Центральним органом державної виконавчої влади у сфері внутріш­ніх справ є Міністерство внутрішніх справ України (МВС України).

Правові основи організації діяльності МВС України визначаються Конституцією України, чинним законодавством України, актами Прези­дента України і Кабінету Міністрів України.

Загальними функціями для всіх міністерств України, в тому числі і для МВС, є забезпечення проведення в життя державної політики у від­повідних сферах; сприяння підприємствам і організаціям у питаннях встановлення і стабілізації господарських зв'язків, у тому числі зовніш­ньоекономічних; взаємодія з іншими органами державної виконавчої вла­ди, органами місцевого самоврядування, а також здійснення передбаче­них законодавством функцій щодо діяльності підлеглих структур, під­приємств і організацій.

Специфічні завдання, функції та методи діяльності МВС України встановлюються спеціальним положенням про нього.

Міністерство внутрішніх справ України реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організує та координує діяльність органів внутрішніх справ з боротьби зі злочинністю, з охорони громадського по­рядку та забезпечення громадської безпеки.

У межах своїх повноважень Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реаліза­цією; узагальнює практику застосування актів законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдоско­налення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями МВС України є:

—організація і координація діяльності органів внутрішніх справ із
захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від про­
типравних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення гро­
мадської безпеки;

—участь у розробці і реалізації державної політики щодо боротьби зі
злочинністю;

—забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і
розслідування, розшук осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усу­
нення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

—організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо
важливих державних об'єктів;

—забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;

—забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної
роботи;

—організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожньо­
го руху;

—здійснення на договірних засадах охорони майна всіх форм влас­
ності;

— визначення  основних напрямів  удосконалення роботи  органів
внутрішніх справ, надання їм організаційно-методичної та практичної до­
помоги;

— забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ, працівників і військо­
вослужбовців системи Міністерства;

— підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для ін­
теграції України до Європейського Союзу.

Отже, основні завдання МВС України випливають із загальних зав­дань, покладених на органи внутрішніх справ. У цих основних завданнях програмується зміст керівництва внутрішніми справами, здійснюваного МВС України, та головні напрями діяльності Міністерства.

Зміст діяльності МВС України як центрального органу державного управління в галузі внутрішніх справ полягає у: розробці загальних проблем підвищення ефективності забезпечення громадського порядку в державі, здійсненні кадрової політики, підготовці, навчанні і вихованні кадрів, їх облікові і розподілі між територіальними та транспортними ор­ганами, галузевими службами; організації управління очолюваної ним системи, розробці та організаційному забезпеченні управлінських рішень, перспективних і поточних планів; здійсненні їх чіткого функціонування; оперативному керівництві відповідними підпорядкованими органами, підрозділами й установами, визначенні ефективних засобів і методів їх діяльності.

Відповідно до основних завдань здійснюються і головні напрями ді­яльності МВС України.

У сфері охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю МВС України забезпечує реалізацію державної політики з цих питань, визначає основні напрями діяльності підпорядкованих органів, підрозді­лів і установ та ефективні засоби й методи виконання покладених на них завдань; організує роботу органів внутрішніх справ з охорони громад­ського порядку на вулицях, майданах, у скверах, парках та інших громад­ських місцях, запобігання та припинення адміністративних правопору­шень і забезпечення провадження у справах за ними (розгляд яких зако­ном покладено на органи внутрішніх справ); накопичує й аналізує інфор­мацію щодо злочинів, вчинених у громадських місцях, масових безладь, групових хуліганських проявів, щодо ефективності діяльності підрозділів патрульно-постової служби і підрозділів органів внутрішніх справ з пи­тань раціонального використання сил і засобів та управління ними при охороні громадського порядку в містах, інших населених пунктах; вза­ємодіє із заінтересованими органами державної виконавчої влади в роз­робці та організації виконання планів охорони громадського порядку під час проведення важливих подій громадсько-політичного, культурного і спортивного характеру, особливо у разі проведення заходів з масовим пе­ребуванням людей; проводить перевірку оперативно-службової діяльності підрозділів патрульно-постової служби міліції і «Беркут»; вивчає практи­ку взаємодії з народними дружинами та іншими громадськими форму­ваннями з охорони правопорядку на вулицях і в громадських місцях; ко­ординує діяльність галузевих служб Міністерства з виконання чинного протиалкогольного законодавства; організує роботу медичних витверез­ників; забезпечує профілактику правопорушень; вносить до центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій подання щодо необхідності усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, організує проведення серед насе­лення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю; організує вжиття заходів щодо врятування лю­дей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збере­ження майна у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та ліквідації їх на­слідків; разом з органами державної виконавчої влади організує підготов­ку проектів законодавчих і нормативних актів з питань охорони громад­ського порядку; забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність ор­ганів внутрішніх справ і військ внутрішньої охорони; бере відповідно до закону участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях.

МВС України також організує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобіган­ня, виявлення, припинення і розкриття злочинів, провадження дізнання і попереднього слідства у справах про злочини, розслідування яких зако­ном покладено на органи внутрішніх справ; безпосередньо проводить ро­боту з виявлення, розкриття і розслідування злочинів, що мають міжре­гіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою зло­чинністю та наркобізнесом і злочинами у сфері економіки; організує про­ведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичні досліджен­ня за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечує у вста­новленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слід­чих діях; організує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності ор­ганів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фон­ди, оперативно-пошуковий та криміналістичний обліки, у межах своїх повноважень веде державну статистику; організує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених законодавством та міжнародними угодами.

Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внут­рішніх справ України і відповідними органами інших держав та міжна­родними організаціями поліції будуються на підставі міждержавних чи міжурядових угод, а також угод між Міністерством внутрішніх справ Ук­раїни та цими органами і організаціями. Правовою підставою взаємовід­носин Міністерства внутрішніх справ України і відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями поліції є:

а) міждержавні угоди;

б) міжурядові угоди;

в) угоди між МВС України та цими органами і організаціями.
Крім угод, взаємовідносини МВС України з відповідними органами

інших держав та міжнародними організаціями поліції можуть оформля­тися протоколами, рішеннями тощо, які мають з угодами однакову юри­дичну силу.

Угоди про співробітництво МВС України з відповідними службами іноземних держав можуть бути як багатосторонніми, так і односторонні­ми і визначати співробітництво та взаємодію як за одним, так і за кіль­кома напрямами оперативно-службової діяльності. Угоди та інші доку­менти про співробітництво у сфері діяльності міліції оголошуються нака­зами Міністра внутрішніх справ України і обов'язкові для виконання в Україні, або, якщо є спеціальне застереження, на окремій частині її тери­торії. За письмовим погодженням з керівництвом МВС України, на ви­конання чинних угод щодо співробітництва з відповідними службами іноземних держав керівники служб МВС та УВС прикордонних облас­тей можуть підписувати окремі протоколи, що передбачають розвиток взаємодії з конкретних напрямів оперативно-службової діяльності з від­повідними службами та органами цих держав. Запити та окремі доручення, призначені для відповідних структур іноземних держав, що входять до СНД, підписуються керівниками органів внутрішніх справ (керівни­ками слідчих підрозділів), скріплюються гербовою печаткою і надсила­ються безпосередньо до МВС, УВС, УВСТ цих держав.

Запити та окремі доручення, призначені для відповідних структур іноземних держав, .що не входять до СНД, підписуються керівниками ор­ганів внутрішніх справ (керівниками слідчих підрозділів), скріплюються гербовою печаткою і надсилаються через відповідні галузеві служби МВС України (до підписання окремих протоколів, що спеціально регла­ментують порядок таких взаємовідносин).

Виконуючи функцію зовнішніх зв'язків з міністерствами внутрішніх справ близького і далекого зарубіжжя, МВС України бере участь у роз­робці проектів міжнародних договорів (угод) України з питань боротьби зі злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укла­дених міжнародних договорів (угод). Для забезпечення роботи в цьому напрямі при МВС України створене Національне бюро Інтерполу.

Разом з іншими державними органами і громадськими організаціями МВС України організує боротьбу а пияцтвом, бродяжництвом, правопо­рушеннями неповнолітніх та іншими антифомадськими явищами; скеро­вує діяльність органів внутрішніх справ на здійснення правил дозвільної системи, яка контролює придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, та контролює відкриття і функціонування об'єктів, де вони ви­користовуються; впроваджує в життя паспортну систему; забезпечує ви­конання законодавства з питань фомадянства України, додержання іно­земними громадянами правил перебування на території України, в'їзду в країну і виїзду за кордон, проїзду через країну.

У сфері охорони об'єктів власності та особистого майна фомадян МВС України здійснює керівництво підрозділами охорони, в тому числі спеціальними, подає їм практичну допомогу в службовій діяльності щодо захисту від злочинних посягань особливо важливих та інших об'єктів, приміщень з індивідуальною власністю фомадян, майна та вантажів, фо-шових коштів і цінних паперів, охорони фізичних осіб на договірній ос­нові, охорони громадського порядку в зонах несення служби; організує співробітництво підрозділів охорони з відповідними службами правоохо­ронних органів інших держав, іноземними фірмами з питань охорони власності, фізичних осіб, а також стандартизації технічних засобів охоро­ни; розробляє та здійснює заходи з реалізації єдиної концепції охорони усіх видів власності; узагальнює практику законодавства з питань право­охоронної діяльності, віднесеної до компетенції охорони, надає підлеглим підрозділам методичну допомогу у вдосконаленні організаційно-правово­го забезпечення їх діяльності; готує нормативні акти з питань організації охорони; забезпечує ліцензування охоронних послуг суб'єктів підприємницької діяльності; здійснює комплексний аналіз і планування діяльності охорони, розробляє та реалізує заходи з її удосконалення, вивчає пози­тивний досвід та сприяє його впровадженню; організує роботу щодо ви­користання в охороні технічних засобів сигналізації та систем централі­зованого спостереження; проводить єдину технічну політику з розробки, виробництва та впровадження в експлуатацію засобів рхоронної сигналі­зації; розробляє і реалізує заходи з удосконалення роботи з винахідни­цтва та раціоналізації, створює проектні, монтажні підрозділи, що утри­муються на принципах самоокупності; створює спільні, у тому числі з за­лученням іноземного капіталу, підприємства, фірми, компанії щодо здій­снення охорони та розвитку інших, пов'язаних з нею, видів діяльності, надає дозвіл на це підрозділам охорони, організує інспектування відомчої охорони та перевірку стану збереження матеріальних цінностей на об'єк­тах державної власності.

У сфері забезпечення безпеки дорожнього руху МВС України орга­нізує виконання Закону України «Про дорожній рух» та інших норма­тивних документів з питань боротьби з аварійністю на транспорті підві­домчими службами державної автомобільної інспекції, на основі спеці­алізації їх окремих підрозділів; бере участь у створенні законодавчої та нормативної бази, необхідної для ефективної роботи підвідомчих служб щодо забезпечення в межах компетенції державної автомобільної інспек­ції безпеки дорожнього руху, забезпечує безперервний контроль за ста­ном оперативної обстановки на автомобільних шляхах України та орга­нізує реагування на її зміни.

МВС України узагальнює та впроваджує у діяльність служб, підроз­ділів ДАІ досягнень науки і передового досвіду з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, взаємодіє з зацікавленими міністерствами, ві­домствами, концернами, корпораціями, організаціями, іншими об'єднан­нями, Військовою автомобільною інспекцією Міністерства оборони Ук­раїни, спілкою автомобілістів, адміністрацією підприємств, установ і ор­ганізацій, громадськими об'єднаннями, діяльність яких пов'язана із за­безпеченням безпеки дорожнього руху.

В оперативному підпорядкуванні МВС України можуть бути служби нагляду за станом автомобільних шляхів і вулиць, впровадженням авто­матизованих систем керування дорожнім рухом, координації діяльності спеціалізованих монтажно-експлуатаційних управлінь (дільниць), реєст­раційно-екзаменаційні, екологічні та інші підрозділи, а також науково-дослідні установи.

У науково-дослідній роботі та підготовці кадрів МВС України, вихо­дячи з потреб практики, розробляє та організує реалізацію програм кад­рового забезпечення органів і підрозділів внутрішніх справ, військ внут­рішньої та конвойної охорони, вживає заходів щодо додержання дисцип­ліни і законності в їх діяльності; організує роботу підпорядкованих на­вчальних закладів, науково-дослідних установ; вживає відповідно до чинного законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціально­го захисту працівників, військовослужбовців військ внутрішньої та кон­войної охорони, пенсіонерів органів внутрішніх справ, членів їх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів; бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері ді­яльності органів внутрішніх справ; організує і координує впровадження у практику досягнень науки та передового досвіду, забезпечує розробку озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони. МВС Украї­ни бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних досліджен­нях, у розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинні­стю та охорони правопорядку.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливі­ших програм та вирішення інших питань при МВС України можуть створюватися відповідні ради і комісії з включенням до їх складу провід­ник учених і висококваліфікованих фахівців-практиків. їх склад та поло­ження про них затверджуються Міністром внутрішніх справ України.

У сфері фінансової діяльності МВС України організує в Міністерстві і підпорядкованих органах роботу з питань фінансування, праці, заробіт­ної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітно­сті, контрольно-ревізійної діяльності; розробляє заходи щодо підвищення ефективності використання грошей, матеріальних ресурсів; забезпечує виконання фінансових зобов'язань перед державою.

Щодо матеріально-технічного, військово-технічного, військового та господарського постачання МВС України організує у встановленому по­рядку матеріально-технічне забезпечення діяльності підпорядкованих ор­ганів, підрозділів, установ і організацій, військ внутрішньої охорони, контролює правильність використання ними ресурсів і коштів; вирішує питання щодо речового постачання особового складу органів внутрішніх справ; організує перевезення, енергозабезпечення, надання засобів зв'яз­ку, житлово-побутове і комунальне обслуговування та інше забезпечення господарських потреб органів внутрішніх справ; вносить до відповідних органів державної виконавчої влади пропозиції щодо складання планів капітальних вкладень на будівництво об'єктів адміністративного, вироб­ничого, соціально-побутового, військового призначення та житла, здій­снює контроль за їх виконанням.

У встановленому порядку МВС України вносить подання щодо при­своєння спеціальних і військових звань вищого керівного складу, вста­новлює згідно з чинним законодавством порядок звільнення у запас або у відставку. Міністерство забезпечує неухильне додержання законності у діяльності органів, їх підрозділів, підприємств та організацій системи МВС України; організує своєчасний і уважний розгляд заяв, скарг, пропозицій громадян, вживає заходів щодо усунення недоліків у діяльності органів внутрішніх справ.

Міністерство внутрішніх справ України здійснює керівництво в двох головних формах:

1)      централізоване керівництво;

2)      безпосереднє оперативне управління.

Централізоване керівництво полягає: в керівній діяльності щодо най­важливіших питань роботи органів внутрішніх справ, визначенні голов­них її напрямів; вдосконаленні системи управління й організації праці; виданні відомчих нормативних актів; веденні обліку та розподілу люд­ських і матеріально-технічних ресурсів; здійсненні координуючих, контро­люючих функцій, а також в інспектуванні; вивченні, узагальненні та поширенні позитивного досвіду організації охорони громадського поряд­ку і боротьби зі злочинністю; встановленні на основі законодавства Ук­раїни порядку та методики оперативно-службової і організаційної діяль­ності органів внутрішніх справ.

МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлін­ня МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також підприємства, уста­нови і організації, що належать до сфери його управління.

МВС України має право одержувати від міністерств, інших цен­тральних органів Іержавної виконавчої влади, підприємств, установ і ор­ганізацій відомості, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань; залучати для розробки актуальних проблем боротьби зі злочин­ністю, проведення консультацій та експертиз вищі навчальні заклади та інші установи, а також деяких учених і висококваліфікованих фахівців, у тому числі практиків; укладати угоди щодо співробітництва у сфері бо­ротьби зі злочинністю та з інших питань, віднесених до компетенції Мі­ністерства, з відповідними органами інших держав; скликати у встанов­леному порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Безпосереднє оперативне управління здійснюється МВС України у випадках його прямого управлінського зв'язку з підлеглими органами внутрішніх справ усіх рівнів. Міністерство управляє на території Украї­ни органами, службами, організаціями, внутрішніми військами, відомчи­ми навчальними закладами, науково-дослідними установами, органами матеріально-технічного забезпечення та іншими установами, які нале­жать до системи Міністерства. Функції оперативного управління МВС України реалізує, як правило, щодо безпосередньо підлеглих йому орга­нів, служб, установ і організацій.

МВС України як орган управління являє собою систему взаємодію­чих елементів. До його організаційної структури входять такі елементи (підрозділи): керівництво Міністерства, штаб, департаменти, галузеві уп­равління, управління і відділи, функціональні управління та відділи.

Серед структурних елементів головна роль належить керівництву Міністерства, до складу якого входить Міністр, Державний секретар та перший заступник, заступники, колегія.

МВС України очолює Міністр, якого призначає на посаду за подан­ням Прем'єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.

Міністр внутрішніх справ України:

1)      керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед
Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розроблення і
реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян,
інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони гро­
мадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі зло­
чинністю, виконання Міністерством своїх завдань і функцій;

2)      спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здій­
снення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, відне­
сених до його відання, визначає на виконання вимог законодавства в ме­
жах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні на­
прями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставленої мети;

3)  подає у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів Ук­
раїни проекти законів України, актів Президента України та Кабінету
Міністрів України, розробником яких є Міністерство;

4)  подає Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо кандидатури
на посаду Державного секретаря МВС України, а за поданням Держав­
ного секретаря — пропозиції щодо призначення на посади перших за­
ступників та заступників Державного секретаря;

5)      затверджує програми і плани роботи Міністерства та звіт Держав­
ного секретаря щодо їх виконання;

6)  підписує нормативно-правові акти Міністерства;

7)  приймає за поданням Державного секретаря рішення щодо розпо­
ділу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство,
та затверджує звіт Державного секретаря з виконання цих рішень;

8)  погоджує проекти законів України, актів Президента України та
Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Мініс­
терства;

9)  погоджує здійснення Державним секретарем функцій з управлін­
ня майном, яке перебуває у сфері управління Міністерства;

10)    порушує у встановленому порядку питання щодо притягнення до
дисциплінарної відповідальності Державного секретаря, його перших за­
ступників та заступників;

11)    вносить пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо утворен­
ня та ліквідації вищих навчальних закладів МВС України;

12)    призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних і на транспорті органів МВС України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства;

13)     вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення,
реорганізації та ліквідації у складі МВС України урядових органів дер­
жавного управління і подання щодо призначення на посади та звільнен­
ня з посад їх керівників;

14)     присвоює у встановленому порядку спеціальні звання особам ря­
дового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військові
звання військовослужбовцям внутрішніх військ, заохочує, притягає їх до
дисциплінарної відповідальності тощо.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матері­ально-технічне, кадрове та інше забезпечення діяльності МВС України здійснюється Державним секретарем.

Державного секретаря призначає на посаду за поданням Прем'єр-мі­ністра України та звільняє з посади Президент України. Державний сек­ретар підзвітний і підконтрольний Міністрові. Державний секретар має перших заступників та заступників, яких призначає на посади за подан­ням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України. Державний секретар, його перші заступники та заступники призначають­ся на посаду на строк повноважень Президента України. Державний сек­ретар розподіляє за погодженням з Міністром обов'язки між першими заступниками та заступниками Державного секретаря, визначає ступінь їхньої відповідальності.

Основними завданнями Державного секретаря є:

— організація забезпечення виконання завдань, покладених на МВС
України;

— забезпечення діяльності Міністра як керівника МВС України та
члена Кабінету Міністрів України;

— здійснення поточної роботи, пов'язаної з виконанням покладених
на МВС України завдань;

—  забезпечення стабільності та наступності в роботі МВС України.
Державний секретар має право:

—брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом до­
радчого голосу під час розгляду питань, що належать до сфери діяльності
МВС України;

—залучати у встановленому порядку працівників органів виконавчої
влади, підприємств, установ та організацій, утворювати робочі групи,
скликати наради для розгляду питань, що належать до компетенції МВС
України;

—одержувати у встановленому порядку від центральних та місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію,
документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань.