а) організовувати підготовку Збройних Сил до виконання покладе­
них на них завдань;

б) організовувати участь військових частин Збройних Сил у заходах
надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та в заходах,
що можуть здійснюватися у зоні надзвичайної екологічної ситуації, в разі
їх проведення у встановленому порядку;

в) організовувати і забезпечувати ефективне функціонування систе­
ми управління Збройними Силами та іншими військовими формування­
ми, приховане управління військами і зброєю;

г)  аналізувати та оцінювати обстановку в районах імовірних дій
Збройних Сил; готувати пропозиції для Верховного Головнокомандувача
Збройних Сил, Головнокомандувача Збройних Сил та Ставки Верховно­
го Головнокомандувача і на основі їх рішення розробляти й уточнювати
плани операцій Збройних Сил;

д) доводити до Збройних Сил, інших військових формувань та пра­
воохоронних органів, а в особливий період — і до міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади, рад оборони Автономної Респуб­
ліки Крим та областей накази і директиви Верховного Головнокоманду­
вача Збройних Сил, організовувати їх виконання та здійснювати конт­
роль за їх реалізацією;

е) узагальнювати досвід підготовки штабів, ведення бойових дій, роз­
в'язання воєнних конфліктів, проводить порівняльну оцінку та готувати
пропозиції щодо підвищення бойових можливостей з'єднань, частин, під­
розділів Збройних Сил, озброєння і військової техніки;

є) сприяти розвитку воєнного мистецтва, організовувати виконання заходів щодо стратегічного забезпечення у Збройних Силах.

3. З питань адміністративного (повсякденного) управління Збройни­
ми Силами:

а) організовувати комплектування Збройних Сил та інших військових формувань військовослужбовцями, призов громадян на строкову вій­ськову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, прийнят­тя на військову службу за контрактом, накопичення військовонавчених людських ресурсів;

б) здійснювати загальне керівництво роботою, пов'язаною з організа­
цією військового обліку громадян, та контроль за її станом в органах міс­
цевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях не­
залежно від підпорядкування;

в) аналізувати і розроблявати (вдосконалювати) організаційно-штат­
ну структуру військ (сил), готує пропозиції щодо формування, перефор­
мування та розформування об'єднань, з'єднань військових частин, вій­
ськових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил;

г) забезпечувати реалізацію у Збройних Силах державної політики у
сфері інформатизації, організовувати і координувати роботи зі створення
єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил, впроваджує
сучасні інформаційні технології в діяльність органів військового управ­
ління;

д) організовувати, планувати та координувати наукову і науково-тех­
нічну діяльність у Збройних Силах;

е) забезпечувати правопорядок та додержання військової дисципліни
у Збройних Силах, здійснює заходи щодо зміцнення військової дисцип­
ліни та профілактики правопорушень серед особового складу безпосеред­
ньо підпорядкованих йому органів військового управління та військ
(сил);

є) організовувати та забезпечувати в межах компетенції міжнародне військове співробітництво Збройних Сил зі збройними силами інших держав, брати участь у міжнародному співробітництві за воєнно-політич­ним, військово-технічним та іншими напрямами, у підготовці пропозицій і реалізації рішень Президента України про участь миротворчих континген­тів та персоналу Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях;

ж)  забезпечувати згідно з міжнародними договорами в галузі роз­
зброєння та контролю над озброєннями інспекційну діяльність на тери­
торії України та за її межами, збирати, опрацьовувати інформацію та по­
відомлення відповідно до цих міжнародних договорів незалежно від під­
порядкованості об'єктів інспектування;

з) планувати та здійснювати контроль за військовими перевезеннями
всіх видів у державі в особливий період, а також перевезеннями, які здій­
снюються для Збройних Сил у мирний час;

й) організовувати виконання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки під час діяльності Збройних Сил;

і) організовувати та контролювати службу військ у Збройних Силах;

ї) організовувати та контролювати у Збройних Силах виконання за­ходів щодо забезпечення охорони інформації з обмеженим доступом, яка є власністю держави.

4. З питань виконання завдань особливого періоду:

а) координувати здійснення заходів щодо мобілізації (демобілізації)
у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також брати
участь у підготовці й проведенні заходів, пов'язаних з мобілізацією (де­
мобілізацією) в державі;

б) уточнювати плани застосування Збройних Сил та інших військо­
вих формувань;

в) приймати в підпорядкування визначені органи управління, з'єд­
нання, військові частини, установи інших військових формувань;

г)  організовувати стратегічне розгортання Збройних Сил та інших
військових формувань, взаємодіяти з міністерствами, іншими централь­
ними органами виконавчої влади, радами оборони Автономної Республі­
ки Крим та областей під час виконання завдань оборони держави;

д) здійснювати управління угрупованнями військ (сил), створеними
для проведення операцій Збройних Сил, і стратегічними резервами;

е) здійснювати керівництво у сфері оборони та забезпечення громад­
ського порядку в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєн­
ний стан, у межах, визначених відповідним законом;

є) брати участь в організації та контролювати стан системи управлін­ня державою в особливий період.

5. Виконувати інші функції та реалізовувати повноваження, що вип­
ливають із законів України, актів Президента України, Кабінету Мініст­
рів України.

Генеральний штаб очолює начальник, якого призначає на посаду за поданням Міністра оборони України і звільняє з посади Президент Ук­раїни. На посаду начальника Генерального штабу призначається військо­вослужбовець.

Начальник Генерального штабу підпорядковується Міністрові оборо­ни України. Якщо Міністр оборони України є Головнокомандувачем Збройних Сил, начальник Генерального штабу є першим заступником Головнокомандувача Збройних Сил. У разі, якщо Міністр оборони Ук­раїни є цивільною особою, начальник Генерального штабу є Головноко­мандувачем Збройних Сил. Начальник Генерального штабу несе відпові­дальність за діяльність Генерального штабу, в межах повноважень здій­снює управління військами (силами) через Генеральний штаб, головно­командувачів видів Збройних Сил, начальників родів військ і спеціаль­них військ.

Начальник Генерального штабу має заступників, які є військово­службовцями. Заступників начальника Генерального штабу призначає на посаду Міністр оборони України за поданням начальника Генерального штабу. Обов'язки заступників, їх повноваження та ступінь відповідаль­ності визначає начальник Генерального штабу.

Начальник Генерального штабу у разі виконання обов'язків Головнокомандувача Збройних Сил несе відповідальність за здійснення Зброй­ними Силами своїх функцій та виконання покладених на них завдань.

Начальник Генерального штабу в межах повноважень, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами, видає накази, дирек­тиви військам (силам), організовує й контролює їх виконання. Він має право скасовувати та змінювати накази, директиви підпорядкованих йо­му органів військового управління і військового командування.

Структуру Генерального штабу затверджує Міністр оборони Украї­ни, а штатний розпис, кошторис та положення про структурні підрозділи Генерального штабу — начальник Генерального штабу.

Збройні Сили України комплектуються військовослужбовцями від­повідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і вій­ськову службу» від 25 березня 1992 р.

Загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечен­ня комплектування Збройних Сил України та інших утворених військо­вих формувань, а також підготовки населення до захисту України.

Загальний військовий обов'язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

призов на військову службу;

проходження за призовом або добровільно військової, альтернативної (невійськової) служби;

виконання військового обов'язку в запасі;

додержання правил військового обліку;

загальне обов'язкове військове навчання громадян у воєнний час.

Виконання Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» покладається на громадян України, центральні органи державного управління, органи місцевої державної адміністрації та міс­цевого самоврядування, громадські об'єднання, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземних гро­мадян і осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділя­ються на 6 категорій:

1)      допризовники — особи, які проходять допризовну підготовку до
приписки їх до призовних дільниць;

2)  призовники — особи, які приписані до призовних дільниць;

3)  військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

4)  службовці за призовом — особи, які проходять альтернативну (не­
військову) службу;

5)  військовозобов'язані — особи, які перебувають у запасі;

6)  невійськовозобов'язані — особи, не взяті на військовий облік або
зняті з нього.

Громадяни України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані: прибувати за викликом військового комісаріату для приписки до призовних дільниць, проходження медично­го огляду, направлення на підготовку для одержання військової спеціаль­ності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'я­зок у запасі; виконувати правила військового обліку.

Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або споріднену з від­повідною військовою спеціальністю за переліком, що визначається Кабі­нетом Міністрів України, можуть бути взяті на військовий облік. Вони зобов'язані прибувати за викликом військового комісаріату для прохо­дження медичного огляду, виконувати правила військового обліку. У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на вій­ськовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути призвані на військову службу за рішенням Президента України.

Військова служба — це різновид державної служби, особливістю якої є двояка правова природа. По-перше, вона пов'язана з виконанням гро­мадянином України загального військового обов'язку; по-друге — зі службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України.

Виходячи з цього, законодавством встановлено такі види військової служби:

—  строкова військова служба;

—  військова служба за контрактом на посадах солдатів і матросів,
сержантів і старшин;

—  військова служба жінок за контрактом на посадах солдатів і матро­
сів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу;

—  військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;

—  військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-
навчальних закладів і студентів кафедр військової підготовки (факульте­
тів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивіль­
них навчальних закладів;

— військова служба за контрактом офіцерського складу.
Військовослужбовці та військовозобов'язані поділяються на рядовий

склад, сержантський і старшинський склад, склад прапорщиків (мічма­нів), офіцерський. Офіцерський склад поділяється на молодший офіцер­ський склад, старший офіцерський склад і вищий офіцерський склад.

Кожному військовослужбовцю і військовозобов'язаному присвоюєть­ся військове звання. Військові звання у Збройних Силах України поді­ляються на армійські та флотські.

Кожен військовослужбовець і військовозобов'язаний займає відпо­відну штатну посаду. Військові посади (штатні посади, що підлягають за­міщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах військових частин, кораблів, органів управління, установ, військово-навчальних закладів.

Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським скла­дом, затверджується Президентом України, а посад інших військово­службовців — Міністром оборони України. Вони поділяються на: а) по­сади рядового складу; б) посади сержантського і старшинського складу; в) посади прапорщиків і мічманів; г) посади офіцерського складу.

Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань за їх згодою можуть бути відряджені до органів виконавчої влади, підприємств і організацій, які виконують роботи в інтересах обо­рони держави та її безпеки. Перелік посад у цих органах та установах, які можуть бути заміщені військовослужбовцями, для вищого офіцерського складу затверджується Президентом України, для інших військовослуж­бовців — актами Кабінету Міністрів України.