Під терміном «культура» (лат. сиііига) розуміють сукупність мате­ріальних і духовних цінностей, створених суспільством, що характеризу­ють певний рівень його розвитку.

Таким чином, до культурних цінностей належать об'єкти матеріаль­ної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.

Питання збереження, примноження та інтенсивного використання культурних цінностей для морально-естетичного виховання населення посідають особливе місце серед державних інтересів.

Основними принципами культурної політики в Україні є:

— визнання культури як одного з головних чинників самобутності
української нації та національних меншин, які проживають на території
України;

— утвердження гуманістичних ідей, високих моральних засад у сус­
пільному житті, орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські
цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інте­
ресами;

— збереження і примноження культурних надбань;

— розвиток культурних зв'язків з українцями, що проживають за
кордоном, як основи збереження цілісності української культури;

— гарантування свободи творчої діяльності, невтручання у творчий
процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об'єд­
нань;

— рівність прав і можливостей громадян незалежно від соціального
стану та національної належності у створенні, використанні та поширен­
ні культурних цінностей;

— доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг
та культурної діяльності для кожного громадянина;

— забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення
культурного рівня та естетичного виховання громадян;

— заохочення благодійної діяльності у сфері культури підприємств,
організацій, громадських об'єднань, релігійних організацій, окремих гро­
мадян;

— всебічне міжнародне культурне співробітництво;

—     визнання пріоритету міжнародно-правових актів у сфері культури;

—поєднання державних і громадських засад у забезпеченні розвитку
культури.

Гарантуючи свободу творчості, вільний вибір видів культурної діяль­ності (ст. 54 Конституції України), державою не допускається втручання у творчий процес, а також цензура у сфері творчої діяльності. Вона за­безпечує створення умов для розвитку літературної та художньої крити­ки, інших форм об'єктивної оцінки історико-культурних процесів.

З метою забезпечення означених гарантій чинне законодавство вста­новлює певні права та обов'язки громадян у сфері культури.

Кожний громадянин у сфері культури має право на свободу творчо­сті; вільний вибір будь-якого виду культурної діяльності, засобів і сфер застосування творчих здібностей та самостійне визначення долі своїх творів; здійснення професійної та аматорської діяльності на індивідуаль­ній чи колективній основі, самостійно чи з допомогою будь-яких форм посередництва; створення закладів, підприємств і організацій культури; об'єднання у творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, які діють у сфері культури; збере­ження і розвиток національно-культурної самобутності, народних тради­цій та звичаїв; доступ до культурних цінностей; захист інтелектуальної власності; здобуття спеціальної освіти.

Відповідно до прав громадяни у сфері культури зобов'язані додержу­ватися вимог чинного законодавства щодо діяльності у сфері культури; дбати про збереження культурної спадщини, традицій народної культу­ри, сприяти охороні пам'яток історії та культури; поважати культуру, мо­ву, традиції, звичаї та обряди національних меншин, які проживають на території України; піклуватися про естетичне виховання і культурний розвиток дітей, прилучення їх до цінностей вітчизняної та світової куль­тури.

Головним (провідним) органом державної виконавчої влади, що реа­лізує державну політику в галузі культури і мистецтв, шляхом здійснен­ня керівництва цією сферою управління, а також несе відповідальність за її розвиток є Міністерство культури і мистецтв України (Мінкульту-ри України).

Основними завданнями Мінкультури України є:

—  реалізація державної політики у сфері культури і мистецтв вихо­
дячи з принципів та пріоритетів, визначених Основами законодавства
України про культуру та законодавством України;

— збереження культурно-мистецького надбання, розвиток україн­
ської культури і мистецтв, створення сприятливих умов для збереження
етнічної мовної та культурної самобутності, рівноправного розвитку на­
ціональних культур в Україні;

— розробка пропозицій щодо основних напрямів розвитку національ­
ної культури і мистецтв, стимулювання культурно-мистецького процесу;

—розвиток соціальної та ринкової інфраструктури у сфері культури
і мистецтв, забезпечення ефективного управління галуззю та зміцнення
її матеріально-технічної бази;

—державний контроль за вивезенням з України та ввезенням в Ук­
раїну культурних цінностей;

—розширення міжнародного культурного співробітництва та розви­
ток культурних зв'язків.

Мінкультури України відповідно до покладених на нього завдань:

1)      розробляє проекти цільових державних програм розвитку культу­
ри і мистецтв, пропозиції щодо правового регулювання та податкової по­
літики у цій сфері;

2)  прогнозує розвиток культури і мистецтв, готує та вносить у вста­
новленому порядку пропозиції щодо надання закладам культури і мис­
тецтв статусу національних, академічних, а також щодо присвоєння мит­
цям і працівникам культури почесних звань, відзначення їх державними
преміями та нагородами;

3)  сприяє відкритості національної культури, заохочує і підтримує
розповсюдження творів літератури і мистецтва;

4)  створює умови для розвитку всіх видів мистецтв, самодіяльної
творчості, заохочує новаторські пошуки в мистецтві, забезпечує свободу
творчості, створює умови для вільного виявлення індивідуальності мит­
ця;

5)  сприяє роботі творчих спілок, національно-культурних товариств,
молодіжних і дитячих організацій, фондів, асоціацій, інших громадських
організацій, що діють у сфері культури і мистецтв;

6)  визначає пріоритети, встановлює порядок і здійснює придбання
творів літератури та мистецтв за рахунок і в межах бюджетних коштів;

7)      інформує органи законодавчої та виконавчої влади, громадськість,
засоби масової інформації про стан здійснення політики у сфері культу­
ри і мистецтв, проводить інформаційно-пропагандистську та видавничу
діяльність;

8)  забезпечує охорону пам'яток історії та культури, захист історико-
культурного середовища, визначає порядок і організує роботу з обліку,
охорони, реставрації, використання і популяризації пам'яток історії та
культури;

9)  забезпечує збереження і розвиток культурних традицій україн­
ського народу, сприяє відродженню осередків традиційної народної твор­
чості, промислів та ремесел, дбає про захист інтелектуальної власності та
реалізацію авторських прав;

10)     сприяє соціальному та правовому захисту працівників культури
і мистецтв, надає працівникам культури і мистецтв підтримку в реаліза­
ції художніх задумів та проектів, пов'язаних з виконанням державного
контракту;

11)     визначає перспективи та напрями розвитку спеціальної освіти у галузі культури і мистецтв, організує підготовку, перепідготовку та під­вищення кваліфікації творчих працівників та інших фахівців галузі;

12)     сприяє підвищенню ефективності наукових досліджень з акту­
альних проблем культури і мистецтв, розробці та впровадженню в галузі
нової техніки та сучасних технологій;

13)     визначає пріоритетні напрями розвитку галузевої науки, залучає
науковий потенціал галузі до реалізації міжнародних і державних про­
грам та проектів у сфері культури та мистецтв;

14)     вживає відповідно до законодавства заходів для вдосконалення
роботи підприємств галузі;

15)     розробляє вимоги до проектів будівель і споруд підприємств
культури і мистецтв, організує проектування пам'ятників і монументів,
здійснює контроль за їх спорудженням;

16)     вносить пропозиції щодо обсягів фінансування з державного
бюджету розвитку культури і мистецтв, бере участь у розробці нормати­
вів матеріального та фінансового забезпечення підприємств;

17)     проводить науково-технічну політику з питань розвитку матері­
ально-технічної бази культури, її технічного переоснащення, забезпечує
ефективність використання капітальних вкладень, що виділяються Мі­
ністерству;

18)     забезпечує реалізацію антимонопольної політики у галузі культу­
ри і мистецтв, сприяє розвиткові конкуренції;

19)     здійснює в межах повноважень, визначених законодавством Ук­
раїни, функції з управління майном підприємств, що перебувають у за­
гальнодержавній власності та належать до сфери управління Міністер­
ства;

20)     укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, органі­
зує контроль за експлуатацією та технічним станом споруд підприємств,
віднесених до сфери управління Міністерства;

21) впроваджує прогресивні форми господарювання в галузі, у межах
своїх повноважень розробляє та вносить пропозиції щодо формування
державного контракту;

22 ) координує гастрольно-концертну, виставкову, фестивальну, кон­курсну діяльність тощо;

23)  заохочує благодійницьку діяльність, спрямовану на розвиток
культури і мистецтв в Україні та за її межами;

24)     контролює додержання правил охорони праці, техніки безпеки та
пожежної безпеки на підприємствах культури і мистецтв, проводить нау­
ково обгрунтовану кадрову політику;

25)     організує бухгалтерський облік, бухгалтерську і статистичну звіт­
ність, а також контрольно-ревізійну роботу в галузі;

26)     здійснює за участю відповідних органів державної виконавчої
влади контроль за переміщенням творів мистецтва, предметів та інстру­
ментів, що становлять історико-культурну цінність;

27)       стимулює розвиток художнього ринку та експорт національної
культурної продукції згідно із законодавством, сприяє інтеграції України
у світовий культурний процес, налагоджує співробітництво між підпри­
ємствами культури і мистецтв України та зарубіжних країн, міжнародни­
ми організаціями;

28)  організує популяризацію надбань культури українського народу
за межами України та світової культури в Україні, сприяє задоволенню
культурних потреб українців і прихильників української культури за ме­
жами України, залучає кращих представників української діаспори до
культурно-мистецьких процесів в Україні;

29)  забезпечує реалізацію міжнародних договорів України у сфері
культури і мистецтв.

Мінкультури України має право:

1)      представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних
організаціях і під час підписання міжнародних договорів України;

2)  залучати фахівців центральних органів державної виконавчої вла­
ди, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду
питань, що належать до його компетенції;

3)  аналізувати роботу підприємств культури і мистецтв незалежно
від відомчого підпорядкування з питань, що належать до компетенції Мі­
ністерства;

4)  засновувати у встановленому порядку друковані та інші засоби
масової інформації, створювати видавництва, культурно-освітні програ­
ми для радіо і телебачення, організовувати записи і тиражування на різ­
них типах носіїв аудіовізуальної інформації творів національного мис­
тецтва і літератури з метою їх популяризації в Україні та за її межами;

5)  засновувати фонди, організовувати і проводити аукціони, вистав-
ки-продажі в порядку, визначеному законодавством України;

6)   одержувати у встановленому законодавством порядку від цен­
тральних та місцевих органів державної виконавчої влади інформацію,
документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього
завдань;

7)   залучати на договірній основі висококваліфікованих фахівців для
проведення консультацій, експертизи проектів і пропозицій щодо роз­
витку культури і мистецтв;

8)   скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать
до його компетенції.

Мінкультури України у процесі виконання покладених на нього зав­дань взаємодіє з іншими центральними органами державної влади, орга­нами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої вла­ди і самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Мінкультури України у межах своїх повноважень та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх вико­нання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Міністерства мо­жуть бути обов'язковими для виконання центральними органами дер­жавної виконавчої влади, підприємствами незалежно від форми власно­сті та громадянами.

Мінкультури України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матері­ально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінкультури України організовується Державним секретарем.

Державного секретаря призначає на посаду за поданням Прем'єр-мі­ністра України та звільняє з посади Президент України. Державний сек­ретар підзвітний і підконтрольний Міністрові. Державний секретар має першого заступника та заступників, яких призначає на посади за подан­ням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України. Державний секретар, його перший заступник і заступники призначають­ся на посади на строк повноважень Президента України. Державний сек­ретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першим за­ступником та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їх відповідальності.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінкультури України, обговорення найважливіших напрямів його діяль­ності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова коле­гії), Державного секретаря, його першого заступника та заступників (за посадою), а також інших керівних працівників Мінкультури України.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних ор­ганів виконавчої влади, представники громадських організацій, а також навчальних закладів, закладів культури, підприємств та організацій, що належать до сфери управління Мінкультури України, видатні діячі куль­тури і мистецтв. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінкультури України.

У складі Мінкультури України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Правові, соціальні, економічні та організаційні засади діяльності творчих спілок у галузі культури та мистецтва визначає Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 р.

Професійним творчим працівником вважається фізична особа, основ­ним заняттям якої є творча діяльність, що завершується створенням і оприлюдненням творів або їх інтерпретацією в галузі культури і мистец­тва та становить головне джерело її доходів незалежно від того, має вона чи не має будь-які юридичне оформлені трудові відносини.

Творча спілка — це добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистец­тва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Основними напрямами діяльності творчої спілки є:

—творча діяльність у галузі культури і мистецтва;

—розвиток національної культури та мистецтва, розробка та втілен­
ня в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкур­
сів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

—створення умов для творчої праці, підвищення професійного, нау­
кового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання
творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загально­
людської культури;

—пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвиткові;

—видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, ство­
рення кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяри­
зації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого до­
робку членів спілок;

—піклування про правовий, соціальний та професійний захист чле­
нів творчої спілки;

— сприяння  відродженню,  розвиткові та  популяризації  народної
творчості, творчому використанню народних традицій у розвиткові куль­
тури та мистецтва, збереженню та збагаченню історико-культурної спад­
щини та довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких захо­
дів, а також утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

—постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними ко­
лективами навчальних закладів;

—надання допомоги в навчально-виховній роботі педагогічним ко­
лективам у патріотичному, культурному та інтелектуальному розвиткові
дітей та молоді, у морально-етичному та естетичному вихованні;

—сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між
діячами культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародни­
ми, організаціями культури та мистецтв;

—виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій ук­
раїнського та інших народів.

Держава забезпечує підтримку та захист законних прав та інтересів творчих спілок, гарантує однакові умови для виконання ними статутних завдань і цілей. З цією метою вона сприяє розвиткові творчих спілок, їх діяльності щодо творення національної культури та мистецтва, проведен­ню культурно-мистецьких заходів; надає творчим спілкам дотації та роз­міщує державні замовлення; надає необхідну інформацію для забезпечен­ня діяльності творчих спілок; гарантує професійний та соціальний захист членів творчих спілок, охорону їх авторських прав; залучає творчі спілки до підготовки законопроектів, розробки загальнодержавних програм національно-культурного розвитку, інших соціальне важливих культуроло­гічних та соціально-політичних заходів.

Професійний творчий працівник користується правом на державне соціальне страхування, оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, пенсійне забезпе­чення згідно з законодавством України. Професійний творчий працівник може мати статус як найманого працівника, так і особи, яка не працює за наймом.

Професійним творчим працівникам — членам творчої спілки для за­безпечення умов для творчої діяльності надається окрема кімната (кабі­нет, майстерня) або додаткова жила площа розміром не менше 20 кв. м, що оплачується в одинарному розмірі.

Творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, ді­яльність яких поширюється на територію всієї України і які мають міс­цеві творчі осередки, у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на терито­рію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва (всеукра­їнська — у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) — не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації та досягли 18 років.

Вищим керівним органом творчої спілки є загальні збори (з'їзд, кон­ференція), що скликаються відповідно до статуту творчої спілки. Рішен­ня про скликання загальних зборів (з'їзду, конференції) приймається правлінням творчої спілки або на вимогу не менше однієї третини членів творчої спілки.

У період між загальними зборами (з'їздами, конференціями) діяль­ністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається за­гальними зборами (з'їздом, конференцією) на строк, визначений стату­том.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки.

Творчі спілки мають право:

—здійснювати творчу та господарську діяльність у передбаченому
законодавством порядку для виконання своїх статутних завдань;

—представляти та захищати права і законні інтереси своїх членів;

—брати участь у розробці нормативно-правових актів щодо діяль­
ності творчих спілок та статусу творчих працівників;

—брати участь у визначенні засад державної політики у сфері оплати
праці  членів  творчих  спілок,  страхування,  пенсійного  забезпечення,
зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих пра­
цівників;

—  представляти професійних творчих працівників до відзначення
державними нагородами, почесними званнями, державними преміями,
іншими видами морального та матеріального заохочення;

—  вживати заходів соціально-економічної підтримки та благодій­
ництва;

—у встановленому порядку створювати фонди творчих спілок з пра­
вами юридичної особи для виконання статутних завдань і цілей творчої
спілки;

—володіти, користуватися і розпоряджатися майном на правах влас­
ника відповідно до законодавства України;

—на пріоритетність при продовженні договору оренди приміщень,
які вони орендують під творчі майстерні, студії, лабораторії тощо;

—проводити атестацію творчих працівників відповідно до свого ста­
туту.

Державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок здійснюється Міністерством юстиції України, а їх територіальних осередків та регіо­нальних (місцевих) творчих спілок — відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для державної реєстрації творчої спілки її засновники подають до органу, що здійснює реєстрацію, заяву, до якої додаються документ про сплату реєстраційного збору та установчі документи: статут творчої спіл­ки і протокол загальних зборів (з'їзду, конференції) про утворення твор­чої спілки, в якому мають міститися такі відомості:

назва організації та мета її утворення;

дата утворення;

склад засновників та керівних органів;

місцезнаходження керівних органів творчої спілки, номер контактно­го телефону;

дані про територіальні осередки.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, у місячний строк ви­дає засновникам свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України. У необхідних ви­падках орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, проводить перевір­ку відомостей, зазначених у поданих документах.

З моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок на­бувають статусу юридичної особи.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, відмовляє у держав­ній реєстрації творчої спілки у разі якщо:

—  статут або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать зако­
нодавству України;

— з такою самою назвою зареєстровано іншу творчу спілку.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, надсилає письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації, в якому зазначаються підстави відмови.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки може бути оскаржена в судовому порядку.

Діяльність творчої спілки припиняється:

—  згідно з рішенням загальних зборів (з'їзду, конференції) творчої
спілки;

—  на підставі рішення суду в разі порушення законодавства України.
Діяльністю творчої спілки керують:

—загальні збори (з'їзд, конференція), що є вищим керівним органом
творчої спілки і скликаються відповідно до статуту творчої спілки;

—правління, що обирається загальними зборами і керує спілкою у
період між загальними зборами;

—президія (рада тощо) та голова правління.

У період між засіданнями правління поточною діяльністю творчої спілки керують президія (рада тощо) та голова правління творчої спілки відповідно до законодавства України та статуту творчої спілки.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю творчої спілки, правильним веденням справ, своєчасним розглядом листів, звернень, за­яв і скарг здійснює ревізійна комісія творчої спілки

Звітність про діяльність творчих спілок має відкритий характер і є доступною кожному члену спілки. Спілки інформують громадськість про свою діяльність через засоби масової інформації.