| Глава 6. Правове регулювання відносин суб'єктів господарювання щодо стандартизації та сертифікації - Страница 5 |
| Хозяйственное право - М.К. Галянтич Господарське право України |
|
Страница 5 из 6
6.10. Вимоги щодо запобігання нанесення шкоди здоров'ю споживачів харчових продуктів і продовольчої сировини Вимоги щодо запобігання ввезенню, виготовленню, реалізації, використанню неякісних, небезпечних або фальсифікованих харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів Забороняється виготовляти, ввозити, реалізовувати, використовувати в оптовій чи роздрібній торгівлі, громадському харчуванні неякісні, небезпечні для здоров'я та життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали. Харчові продукти і продовольча сировина не вважаються неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини, якщо шкідливі або токсичні речовини, небезпечні для здоров'я мікроорганізми чи їх токсини не є для харчового продукту чи продовольчої сировини сторонніми домішками, а їх кількість не перевищує встановлених гранично допустимих рівнів. Перелік харчових добавок, дозволених для використання в харчових продуктах, затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"). Будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані в інший спосіб без документального підтвердження їх якості та безпеки. До документів, що підтверджують якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, належать (ст. 5 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"): • декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів; • сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності, що видаються: — на харчові продукти та супутні матеріали, призначені для реалізації на внутрішньому ринку України; — на продовольчу продукцію вітчизняного виробництва, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, в якій бере участь Україна); • висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтво про державну реєстрацію, гігієнічний сертифікат, що — висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи: • на нові харчові продукти; • на харчові продукти та продовольчу сировину промислового виробництва; • на супутні матеріали; — свідоцтво про державну реєстрацію — на спеціальні харчові продукти; — гігієнічний сертифікат: • на кожну партію плодоовочевої, плодово-ягідної та баштанної продукції, вирощеної в Україні та призначеної для реалізації на внутрішньому ринку чи для подальшої промислової переробки; • на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, в якій бере участь Україна); • ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво, ветеринарний сертифікат), що видаються: —ветеринарна довідка — на кожну партію (тушу) продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження (щодо їх ветеринарно-санітарної якості та безпеки), призначених для реалізації в межах адміністративного району; —ветеринарне свідоцтво — на кожну партію (тушу) продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження (щодо їх ветеринарно-санітарної якості та безпеки), призначених для реалізації в межах України; —ветеринарний сертифікат (міжнародний ветеринарний сертифікат) — на кожну партію продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження, призначену для експорту; • сертифікат якості та карантинний дозвіл, що видаються: —на зерно та продукти його переробки; —на картоплю, овочі, плоди, ягоди і баштанні культури (крім харчових продуктів зазначеної групи промислового виробництва). Згідно зі ст. 6 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" для промислового виготовлення харчових продуктів забороняється використовувати: • супутні матеріали і технології їх виготовлення (обробки, переробки): —не дозволені в установленому порядку; —не передбачені рецептурою; —без документів, що підтверджують їх якість і безпеку; —з рівнем штучного або природного радіаційного забруднення, що перевищує встановлені гранично допустимі рівні; • продовольчу сировину: —тваринного і рослинного походження, яка не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи; —без документів, що підтверджують її відповідність нормативним документам; —рослинного походження, яка не пройшла карантинного контролю; —яка оброблялась не дозволеними для використання пестицидами та агрохімікатами чи дозволеними для використання пестицидами та агрохімікатами, якщо їх вміст у сировині перевищує встановлені гранично допустимі рівні; —яка містить не дозволені для використання речовини з фармакологічною дією чи дозволені для використання речовини з фармакологічною дією в кількості, що перевищує встановлені гранично допустимі рівні. Забороняються реалізація та використання вітчизняних і ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, що містить у доступній для сприймання споживачем формі інформацію: • про загальну назву харчового продукту; • про номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях (маси, об'єму тощо); • про склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок; • про харчову і енергетичну цінність для харчових продуктів, що мають таку цінність; • про кінцевий термін реалізації харчового продукту або дату його виготовлення і термін придатності до споживання; • про умови зберігання харчового продукту; • про позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва; • про найменування та адресу виробника і місце виготовлення; • про умови використання (якщо такі передбачені); • про наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (якщо використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на цей харчовий продукт); • про застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого • про іншу передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт. Вимоги щодо маркування і рекламування харчових продуктів Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України в порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів. У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Текст для використання у маркуванні спеціальних харчових продуктів підлягає обов'язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися затверджені у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо. Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забороняється рекламувати спеціальні харчові продукти без попереднього погодження тексту рекламного повідомлення з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, а також рекламувати харчові продукти, які не мають документального підтвердження їх якості та безпеки. Забороняється використовувати для реклами харчових продуктів: • вирази щодо можливої лікувальної дії, втамування болю (крім спеціальних харчових продуктів); • листи вдячності, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію; • вирази, які спричинюють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану. Порядок зарахування харчових продуктів до категорії спеціальних та норми їх використання встановлює Кабінет Міністрів України. До продовольчої сировини, яку використовують для виготовлення спеціальних харчових продуктів, висуваються визначені законодавством підвищені вимоги щодо її якості та безпеки для здоров'я людини. Держава стимулює вітчизняне виробництво спеціальних та екологічно чистих харчових продуктів і продовольчої сировини, у тому числі з використанням механізмів кредитування, ціноутворення, митного і тарифного регулювання, податкового законодавства. Контроль за якістю та безпекою спеціальних харчових продуктів, дотриманням умов їх виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації здійснюється відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України. Виробництво, зберігання, ввезення, реалізація та використання спеціальних харчових продуктів здійснюються відповідно до нормативних документів, погоджених з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я у встановленому законодавством порядку.
6.11. Державне регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини Державне регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з метою забезпечення гарантій: • щодо безпеки для життя і здоров'я людини в разі їх споживання і використання; • щодо їх виробництва в умовах, які відповідають встановленим вимогам технології, санітарних норм та правил, безпеки та збереження довкілля; • щодо їх виробництва із застосуванням дозволених для використання продовольчої сировини і супутніх матеріалів; • щодо повноти і достовірності інформації про їх властивості; • щодо їх відповідності вимогам якості та безпеки згідно з нормативними документами; • щодо їх реалізації відповідно до правил торгівлі. Державне регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюють Кабінет Міністрів України, уповноважені центральні органи виконавчої влади, їх органи в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві та Севастополі шляхом: • державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів; • державної реєстрації спеціальних харчових продуктів; • державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали; • декларування відповідності харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів; • сертифікації харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, запровадження систем контролю якості та безпеки виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів; • встановлення та додержання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів; • здійснення контролю за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів. Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, ввезення на територію України в режимі імпорту, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації або знищення є державний нагляд і контроль, що здійснюються спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади та їх органами на місцях у межах їх компетенції, визначеної законом. Державне нормування показників якості харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється шляхом встановлення норм цих показників у нормативно-правових актах, стандартах та інших нормативних документах на продукцію. Державне нормування показників безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснює центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я шляхом затвердження санітарних норм або розроблення технічних регламентів на продовольчу продукцію. Методики вимірювань показників безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, а також засоби випробувань і вимірювальна техніка повинні бути атестовані у встановленому законодавством порядку. Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів здійснюється шляхом ведення Державного реєстру спеціальних харчових продуктів та реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продовольчу продукцію. Державній реєстрації підлягають усі спеціальні та нові харчові продукти. Виробник або постачальник зобов'язаний отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи до введення в обіг харчового продукту, продовольчої сировини та супутніх матеріалів. Порядок здійснення державної реєстрації спеціальних харчових продуктів, ведення реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та надання наявної в Державному реєстрі спеціальних харчових продуктів та реєстрі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи інформації, а також порядок оплати витрат на виконання зазначених робіт і надання послуг встановлює Кабінет Міністрів України. Виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україні здійснюється відповідно до вимог нормативних документів на ці продукти, сировину і матеріали, які погоджені, затверджені й зареєстровані у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики. Порядок державної реєстрації нормативних документів на виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики, який забезпечує систематичну публікацію в засобах масової інформації реєстрів зареєстрованих в Україні нормативних документів. Забороняється використання та державна реєстрація нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали без встановлення в них показників безпеки. Для державної реєстрації нормативних документів виробник харчового продукту повинен мати технологічну інструкцію або інший документ з описом технологічного процесу виготовлення, а також перелік продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються у процесі виготовлення, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті. Рецептура є власністю виробника. Харчові продукти, продовольча сировина, супутні матеріали, технологічне обладнання для їх виробництва підлягають підтвердженню відповідності шляхом декларування відповідності або сертифікації, а системи якості їх виробництва — сертифікації у встановленому законом порядку. У разі сертифікації харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали підлягають випробуванню на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів у випробувальних лабораторіях, акредитованих у встановленому законодавством порядку. Підтвердження відповідності (декларування відповідності та сертифікація) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів та сертифікація систем якості здійснюються за обов'язковими показниками якості та безпеки, встановленими нормативними документами та нормативно-правовими актами. Харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали ввозяться в Україну за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та підтвердження відповідності (або сертифікації). Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів встановлює Кабінет Міністрів України. Харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, що ввозяться в Україну, повинні відповідати встановленим законодавством України вимогам безпеки для здоров'я, життя і майна людей, тварин та довкілля. До продовольчої продукції, що ввозиться на територію України, застосовуються вимоги щодо процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів, регламентів аналогічно вимогам, що застосовуються до відповідної продукції, виробленої в Україні. Продовольча продукція, що ввозиться в Україну і перебуває під митним контролем, повинна бути вивезена за межі України в разі відмовлення в документальному підтвердженні її якості та безпеки. Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів на митну територію України здійснюється митною службою. Митне оформлення для вільного використання на території України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, зазначених у ст. 5 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", дозволяється за наявності: • сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності; • висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи або свідоцтва про державну реєстрацію спеціального харчового продукту чи гігієнічного сертифіката на плодоовочеву продукцію; • ветеринарного свідоцтва на сировину та харчові продукти тваринного походження; • карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослинного походження; • маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно із законодавством України. Державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їх органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі в межах їх компетенції.
|