Стаття 58. Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр

Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв'язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної Документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 58 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 p.] [У статтю 58 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єкт: суспільні відносини у сфері геологічного вивчення надр.

Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Проведення робіт з геологічного вивчення надр організується та координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр на основі державних ком­плексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях сприяють проведенню робіт з геологічного вивчення надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.

Щодо геологічного вивчення надр висуваються такі вимоги:

1)     раціональне і ефективне проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр;

2)     екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан навколишнього природного середовища;

3)     повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4)  достовірність   визначення   кількості  та  якості  запасів  усіх   корисних  копалин і   наявних  у  них   компонентів,   геолого-економічна  оцінка  родовищ  корисних копалин;

5)     ведення   робіт  методами   і  способами,  які  б  виключали   невиправдані   втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

6)     розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров'я населення;

7)     збереження  розвідувальних  гірничих  виробок  і  свердловин,  які  можуть  бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

8)     збереження   геологічної   і   виконавчо-технічної  документації,   зразків   гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні  надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей,  не пов'язаних з  видобуванням корисних копалин. Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству України.

Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт, яка проводиться Державним інформаційним геологічним фондом України.

Розвідані родовища корисних копалин, зокрема, техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Об'єктивна сторона: вчинення дій, зазначених у цій статті.

Суб'єкт: посадові особи підприємств, установ, організацій, що здійснюють геологічне вивчення надр.

Суб'єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів

Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 59 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 59 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 59 внесено зміни згідно із Законом України № 81/96-ВР від Об. 03.96 p.J

Об'єкт: суспільні відносини у сфері охорони та використання водних ресурсів. Вимоги до складу і властивостей води та заходи з охорони водних ресурсів регла­ментуються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водним кодексом України і прийнятими на їх основі нормативними документами. Вимоги до охорони водних ресурсів, що включені до державних стандартів і відомчих нормативних документів, повинні відповідати положенням санітарно-гігієнічних правил і норм, а якість води водних об'єктів - встановленим для них гігієнічним нормативам.

Об'єктивна сторона полягає у вчинені зазначених у цій статті дій.

Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Забруднення вод - це вчинення таких дій, що мають наслідком перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у воді водного об'єкта, в результаті чого цей об'єкт стає частково або повністю непридатним до використання. Засміченням вважається скидання у воду сміття, відходів, що не розщепляються, та які заважають нормальному використанню водних об'єктів.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

З метою охорони вод, що використовуються для господарсько-питних і культурно-оздоровчих цілей, встановлюються округи і зони санітарної охорони. їх розміри, а також комплекс необхідних санітарно-гігієнічних заходів визначаються відповідно до «Положення о порядке проектирования и зксплуатации зон санитарной охраньї источников водоснабжения и водопроводов хозяйственно-питьевого назначения» або аналогічних документів, що нині діють наданий період.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами, здійснювати інші дії, що не відповідають вимогам водоохоронного режиму на водозборах.

Частиною 2 цієї статті встановлюється відповідальність за введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню. Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. До того ж передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або пересушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об'єктів. Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств, які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання. Також забороняється здійснення проектів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.

Суб'єкт: відповідальність за ч. 1 цієї статті несуть громадяни та посадові особи, а за дії, передбачені ч. 2, лише посадові особи.

Суб'єктивна сторона: ч. 1 передбачає вчинення зазначених дій як з умислом, так і з необережності, а ч. 2 - лише з умислом.