Приватизація здійснюється на основі принципів: законності; держав­ного регулювання та контролю; надання громадянам України пріоритет­ного права на придбання державного майна; надання пільг для придбан­ня державного майна членам трудових колективів підприємств, що при­ватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації; платності відчуження держав­ного майна; пріоритетного права трудових колективів на придбання май­на своїх підприємств; створення сприятливих умов для залучення інвес­тицій; безоплатної передачі частки державного майна кожному громадя­нинові України за приватизаційні папери; додержання антимонопольно-го законодавства; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та про об'єкти приватизації; враху­вання особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств зі змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери; застосування переважно конкурентних способів у разі: приватизації невеликих державних підприємств, закон­сервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населен­ня, готельного господарства, туристичного комплексу; продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі середніх і великих під­приємств.

Щорічно Верховною Радою України шляхом прийняття окремого за­кону затверджується Державна програма приватизації, яка розробля­ється Фондом державного майна України. Державна програма привати­зації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації і складається із зав­дання на перший бюджетний рік та прогнозу на два наступні роки. Вона містить:

—завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в державній влас­
ності, та державного майна, що належить Автономній Республіці Крим;

—відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів;

—квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів для
приватизації різних груп об'єктів;

—завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечен­
ня проведення приватизації;

—заходи щодо залучення у процесі приватизації інвесторів;

—особливості участі у процесі приватизації громадян України, іно­
земних інвесторів та інших покупців;

—розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок
їх відшкодування та джерела фінансування;

—прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх вико­
ристання.

Законодавством визначаються об'єкти приватизації, зокрема до них належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підроз­ділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єд­ність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсер­вовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господар­ських товариств та інших об'єднань.

Але приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. Є чотири групи таких об'єктів:

1.     Об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, за­
безпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'­
єкти права власності Українського народу, майно, що становить матері­
альну основу суверенітету України.

2.     Об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збере­
ження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цін­
ностей.

3.     Об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує за­
хист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, ви­
користання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних
виробництв.

4.     Об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

Державну політику у сфері приватизації здійснюють: а) Фонд дер­жавного майна України; б) його регіональні відділення та представниц­тва у районах і містах; в) органи приватизації в Автономній Республіці Крим.

Вони становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і під­контрольний Верховній Раді України. Голова Фонду державного майна України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: змінюють у процесі приватизації організацій­ну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійсню­ють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що на­лежать державі у майні господарських товариств; створюють комісії з приватизації; затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; розробляють проекти державних програм привати­зації і подають їх на затвердження Верховній Раді України; укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх прода­жу; укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об'єк­тів приватизації; здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами; виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності; беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань дер­жавної власності та її використання; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, па­їв), що належать державі, на території України та за її кордоном; контро­люють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Чинним законодавством встановлено особливий порядок приватиза­ції державного майна. Він передбачає: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації; опублікування інформації про прий­няття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської пере­вірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винят­ком об'єктів малої приватизації); затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію. Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

—продажу частини державного майна кожному громадянинові Ук­
раїни за приватизаційні папери;

—продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому
числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів;

—продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господар­
ських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та ін­
шими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію
покупців;

—продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу дер­
жавного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета ак­
цій відкритого акціонерного товариства.

Ініціатива щодо приватизації може виходити як від державних орга­нів приватизації, так і від покупців. Покупці цілісних майнових комплек­сів та інвестори, які бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'я­зані разом із заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрун­тування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зай­нятості працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення, а по­купці — фізичні особи подають також декларацію про доходи.

Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватиза­ції за місцезнаходженням об'єкта, який приватизується, у письмовій фор­мі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк пи­сьмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колек­тив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган вико­навчої влади, уповноважений управляти цим майном.

У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації пові­домляє заявників про причину відмови.

У кожному конкретному випадку, з метою розробки плану привати­зації та забезпечення тим самим її ефективного проведення і додержання усіх передбачених вимог і процедур, державним органом приватизації утворюється комісія з приватизації об'єкта. Діяльність комісії регулюєть­ся Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.

До її складу за принципом однакового представництва входять пред­ставники господарського товариства, створеного членами трудового ко­лективу підприємства, що приватизується, у тому числі й від представ­ницького органу трудового колективу — профспілкового комітету або ін­шого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном. Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з мо­менту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, держав­ний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представ­ників цих органів. За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засі­даннях правом дорадчого голосу. Для забезпечення гласності та прозо­рості приватизації у роботі комісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати України.

Основними завданнями комісії є: контроль за проведенням інвента­ризації майна об'єкта приватизації; розробка проекту плану приватизації об'єкта та подання його на затвердження органу приватизації; оцінка вар­тості та визначення початкової ціни об'єкта приватизації, розміру статут­ного фонду господарського товариства та розробка акта оцінки; визна­чення форми платежів відповідно до квот застосування приватизаційних паперів та компенсаційних сертифікатів; розробка, за необхідності, реко­мендацій щодо реорганізації об'єктів; формування списків громадян, які мають право на придбання акцій на пільгових умовах; заповнення форм статистичної звітності.

Для виконання поставлених завдань комісія має право: зобов'язати адміністрацію підприємства, що приватизується, здійснити у встановлені терміни інвентаризацію державного майна; давати розпорядження, обов'язкові для адміністрації об'єкта приватизації, що пов'язані з розроб­кою проекту плану приватизації; залучати до роботи експертів, консуль­тантів, радників, спеціалізовані аудиторські фірми, консалтингові органі­зації та фірми з правом дорадчого голосу на засіданнях комісії.

Результатом роботи комісії є проект плану приватизації. Якщо тру­довий колектив підприємства, майно якого приватизується, або інші по­купці не погоджуються з проектом плану приватизації, розробленим ко­місією, вони можуть підготувати його альтернативний варіант.

Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект пла­ну трудового колективу чи інших покупців подаються на розгляд регіо­нальних відділень Фонду державного майна України або його представ­ництв у районах та містах, які протягом десяти днів зобов'язані розгля­нути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до за­інтересованих осіб.

Після видання наказу про затвердження плану приватизації діяль­ність комісії припиняється.