§ 9. Основи адміністративного процесу

Діяльність виконавчо-розпорядчих органів і посадових осіб постійно потребує розгляду й вирішення щодо конкретних фі­зичних або юридичних осіб питань управлінського характеру. Таку діяльність називають адміністративними справами. Для вирішення адміністративної справи необхідно застосувати ма­теріальну адміністративно-правову норму до конкретного інди­відуального випадку або конкретної життєвої ситуації. Засто­совуються адміністративно-правові норми з додержанням пев­них, передбачених законодавством процедур (правил). Ці правила закріплюються в нормативно-правових актах як адмі­ністративні процесуальні норми — загальнообов'язкові прави­ла, що регламентують порядок вирішення адміністративних справ різних категорій. Об'єднані в інститути вони утворюють адміністративне процесуальне право.

Вирішення різних адміністративних справ на підставі адмі­ністративних процесуальних норм називається адміністратив­ною процесуальною діяльністю, якою займаються виконавчо-роз­порядчі органи та їхні посадові особи. Сукупність адміністра­тивних процесуальних дій (діяльність) у межах конкретної адміністративної справи має назву адміністративного прова­дження. Однопорядкові групи адміністративних проваджень утворюють різні види проваджень. Так, нормотворчі прова­дження здійснюються в процесі підготовки й видання норма­тивних актів управління. Установчі провадження — у процесі створення, реорганізації, ліквідації організаційних структур у сфері державного управління, а також під час комплектуван­ня персоналом організаційних структур у сфері державного управління. Правозастосовчі провадження є найскладнішою гру­пою адміністративних проваджень. До них належать такі про­вадження.

—із застосування заходів примусу в державному управлін­ні: а) дисциплінарне провадження; б) провадження у справах про адміністративні правопорушення; в) провадження із засто­сування заходів матеріального впливу;

—із застосування заходів заохочення і стимулювання в дер­жавному управлінні: а) провадження у справах про нагороджен­ня державними нагородами, відзнаками, грамотами тощо; б) про­вадження у справах про присвоєння почесних та інших звань;в) провадження у справах про преміювання тощо;

—із реалізації громадянами своїх прав і обов'язків: а) прова­дження за зверненнями громадян; б) провадження із виконан­ня громадянами військового обов'язку; в) провадження із одер­жання громадянами житла тощо;

—із реалізації юридичними особами своїх прав і обов'язків:а) провадження із легалізації юридичних осіб; б) провадження із виділення юридичним особам кредитів; в) провадження із оформ­лення і видачі юридичним особам ліцензій тощо;

—із здійснення контролю і нагляду (контрольно-наглядові провадження) та багато інших.

Усі адміністративні провадження складаються з окремих опе­рацій (стадій). Для кожного виду проваджень може бути кілька таких стадій. Здійснюється провадження із адміністративних справ за участю суб'єктів, яких можна поділити на три групи: а) ті, що вирішують справу; б) ті, відносно яких вирішують спра­ву; в) допоміжні учасники процесу.

§ 10. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Важливе місце в системі суб'єктів, що вирішують справи, від­ведене органам і посадовим особам, що уповноважені розгляда­ти справи про адміністративні правопорушення. Система таких органів визначена третім розділом КУпАП. У ст. 213 КУпАП закріплюється, що справи про адміністративні правопорушен­ня розглядають:

—адміністративні комісії при районних державних адмініст­раціях і виконавчих комітетах, міських, районних у містах, се­лищних і сільських рад. Вони вирішують всі справи про адмі­ністративні правопорушення, за винятком тих, які належать до компетенції інших органів. Комісія створюється відповідною держадміністрацією чи виконавчим комітетом у складі голови,секретаря і членів комісії;

—виконавчі комітети селищних і сільських рад уповноваже­ні розглядати справи про порушення громадського порядку, пра­вил торгівлі та інші аналогічні порушення;

—місцеві суди (судді) розглядають справи про адміністра­тивні правопорушення, віднесені до їх компетенції Кодексом.Судді одноособово розглядають справи про дрібне хуліганство,порушення правил адміністративного нагляду тощо;

—органи внутрішніх справ (ОВС), органи державних інспек­цій та інші уповноважені органи (їхні посадові особи) розгля­дають справи, віднесені до їх компетенції законодавством. Так,наприклад, ОВС (їхні посадові особи) розглядають справи про порушення громадського порядку, порушення правил паспорт­ної системи, правил прикордонного режиму, правил перебуван­ня в Україні і транзитного проїзду через територію України іно­земних громадян і осіб без громадянства, правил дорожнього ру­ху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил
користування засобами транспорту, правил, спрямованих на за­безпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про не­законний відпуск і незаконне придбання бензину чи інших па­льно-мастильних матеріалів.

Отже, закон визначає систему органів, що мають право роз­глядати справи про адміністративні правопорушення та визна­чає їхню підвідомчість.