Освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціально­го, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найви­щої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здіб­ностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інте­лектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення ос­вітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікова­ними фахівцями.

Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, націо­нальної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Право громадян України на освіту є конституційним і зафіксовано у ст. 53 Конституції України. Відповідно до неї повна загальна середня ос­віта є обов'язковою. Громадяни мають право безплатно здобути вищу ос­віту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній ос­нові незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця прожи­вання та інших обставин.

Держава забезпечує доступність і безплатність дошкільної, повної за­гальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і ко­мунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг уч­ням і студентам.

Зміст освіти — це обумовлені цілями та потребами суспільства вимо­ги до системи знань, умінь та навичок, світогляду та громадських і про­фесійних якостей майбутнього фахівця, що формуються у процесі на­вчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій та культури.

Гарантовані державою права громадян щодо здобуття освіти забезпе­чуються створенням відповідних умов, передбачених Законом України «Про освіту». Згідно з ним ці права забезпечуються:

— розгалуженою мережею закладів освіти, основаних на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної ос­віти;

—відкритим характером закладів освіти, створенням умов для вибо­
ру профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів гро­
мадянина;

—різними формами навчання — очною, вечірньою, заочною, екстер­
натом, а також педагогічним патронажем.

Основними принципами освіти в Україні є:

—доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх
послуг, що надаються державою;

—рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей,
таланту, всебічного розвитку;

—гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних
цінностей;

—органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культу­
рою, традиціями;

—незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігій­
них організацій;

—науковий, світський характер освіти;

—інтеграція з наукою і виробництвом;

—взаємозв'язок з освітою інших країн;

—гнучкість і прогностичність системи освіти;

—єдність і наступність системи освіти;

—безперервність і різноманітність освіти;

—поєднання державного управління і громадського самоврядування
в освіті.

Названі умови і принципи освіти реалізуються на всіх освітніх рів­нях, якими в Україні є: початкова загальна світа; базова загальна середня освіта; повна загальна середня світа; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.

Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручан­ня політичних партій, громадських, релігійних організацій. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається. Проте належність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі у навчально-виховному процесі.

Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у закладах ос­віти первинні осередки об'єднань громадян, членами яких вони є.

Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім за­кладів освіти, заснованих релігійними організаціями.

Система освіти в Україні складається з:

—  органів управління освітою (державних і місцевого самоврядування);

—самоврядування в галузі освіти;

—закладів освіти;

—наукових, науково-методичних і методичних установ;

—науково-виробничих підприємств.

До органів управління освітою в Україні належать:

1)      Міністерство освіти і науки України;

2)  міністерства України, яким підпорядковані заклади освіти;

3)  Вища атестаційна комісія України;

4)  Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим;

5)  місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого са­
моврядування та підпорядковані їм органи управління освітою.

Розглянемо функції цих органів управління освітою.

Центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти є Міністерство освіти і науки України. Мі­ністерство освіти і науки України:

—бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, нау­
ки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти,
державні стандарти освіти;

—встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

— визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансо­
вого забезпечення закладів освіти;

— здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за додержан­
ням державних стандартів освіти, державне інспектування;

— забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами ін­
ших країн з питань, які входять до його компетенції;

— проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів
освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцен­
зії, сертифікати;

— формує і розміщує державне замовлення на підготовку спеціалі­
стів з вищою освітою;

— розробляє умови прийому до закладів освіти;

— забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;

— розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджу­
ються Кабінетом Міністрів України;

— організує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівни­
ків щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вче­
них звань;

— разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядкова­
ні заклади освіти, Міністерством освіти і науки Автономної Республіки
Крим реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за
її практичним втіленням, додержанням актів законодавства про освіту в
усіх закладах освіти незалежно від форм власності і підпорядкування;

— здійснює керівництво державними закладами освіти.

Акти Міністерства освіти і науки України, прийняті у межах його повноважень, є обов'язковими для міністерств і відомств, яким підпоряд­ковані заклади освіти, місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, і підпорядкованих їм органів управ­ління освітою, закладів освіти незалежно від форм власності.

Міністерства, яким підпорядковані заклади освіти, разом з Мі­ністерством освіти і науки України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у прове­денні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійсню­ють контрольні функції з додержання вимог щодо якості освіти, забезпе­чують зв'язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Акти міністерств, яким підпорядковані заклади освіти, прийняті у межах їх компетенції, є обов'язковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, закладів освіти відповідного профілю не­залежно від форм власності.

Вища атестаційна комісія України (ВАК) організує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою з при­судження наукових ступенів, присвоєння вченого звання старшого нау­кового співробітника. ВАК є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

У межах своїх повноважень ВАК організує виконання актів законо­давства України, узагальнює практику його застосування з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдоскона­лення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України, а також здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями ВАК є:

—участь у формуванні й реалізації разом з іншими центральними
органами державної виконавчої влади та науковими організаціями дер­
жавної політики щодо перспектив розвитку науки і техніки, кадрового
потенціалу України з урахуванням рівня світового науково-технічного
прогресу;

—керівництво роботою з атестації наукових кадрів вищої кваліфіка­
ції (присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання стар­
шого наукового співробітника);

—державний контроль за діяльністю спеціалізованих учених рад та
якістю атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфі­
кації.

ВАК відповідно до покладених на нього завдань:

1) формує мережу спеціалізованих учених рад для захисту дисерта­цій у вищих навчальних закладах, академічних інститутах, галузевих науково-дослідних інститутах, науково-виробничих об'єднаннях, затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей, за якими цим ра­дам надається право проведення захисту дисертацій;

2)  проводить періодичну атестацію спеціалізованих учених рад;

3)  затверджує за погодженням з Міносвіти та іншими заінтересова­
ними центральними органами державної виконавчої влади перелік спеці­
альностей наукових працівників;

4)  розробляє і затверджує вимоги до дисертацій та до осіб, які пре­
тендують на здобуття наукових ступенів і вченого звання старшого нау­
кового співробітника;

5)  аналізує разом з міністерствами, іншими заінтересованими цен­
тральними органами державної виконавчої влади тематику і значущість
дисертаційних досліджень з урахуванням потреб наукового та суспільно­
го прогресу, розробляє і доводить до наукових установ, вищих навчаль­
них закладів, спеціалізованих учених рад відповідні рекомендації;

6)  затверджує рішення спеціалізованих учених рад про присудження
наукового ступеня доктора наук;

7)  приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на підставі
рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня;

8)  приймає рішення про видачу атестата старшого наукового співро­
бітника на підставі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання
старшого наукового співробітника;

9)  оформляє і видає у встановленому порядку дипломи доктора і
кандидата наук, а також атестати старшого наукового співробітника;

10)     розробляє і подає на затвердження до Кабінету Міністрів Украї­
ни проект положення про присудження наукових ступенів і присвоєння
вченого звання старшого наукового співробітника;

11)     розробляє і затверджує в межах своїх повноважень нормативні
документи про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого
звання згідно з законодавством;

12)     вирішує у встановленому порядку питання нострифікації (ви­
знання) документів про присудження наукових ступенів і присвоєння
вчених звань, виданих відповідними органами інших держав;

13)     розглядає апеляції на рішення спеціалізованих учених рад щодо
присудження наукових ступенів, а також учених рад щодо присвоєння
вченого звання старшого наукового співробітника;

14)     здійснює у межах своїх повноважень охорону державних таєм­
ниць;

15)     бере участь у роботі міжнародних організацій та конференцій, на­
рад з питань підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кад­
рів вищої кваліфікації;

16)     здійснює інші повноваження, що випливають з покладених на
нього завдань.

ВАК має право:

— скасовувати рішення спеціалізованих учених рад та вчених рад про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника у разі порушення ними встановленого порядку атестації;

—позбавляти спеціалізовані вчені ради, що порушують встановлений
порядок захисту або присуджують наукові ступені за праці низької якос­
ті, права приймання дисертацій до захисту;

—надсилати у разі потреби до відповідних спеціалізованих учених
рад та вчених рад дисертаційні праці і атестаційні справи для додатково­
го вивчення та визначення їхньої відповідності встановленим вимогам;

—позбавляти у встановленому порядку наукових і науково-педаго­
гічних працівників наукових ступенів і вченого звання старшого науко­
вого співробітника;

—призначати у разі потреби опонентів і рецензентів, запрошувати
висококваліфікованих спеціалістів для експертизи дисертаційних праць і
атестаційних справ, а також для інспектування діяльності спеціалізова­
них учених рад з оплатою праці відповідно до законодавства;

—отримувати звітність про роботу спеціалізованих учених рад, роз­
глядати пропозиції щодо вдосконалення атестації наукових і науково-пе­
дагогічних кадрів, скликати міжвідомчі наради з цих питань;

—видавати інформаційний бюлетень з питань атестації наукових і
науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

— представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних
організаціях та під час підписання міжнародних договорів України;

— одержувати у встановленому законодавством порядку від цен­
тральних органів державної виконавчої влади і органів місцевого само­
врядування інформацію, документи і матеріали, а від Мінстату безплат­
но — статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього за­
вдань.

ВАК очолює голова, який у межах своїх повноважень, на основі та на виконання законодавства видає накази, організовує та контролює їх ви­конання.

Для розгляду найважливіших питань розвитку науки і техніки, обго­ворення напрямів діяльності ВАК, програмних питань роботи апарату ВАК утворюється головна рада ВАК, яку очолює голова ВАК. До голов­ної ради ВАК входять провідні вчені та висококваліфіковані фахівці у кількості до 70 чоловік. Склад головної ради затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням голови ВАК.

Засідання головної ради проводяться у разі потреби, але не менше одного разу на рік. Засідання головної ради ВАК вважається правомоч­ним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення головної ради ВАК приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

Рішення головної ради ВАК мають рекомендаційний характер, однак є обов'язковими для розгляду на президії ВАК та головою ВАК.

Для оперативного та узгодженого вирішення поточних питань, що належать до компетенції ВАК, утворюється президія ВАК у кількості до 20 чоловік у складі голови ВАК, його заступників, ученого секретаря ВАК за посадами, а також інших провідних учених та висококваліфіко­ваних фахівців — представників інших центральних органів державної виконавчої влади та наукових організацій. Президія ВАК розглядає рі­шення головної ради ВАК, у разі потреби може приймати звернення до центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, наукових та громадських організацій, готує пропозиції для розгляду на засіданні головної ради ВАК.

Склад президії за поданням голови ВАК затверджується Кабінетом Міністрів України терміном на 3 роки.

Засідання президії ВАК вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення президії ВАК прийма­ються відкритим або таємним голосування більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, та проводяться в життя наказами ВАК.

Для розгляду конкретних питань стосовно присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань при ВАК утворюються експертні ра­ди з відповідних спеціальностей.