Стаття 59¹. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення

Забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 59' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 59' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи та таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину третю статті 59' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[Кодекс доповнено статтею 59' згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]

Правила охорони водних ресурсів регламентуються Водним кодексом України від 06.06.1995 p., законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16.05.1995 р. та іншими нормативно-правовими актами. Мета цієї статті - забезпечення адміністративно-правовими засобами охорони вод, їх природних якостей, додержання порядку водокористування і недопущення негативного впливу на інші елементи навколишнього природного середовища.

Об'єкт: суспільні відносини у сфері використання та охорони територіальних та внутрішніх морських вод.

Об'єктивна сторона: полягає у засміченні і забрудненні зазначених вод шляхом скидів із суден, здійсненних без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил; проведенні навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища; неповідомленні адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин із зазначених у статті об'єктів, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи та таке скидання, одразу після здійснення або під час здійснення такого скидання.

До територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватись міжнародними договорами України, а за відсутності договорів - відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

До внутрішніх вод України належать: 1) морські води, розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України; 2) води портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря; 3) води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль; 4) води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні; 5) обмежена лінією державного кордону частина вод річок, озер та інших водойм, береги яких належать Україні.

Річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено.

Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Усі судна та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємностями для збирання лляльних та інших забруднених вод, які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очищення та знезараження.

Забороняється заходження в територіальне море суден, які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Користування водними об'єктами для плавання на маломірних суднах (веслових, моторних човнах) дозволяється з дотриманням правил, що встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з Українською державною інспекцією Регістру і безпеки судноплавства.

У внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря.

Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

У деяких випадках законодавством встановлюється обов'язок одержання доз­волу на проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод. Такий дозвіл видається спеціально уповноваженим органом державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища. Проведення зазначених робіт без одержання дозволу тягне за собою відповідальність за частиною другою цієї статті.

У випадку, коли у море було скинуто шкідливі речовини із судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи, іншої штучно спорудженої у морі конструкції внаслідок крайньої необхідності, посадова особа такого засобу зобов'язана повідомити адміністрацію найближчого порту України (а у випадку, коли скидання було зроблено з метою поховання, то і органу, який видає дозвіл на таке скидання) про вчинені дії. В іншому випадку особа несе відповідальність за ч. З цієї статті.

Суб'єкт: посадові особи, на яких покладені відповідні обов'язки.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу.

Стаття 60. Порушення правил водокористування

Забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 60 внесено зміни згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.] [У статтю 60 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення,   промисловості,   сільського   господарства,   транспорту   та   інших   галузей господарства, зокрема, право на забір води, скидання стічних вод та інші види викорис­тання вод (водних об'єктів).

Об'єкт: суспільні відносини у сфері водокористування, спрямовані на раціональне використання вод та їх охорону.

Об'єктивна сторона полягає у вчиненні таких дій: забір води з порушенням планів водокористування; самовільне проведення гідротехнічних робіт; безгосподарне використання води; порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них; порушення правил визначення якості вод, що скидаються.

Ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встанов­люється в дозволі на спеціальне водокористування. Забір води, що перевищує ліміт, розглядається як порушення планів водокористування.

Під гідротехнічними роботами розуміється будування, проектування, приймання та введення в експлуатацію, ремонт, реконструкція та здійснення інших дій щодо гідротехнічних споруд, а також господарське використання русел річок та прилеглих до них територій без спеціального дозволу. До гідротехнічних споруд належать водозабірні, водопровідні, водонапірні споруди, будови гідроелектростанцій, тунелі, канали, насосні станції, споруди для захисту берегів від розмивів тощо.

Задля забезпечення раціонального використання води, її охорону та збереження водних ресурсів передбачається її використання у певних цілях таким чином, щоб це не призводило до зубожіння вод, погіршення її якості. Порушеннями в такому випадку будуть використання вод не за призначенням, використання лікувальних вод без дозволу, нераціональне використання вод тощо.

Державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, а також сучасних систем очищення стічних вод та їх ефективність тощо. Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою. Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Якість води - характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту. Виробничий контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання. Вода відкритих водойм, що використовується для господарсько-питного водопостачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку, з лікувальною метою, а також вода водойм у межах населених пунктів повинна відповідати санітарним нормам. Підприємства, установи, організації, що використовують водойми (зокрема, моря) для скидання стічних, дренажних, поливних та інших забруднених вод, повинні забезпечити якість води у місцях водокористування відповідно до вимог санітарних норм.

Для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються законодавством України.

Суб'єкт: посадові особи підприємств, установ та організацій.

Суб'єктивна сторона: вина у формі вини та необережності.