§ 3. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства

Підставою відповідальності за порушення бюджетного законодав­ства є бюджетне правопорушення, поняття якого сформульовано у ст. 116 Бюджетного кодексу України: «бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановле­ного цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюдже­ту чи звіту про виконання бюджету».

Суб’єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин. враховуючи положення цієї статті, суб’єктом бюджетного правопору­шення може бути учасник бюджетного правовідношення, який не є органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або бюджетною установою. в окремих випадках, і це прямо передбачено в ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу, учасниками бюджетних правовідносин є фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджет­них коштів). Таким чином, одержувачів бюджетних коштів слід також вважати потенційними учасниками бюджетного процесу та відповідно суб’єктами бюджетних правопорушень.

Такий висновок відповідає ст. 118 Бюджетного кодексу, в якій за­конодавець закріпив перелік заходів, що застосовуються до розпоряд­ників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення:

1)  застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бю­джетних правопорушеннях відповідно до закону;

2)  зупинення операцій з бюджетними коштами.

Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бю­джетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.

Бюджетний кодекс (ч. 1 ст. 121) передбачає, що особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінар­ну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з за­конами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для при­тягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи ін­ших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Одним із головних принципів бюджетної системи є принцип цільо­вого використання бюджетних коштів, який полягає у використанні бюджетних коштів лише на цілі, визначені бюджетними призначення­ми. Порушення цього принципу має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних осіб до дисциплі­нарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Адміністративна відповідальність за нецільове використання бю­джетних коштів передбачена у ст. 164¹² Кодексу України про адміні­стративні правопорушення.

Кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджет­них коштів передбачена ст. 210 Кримінального кодексу України. При цьому предметом цього злочину повинні бути бюджетні кошти у вели­ких розмірах (сума, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян) або в особливо великих розмірах (сума, що у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).