Основними суб'єктами адміністративно-правового регулювання у сфері економіки є: Президент України; Кабінет Міністрів України; про­фільні міністерства, комітети, спеціально створені центральні органи ви­конавчої влади; місцеві державні адміністрації; виконавчі органи сіль­ських, селищних, міських рад.

Кожний із зазначених суб'єктів здійснює адміністративно-правове ре­гулювання у сфері економіки у межах своєї компетенції, що встановлю­ється Конституцією України, законами, іншими нормативними актами.

Найбільш значущим за юридичною силою обсягом повноважень що­до управління економічними процесами в державі володіє Президент Ук­раїни. Вони встановлені Конституцією України (ст. 106) і насамперед по­лягають у тому, що Президент визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої, у тому числі й економічної, політики, впливає на розстанов­ку кадрів і утворення управлінських структур у цій сфері. Відбувається це в результаті того, що Президент України:

— забезпечує державну незалежність, національну безпеку і право-
наступництво держави;

— звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерго­
вими посланнями до Верховної Ради України щодо внутрішнього і зов­
нішнього становища України;

— представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керів­
ництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та ук­
ладає міжнародні договори України;

— призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра
України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає
рішення про його відставку;

— призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету
Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої
влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні
повноваження на цих посадах;

— призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради
України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду
державного майна України;

— утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-мініст­
ра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади,
діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої
влади;

— скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів
Автономної Республіки Крим;

— підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

— має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України зако­
нів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради
України.

З метою найбільш ефективної реалізації своїх повноважень Прези­дент України згідно з п. 28 ст.106 Конституції України створює різні до­поміжні структури.

Насамперед до них належить Адміністрація Президента України, у складі якої функціонує Головне управління з питань економічної політи­ки. Вона утворена Указом Президента від 14 грудня 1996 р. як постійно діючий орган для забезпечення здійснення конституційних повноважень Президента.

Адміністрація Президента України аналізує економічні процеси; розробляє пропозиції щодо забезпечення економічного розвитку та еконо­мічної безпеки держави; за дорученням Президента України організує контроль за виконанням його указів і розпоряджень, зокрема й у сфері економіки.

Крім Адміністрації, Президент України використовує для аналітич­ної роботи і підготовки пропозицій управлінського характеру можливості створюваних ним комісій і рад.

Так, Указом від 12 червня 2002 р. Президент утворив Державну ко­місію з питань стратегії економічного та соціального розвитку, яка є кон-сультативно-дорадчим органом при Президентові України, утвореним з метою забезпечення додержання принципу цілісності державного про­гнозування і розроблення програм економічного та соціального розвитку України.

Основними завданнями цієї Комісії є:

—аналіз стану нормативно-правової бази з питань державного про­
гнозування і розроблення програм економічного та соціального розвитку
України;

—здійснення координації підготовки проекту Стратегії економічного
та соціального розвитку України на 2002—2011 рр.;

—визначення актуальності та аналізу стану виконання програмних
документів економічного та соціального розвитку України, які здійсню­
ються із залученням коштів Державного бюджету України, та внесення
пропозицій щодо ефективного впровадження зазначених документів;

—внесення Президентові України пропозицій щодо: переліку необхід­
них прогнозних і програмних документів економічного та соціального роз­
витку України на коротко-, середньостроковий і більш тривалий періоди;
методологічних засад розроблення та реалізації прогнозних і програмних
документів економічного та соціального розвитку України з додержанням
принципів їх цілісності та наукової обгрунтованості; організаційної струк­
тури управління процесом стратегічного планування в Україні.

Ради мають статус органу при Президентові України, наприклад, Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україні (Указ від 29 липня 1997 р.), яка створена з метою забезпечення розроблення та реалізації державної політики щодо залучення та ефективного викорис­тання іноземних інвестицій в економіку України, прискорення її інтегра­ції у світові економічні процеси.

Основними завданнями Консультативної ради є:

—  сприяння визначенню основних засад державної політики щодо за­
лучення та ефективного використання іноземних інвестицій в Україні
для забезпечення розвитку її економіки;

— аналіз та узагальнення проблем, що стримують іноземне інвесту­
вання в економіку України, визначення політичних, організаційних, юри­
дичних, економічних та інформаційних шляхів їх вирішення;

— розгляд ключових проблем інвестиційного процесу, регулювання іноземного інвестування на макроекономічному рівні, проектування дер­жавних програм і актів законодавства з цих питань;

—розроблення пропозицій щодо вдосконалення форм і методів регу­
лювання економіки та впровадження сучасних міжнародних стандартів
управління на підприємствах України;

—внесення пропозицій щодо вжиття державою заходів для активно­
го залучення українських суб'єктів підприємницької діяльності до міжна­
родних ринків товарів, капіталів і послуг;

—сприяння формуванню привабливого іміджу України серед потен­
ційних іноземних інвесторів;

—розгляд на прохання іноземних інвесторів, органів виконавчої вла­
ди та органів місцевого самоврядування України заяви про виникнення
спорів між ними та підготовка висновків щодо можливих шляхів їх по-
засудового врегулювання.