Складення зведеного бухгалтерського балансу.

11.  Державна реєстрація припинення юридичних осіб, що прийня­ли рішення про злиття.

-   У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

Механізм реорганізації юридичної особи у формі приєднання.

  1. Прийняття засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом рішення про приєднання до неї іншої юридичної особи.

Прийняття засновниками (учасниками) юридичної особи або упо­вноваженим ними органом рішення про припинення цієї юридичної особи шляхом її приєднання до іншої юридичної особи (в такому рі­шенні обов’язково повинно передбачатися утворення комісії з припи­нення та її склад); у визначених законодавством випадках для приєд­нання необхідно отримання згоди антимонопольних органів, інших органів державної влади.

2. Публікація повідомлення про прийняття уповноваженим органом управління юридичної особи рішення про припинення юридичної осо­би шляхом приєднання у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

3.  Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи (перелік документів, що подається державному реєстратору для внесення запису про припинен­ня юридичної особи зазначений у ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Рішення щодо припинення юридичної особи шляхом приєднання, яке подається державному реєстратору для внесення відповідного запису, підпису­ється уповноваженими особами юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання, та юридичної особи — до якої приєднуються.

4.  Задоволення чи відхилення вимог кредиторів юридичної особи, що припиняється шляхом приєднання.

5.  Комісія з припинення юридичної особи, яка реорганізується шляхом злиття, сумісно з уповноваженим органом управління юридич­ної особи, до якої вона приєднується, організують укладення договору про приєднання між юридичною особою, що приймає, та юридичною особою, що приєднується, або складення ними спільного плану реор­ганізації шляхом приєднання.

6.  Складення комісією з припинення передавального балансу, який відображає вартість майна, що передається за результатами інвентари­зації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів юри­дичної особи, яка припиняється. Передавальний баланс затверджуєть­ся органом, який приймає рішення про припинення.

7.  Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом злиття.

8.  Укладення договорів, які опосередковують передачу комплексу прав та обов’язків, відображених у передавальному балансі у вартісно­му виразі.

9.  Фактична передача майна на баланс приймаючого підприємства, яка оформлюється актами передачі-приймання (у випадках, визначених чинним законодавством, потрібна державна реєстрація переходу прав на майно).

10. Складення зведеного бухгалтерського балансу.

11.  Державна реєстрація припинення юридичної особи, що при­йняла рішення про приєднаня.

-   У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У процесі поділу юридичної особи насамперед створюються нові суб’єкти, а потім припиняється юридична особа, що реорганізується шляхом поділу.

-   У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарюван­ня до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відпо­відних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта.

Механізм реорганізації юридичної особи у формі поділу.

1. Прийняття уповноваженим органом управління юридичної особи (у разі примусового поділу — іншим суб’єктом) рішення про припи­нення юридичної особи шляхом поділу з обов’язковим зазначенням даних про формування та склад комісії з припинення.

2. Публікація повідомлення про прийняття рішення уповноваженим органом управління юридичної особи (чи іншим суб’єктом — у разі її примусового поділу) щодо припинення юридичної особи у спеціалізо­ваному друкованому засобі масової інформації.

3.  Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу (а в разі при­мусового поділу — про рішення іншого суб’єкта) щодо припинення юридичної особи (перелік документів, що подається державному реє­стратору для внесення запису про припинення юридичної особи зазна­чений у ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

4.  Задоволення чи відхилення вимог кредиторів юридичної особи, що припиняється шляхом поділу.

5.  Комісія з припинення у межах наданих їй повноважень:

-   визначає майно, права та обов’язки, що підлягають передачі одно­му або декільком новим юридичним особам;

-   складає розподільчий баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про припинення.

6.  Державна реєстрація одного або декількох юридичних осіб, що створюються в процесі поділу.

7.  Укладення юридичною особою, що реорганізується, з кожною юридичною особою, що виділилася під час поділу, договорів, які опо­середковують передачу прав та обов’язків, визначених відповідно до розподільчого балансу та інших документів.

8.  Фактична передача створеним юридичним особам конкретного майна, яка оформлюється актами передачі-приймання (у випадках, ви­значених чинним законодавством, потрібна державна реєстрація пере­ходу прав на майно).

9.  Державна реєстрація припинення юридичної особи, що реорга­нізувалася шляхом поділу.

-   Перетворенням юридичної особи, відповідно до ст. 108 ЦК Укра­їни, є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення одно­го суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта гос­подарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання. Механізм перетворення може бути різним залежно від виду організаційно-правової форми юридичної особи, яка перетворюється, та організаційно-правової форми нової юридичної особи. Найбільш урегульованим є процес перетворення унітарного державного підприємства в акціонерне товариство (див. законодавство про приватизацію та корпоратизацію).

Юридична особа вважається реорганізованою з моменту державної реєстрації знов виниклих юридичних осіб, за винятком випадку реор­ганізації у формі приєднання, коли приймаюча юридична особа вважа­ється реорганізованою з моменту внесення в Реєстр запису про при­пинення діяльності юридичної особи, що приєдналася.

Порядок проведення процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетво­рення визначається ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За наявності порушень чинного законодавства під час реорганізації юридичної особи зацікавлені особи у судовому порядку можуть ініці­ювати питання про визнання недійсними актів, якими опосередковува­лась процедура реорганізації, а також актів державної реєстрації ство­рених в процесі реорганізації юридичних осіб.

Суб’єкт господарювання — юридична особа ліквідується:

1) за рішенням власника (власників) чи уповноважених ними орга­нів, засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників;

2) у зв’язку із закінченням строку, на який створювалася юридична особа, чи у разі досягнення мети, заради якої її було створено;

3) за рішенням суду:

-   у разі визнання її в установленому порядку банкрутом, крім ви­падків, передбачених законом;

-   у разі скасування її державної реєстрації на визначених законом підставах (неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності; визнан­ня недійсними установчих документів або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам та з інших підстав, перед­бачених законом);

4)  за рішенням органу державної влади, органу місцевого самовря­дування, який відповідно до своїх повноважень застосував такий різно­вид адміністративно-господарських санкцій (відповідно до ст. 239 ГК України до суб’єктів господарювання може застосовуватися такий вид адміністративно-господарських санкцій, як скасування державної реє­страції та їх ліквідація).

Скасування державної реєстрації юридичної особи і є підставою для вилучення її з державного реєстру.

Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання передбачений у ст. 60 ГК України, а порядок проведення розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання — у ст. 61 ГК України.

Відповідно до положень вищеозначених статей ГК України лікві­дація суб’єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб’єкта господарю­вання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб’єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб’єкта гос­подарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб’єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє пер­сонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціаль­ним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомлен­ням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарюван­ня, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквіда­ційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до ст. 112 ЦК України.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб’єкта гос­подарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду креди­торові відмовлено, вважаються погашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Особливості припинення окремих різновидів суб’єктів господарю­вання передбачені в окремих нормах правових актів, що регулюють діяльність цих суб’єктів. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, а також порядок надання відомостей органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування щодо реєстрації припинення юридичної особи передбачено Законом України «Про державну реє­страцію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (ст. 36 Зако­ну — порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; ст. 38 Закону — порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи; ст. 39 Закону — по­рядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом).

Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

-   нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасни­ків) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи;

-   документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідом­лення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалі­зованому друкованому засобі масової інформації.

У випадках, установлених законом, крім вищезазначених доку­ментів, додатково подається документ, який підтверджує одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення до­кументів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру за­пису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповно­важеного ними органу щодо припинення юридичної особи, без роз­гляду повинен у день надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юри­дичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, дер­жавної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціаль­ного страхування відомості про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішен­ня засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється:

-   проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, стосовно якої прийнято рішення щодо припинення;

-   внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи;

-   проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, стосовно якої прийнято рішення щодо припинення.