6.12. Права, обов'язки і відповідальність суб'єктів господарювання щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні та юридичні особи всіх форм власності, які займаються розробленням, вироб­ництвом, зберіганням, транспортуванням, ввезенням в Україну, використанням, а також реалізацією харчових продуктів і про­довольчої сировини, мають право:

•    одержувати у встановлений термін від відповідних органів виконавчої влади необхідну, доступну та достовірну інформа­цію про можливість реалізації, використання і споживання харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх мате­ріалів в Україні;

•    звертатися за захистом своїх прав до суду.

Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні та юридичні особи всіх форм власності, які займаються розробленням, вироб­ництвом, транспортуванням, зберіганням, ввезенням в Україну, реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням харчо­вих продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані:

•    вживати заходів поетапного впровадження на підприємствах харчової промисловості міжнародної системи забезпечення без­пеки харчових продуктів НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) у порядку та строки, визначені законодавством України для окремих видів харчових продуктів;

•    дотримувати процедур підтвердження відповідності та скла­дати декларацію про відповідність продовольчої продукції, на яку встановлено технічні регламенти;

•    мати спеціальну освіту (підготовку);

•    виробляти, ввозити в Україну, реалізовувати та використову­вати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні мате­ріали, які відповідають вимогам Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" і дію­чих в Україні нормативних документів щодо цих продуктів, сировини і матеріалів;

•    реалізовувати та використовувати харчові продукти, продо­вольчу сировину і супутні матеріали лише за наявності доку­ментального підтвердження їх якості та безпеки. Виробник (продавець) харчових продуктів та продовольчої сировини зо­бов'язаний постійно перевіряти їх якість і вживати заходів недопущення реалізації непридатних харчових продуктів, хар­чових продуктів з простроченим терміном придатності та хар­чових продуктів, на яких немає маркування або його немож­ливо розібрати;

•    забезпечувати безперешкодний доступ на відповідні об'єкти працівникам, які здійснюють державний контроль і нагляд, для перевірки відповідності виробництва, зберігання, транспор­тування, реалізації, використання харчових продуктів і про­довольчої сировини вимогам, нормам і правилам щодо якості та безпеки цих продуктів і сировини, встановленим норматив­ними документами, і надавати безоплатно цим працівникам необхідні для виконання їхніх функцій нормативні докумен­ти та інші відомості, а також зразки (у кількості, визначеній нормативною документацією) використаних продовольчої сировини, супутніх матеріалів і харчових продуктів, що випус­каються;

•  відшкодовувати споживачам шкоду, заподіяну через порушення законодавства України про якість та безпеку харчових продук­тів і продовольчої сировини.

Реалізація харчових продуктів і продовольчої сировини фізич­ними та юридичними особами повинна здійснюватися відповідно до правил торгівлі харчовими продуктами в Україні, які затвер­джуються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Відповідальність за порушення вимог законодавства щодо стандартизації та сертифікації

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" особи, винні у по­рушенні вимог цього Закону, несуть цивільно-правову, адмініст­ративну або кримінальну відповідальність.

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері підтверджен­ня відповідності, так само несуть відповідальність згідно із зако­нами України (ст. 20 Закону України "Про підтвердження від­повідності").

6.13. Вилучення з обігу або знищення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, що не відповідають встановленим вимогам

Неякісні та небезпечні харчові продукти, продовольча сиро­вина та супутні матеріали підлягають вилученню з обігу в по­рядку, встановленому законом.

До неякісних належать харчові продукти, продовольча сиро­вина та супутні матеріали, якісні показники та споживчі власти­вості яких не відповідають зазначеним у декларації про відповід­ність (нормативному документі чи нормативно-правовому акті), а також такі, якість яких знизилася внаслідок:

•    порушення маркування;

•    пошкодження чи деформування тари та окремих одиниць упа­ковки (крім бомбажних консервів);

•    наявності сторонніх запахів, ознак замокання, що не станов­лять загрози для споживачів;

•  наявності сторонніх домішок чи предметів, що можуть бути видалені.

Вилучені з обігу неякісні харчові продукти, продовольча сиро­вина та супутні матеріали (крім харчових продуктів і продоволь­чої сировини, що швидко псуються, термін придатності яких не перевищує ЗО діб) можуть бути повернуті в обіг у разі при­ведення їх у відповідність зі встановленими вимогами шляхом сортування, очищення, повторного маркування, зміни цільово­го призначення зазначеної продукції, промислової переробки тощо.

Небезпечними вважаються харчові продукти, продовольча си­ровина та супутні матеріали, показники безпеки яких не відпо­відають встановленим в Україні для такого виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язано з ризи­ком для здоров'я і життя людини, зокрема харчові продукти та продовольча сировина:

•    які неможливо ідентифікувати;

•    фальсифіковані;

•    контрабандні;

•    безхазяйні;

•    на які відсутні супровідні документи виробника (власника), що підтверджують їх походження, або документи, що підтвер­джують їх якість і безпеку;

•    термін придатності до споживання (використання) яких закін­чився;

•    виготовлені із застосуванням не дозволених у встановленому порядку компонентів, харчових добавок, матеріалів, технологій тощо;

•    з явно вираженими ознаками псування та пошкодження гризу­нами чи комахами.

Небезпечна та неякісна продовольча продукція, яку неможливо повернути в обіг, підлягає утилізації або знищенню в порядку, встановленому законом.

Утилізує чи знищує вилучену з обігу неякісну та небезпечну продовольчу продукцію виробник (власник) за власні кошти. Порядок і умови використання неякісної продовольчої продукції, методи утилізації чи знищення небезпечної продовольчої продукції погоджуються з відповідними органами, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до їх компетенції.

6.14. Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації та сертифікації

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації відповідно до закону представляє інтереси України в міжнарод­них організаціях зі стандартизації, вживає заходів адаптації за­конодавства України у сфері стандартизації до законодавства Єв­ропейського Союзу, співробітничає в цій сфері з відповідними органами інших країн, приймає рішення про приєднання до між­народних (регіональних) систем стандартизації, укладає дого­вори про співробітництво та виконання робіт у сфері стандар­тизації.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені ст. 17 Закону України "Про стандартизацію", то застосовуються норми міжнародного договору.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності у встановленому зако­нодавством порядку представляє інтереси України в міжнародних організаціях з підтвердження відповідності, співробітничає в цій сфері з відповідними органами інших країн, приймає рішення про приєднання до міжнародних та регіональних систем сертифі­кації, укладає договори про взаємне визнання результатів робіт з підтвердження відповідності. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені Законом Украї­ни "Про стандартизацію", то застосовуються норми міжнародно­го договору.

Міжнародне співробітництво України у сфері забезпечення якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів передбачає:

•    участь у роботі міжнародних організацій;

•    укладення міжнародних договорів, у тому числі про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності харчових продуктів вимогам якості та безпеки (сертифікації); гармоні­зації державних стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, нормами і правилами, які визначають вимоги до якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сиро­вини і супутніх матеріалів, а також методів їх випробувань; обміну з торговими партнерами інформацією про заходи, що вживаються в Україні для забезпечення якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріа­лів (ст. 23 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"). Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Вер­ховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законом, то застосовуються правила міжнарод­них договорів (ст. 24 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини").

Контрольні питання

1.  Що означає поняття "стандартизація"?

2.  Що становить об'єкти стандартизації?

3.  На яких принципах базується державна політика у сфері стандар­тизації?

4.  Суб'єкти стандартизації.

5.  Види стандартів.

6.  Проаналізуйте правове регулювання відносин власності на стандар­ти.

7.  Якими повноваженнями наділені органи виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності?

8.  Як ви розумієте підтвердження відповідності в законодавчо регульо­ваній та в законодавчо нерегульованій сферах?

9.  Джерела фінансування робіт зі стандартизації та діяльності з підтвер­дження відповідності?

10.Визначте необхідність державного регулювання забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини. Якими нор­мативними актами держави регулюється ця діяльність?

11.      Яку відповідальність несуть суб'єкти господарювання в разі пору­шення вимог законодавства щодо стандартизації та сертифікації?

12.      Мета міжнародного співробітництва у сфері стандартизації і сертифі­кації.