ГЛАВА 9 Основи трудового права України - Страница 5
§ 5. Трудові правовідносини
Правовідносини є основним поняттям правової науки. За усталеним визначенням, це суспільні відносини, врегульовані нормою права1. Відповідно трудові правовідносини — це врегульовані трудовим законодавством трудові й тісно пов'язані з ними відносини працівників у галузі праці.
З огляду на специфіку предмета трудового права, основою якого є трудові правовідносини у поєднанні їх із суспільними відносинами, слід вказати на такі види правовідносин у сфері трудового права:
—правовідносини із забезпечення зайнятості та працевлаштування;
—трудові правовідносини працівника з роботодавцем;
—колективні правовідносини (трудового колективу й профкому з роботодавцем і його адміністрацією);
—правовідносини з професійної підготовки працівників безпосередньо на виробництві;
—правовідносини з нагляду за дотриманням норм трудового законодавства;
—правоохоронні правовідносини (щодо матеріальної відповідальності сторін трудового договору За заподіяну шкоду, з
розгляду трудових спорів тощо).
Ядром зазначених видів правовідносин у сфері трудового права є трудові правовідносини, що визначаються як добровільний правовий зв'язок працівника з роботодавцем (підприємством чи фізичною особою), за яким працівник зобов'язується здійснювати обумовлену трудову функцію, виконуючи правила внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати винагороду за певний трудовий внесок і створювати умови праці відповідно до законодавства, колективного трудового договору.
Важливими ознаками трудових правовідносин є підстави їх виникнення, змінення та припинення. Цьому сприяють певні юридичні факти, передбачені чинним законодавством України.
До основних підстав виникнення трудових правовідносин належать:
—укладення трудового договору;
—адміністративно-правовий акт (призначення на посаду,затвердження, розподіл молодих фахівців тощо);
—факт обрання на відповідну посаду (за конкурсом, депутатом тощо);
— факт погодження з відповідними особами.
Наприклад, лише за згодою одного з батьків чи осіб, які їх замінюють, можливі трудові правовідносини з неповнолітніми громадянами віком 15 чи 14 років, тому це складна процедура виникнення трудових правовідносин. Відповідно до ст. 24 КЗпП України фактом наявності трудових правовідносин є також допуск працівника до роботи незважаючи на те, що власник не видав наказ чи розпорядження про прийняття на роботу.