§ 5. Наука цивільного процесуального права

Наука цивільного процесуального права, як і будь-яка правова на­ука, вивчає певну сферу соціальної практики і є складовою частиною правознавства. Як частина правознавства вона має свій предмет, певну притаманну лише їй галузь пізнання.

Предметом юридичної науки є держава і право в цілому, законо­мірність функціонування держави і права. Галузеві правові науки, у тому числі і наука цивільного процесуального права, вивчають на­самперед відповідну галузь права.

Наука цивільного процесуального права вивчає, таким чином, одно­йменну галузь права. Однак цим не вичерпується її предмет. Із розвит­ком науки її предмет постійно розширюється, тому що виникають нові галузі, які потребують самостійного вивчення. Сучасний стан науки цивільного процесуального права дозволяє вирішувати питання, які стосуються прогнозування розвитку судової влади та правосуддя, тен­денцій та шляхів розвитку цивільного процесуального законодавства, його окремих інститутів та ін.

Оскільки предмет науки цивільного процесуального права достат­ньо складний, то його можна певним чином структурувати. На нашу думку, в предметі науки цивільного процесуального права виділяють­ся кілька відносно самостійних, але логічно пов’язаних проблем: тео­рії та методології науки; цивільного процесуального права як галузі права та цивільного процесуального законодавства; цивільного про­цесу та його окремих інститутів; порівняльного правознавства; між­народного цивільного процесу; судової практики.

Таким чином, предмет науки цивільного процесуального права свід­чить про те, що вона включає широкий комплекс спеціальних знань, у межах та за допомогою яких здійснюється теоретико-прикладне до­слідження функціонування судової влади та правосуддя в цивільних справах. З урахуванням цього можна уявити систему науки цивільного процесуального права, яка складається з таких частин:

1. Поняття науки, її предмет, метод, система, соціальні функції, співвідношення із загальною теорією держави і права та іншими юри­дичними науками, історія науки.
2. Судова влада та правосуддя, вчення про процесуальний закон, предмет, метод, систему та принципи цивільного процесуального пра­ва, вчення про цивільні процесуальні правовідносини, вчення про докази та ін.
3. Поняття цивільного процесу, право на звернення до суду за су­довим захистом, процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу тощо.
4. Цивільний процес іноземних держав.
5. Розгляд цивільних справ з іноземним елементом.
6. Поняття та значення судової практики, форми судової практики тощо.

Поряд з цим слід зауважити, що традиційно наука цивільного про­цесуального права вивчає не тільки питання, що виникають у зв’язку з функціонуванням судової влади та правосуддя в цивільних справах. У межах її предмета — і проблеми інших форм судочинства. Такий «розширений» предмет науки цивільного процесуального права об’єктивно є наслідком еволюції законодавства і процесуальної док­трини протягом тривалого часу. Ця еволюція виявляється в тому, що на фоні розвитку законодавства про цивільне судочинство розвивалась така гілка цивілістичного процесу, як господарське судочинство та формувалось відповідне процесуальне законодавство. Історично і в цей час проблеми господарського процесуального права досліджува­лись процесуалістами-цивілістами, і, незважаючи на досить великий масив наукової літератури, все ж таки ця проблематика розвивалася як підгалузь науки цивільного процесуального права, а точніше — як прикладна теорія цивільного процесуального права у специфічній сфері регулювання процесуальних правовідносин при розгляді справ спеціалізованими господарськими судами. Те ж стосується і адміні­стративного судочинства та Кодексу адміністративного судочинства, який закріпив певну модель адміністративної юстиції, яка доктриналь- но досліджувалась наукою цивільного процесуального права до при­йняття КАС упродовж десятиріч. Тому об’єктивно до предмета науки цивільного процесуального права як її підгалузі входить проблематика господарського та адміністративного судочинства. Основне ядро і на­укові концепти прикладних галузей знань у сфері спеціалізованих юрисдикцій ґрунтуються на даних науки цивільного процесуального права, яка розвивається більш як півтора століття^[1].

До галузі предмета науки цивільного процесуального права нале­жать і питання організації та діяльності несудових органів, які здій­снюють захист цивільних прав, — нотаріату, третейських судів тощо. Останнім часом занадто актуальними проблемами науки цивільного процесуального права стали питання медіації у цивілістичній сфері як однієї з альтернативних і сучасних форм захисту цивільних прав. Ви­ходячи з цих факторів і обставин, до предмета науки цивільного про­цесуального права також належать проблеми нотаріту і нотаріального процесу, взаємодії національного й іноземного нотаріату, третейського судочинства та міжнародного комерційного арбітражу, а також медіація (посередництво) при розгляді цивільних спорів та інші медіативні про­цедури судового та позасудового характеру.

^[1] Див.: Проблеми науки гражданского процесуального права [Текст] / В. В. Ко­маров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова ; под ред. проф. В. В. Комарова. - Харьков : Пра­во, 2002. - С. 30-33.

Питання для самоконтролю

1. Які відносини становлять предмет цивільного процесуаль­ного права?
2. У чому виявляються особливості відносин, які складаються при здійсненні правосуддя у цивільних справах?
3. Дайте структурно-змістовну характеристику методу право­вого регулювання цивільних процесуальних правовідносин.
4. Яке науково-практичне значення методу правового регулю­вання цивільних процесуальних правовідносин?
5. Що означає дозвільний тип (спосіб) правового регулювання цивільного судочинства?
6. Охарактеризуйте систему цивільного процесуального за­конодавства.
7. Яке значення має Конституція України в системі цивільного процесуального законодавства?
8. За якими принципами юридичної техніки побудований Ци­вільний процесуальний кодекс України?
9. Визначте поняття та форми судової практики.
10. Якою є роль судової практики у цивільному судочинстві?
11. Яке місце посідає наука цивільного процесуального права в системі юридичних наук?