Печать
PDF

ГЛАВА 9 Основи трудового права України - Страница 16

Posted in Право - В.В. Копєйчиков Правознавство

 

 

§ 16. Соціальне забезпечення: поняття та види пенсій та допомог

Соціальне забезпечення як галузь права — це система право­вих норм, спрямованих на регулювання суспільних відносин із розподілу позабюджетних фондів соціального страхування і перерозподілу частини державного бюджету з метою задоволен­ня потреб фізичних осіб у випадку втрати заробітку чи трудо­вого доходу, несення додаткових витрат на утримання і вихо­вання дітей, підтримку інших членів сім'ї, які потребують до-гляду, відсутності коштів в обсязі прожиткового мінімуму через об'єктивні соціально значимі причини, а також надання медич ної допомоги і соціального обслуговування. Важливими вида­ми соціального забезпечення є пенсії та допомоги.

Пенсійне страхування — є невід'ємною складовою частиною загальнообов'язкового державного соціального страхування. Це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання пен­сійного забезпечення громадянам у старості, у разі повної, част кової втрати працездатності, втрати годувальника з незалежних від них обставин та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок пенсійних страхових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, фізичними особами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Пра­вовою базою пенсійного страхування є: Конституція України (1996 p.); Основи законодавства України про загальнообов'язко­ве державне страхування (1998 p.), Закон України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р.), Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 p., а також інші закони, якими встановлюються умо­ви пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та інші нормативно-правові акти, що стосуються пенсійного за­безпечення в Україні. При цьому слід підкреслити, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:

а) види пенсійного забезпечення;

б) умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;

в) пенсійний вік, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

г) джерела формування коштів на пенсійне забезпечення;

ґ) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення;

д) організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Страхування пенсійне залежить від багатьох чинників і, перш за все, від страхового стажу працівника. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'яз­ковому державному пенсійному страхуванню та за який щомі­сяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімаль­ний страховий внесок. Обчислюється страховий стаж у місяцях територіальним органом Пенсійного фонду на підставі доку­ментів та в порядку, визначеному законодавством.

Страхування пенсійне реалізується завдяки чіткій системі, яка складається із трьох рівнів. Перший рівень — це солідарна система загальнообов'язкового пенсійного страхування, яка ба­зується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених зако­ном. Другий рівень — це накопичувальна система загальнообо­в'язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопи­чувальному фонді та здійснення фінансування витрат на опла­ту договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах і в порядку, передбачених законом. Третій рівень -це система недержавного пенсійного забезпечення, що базуєть­ся на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отриман­ня громадянами пенсійних виплат на умовах і в порядку, передба­чених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Го­ловна специфіка зазначених рівнів у тому, що перший та другий рівні становлять систему загальнообов'язкового страхування пен­сійного в Україні, а другій та третій — систему накопичувального пенсійного забезпечення. Громадяни України можуть бути учас­никами та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів зазначеної системи пенсійного забезпечення в Україні. Обов'яз­ковість участі або обмеження щодо участі громадян у відповід­них рівнях системи пенсійного забезпечення в Україні та отри­мання пенсійних виплат встановлюються законами з питань пен­сійного забезпечення. Питання щодо можливості участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Ук­раїні, а також участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюється законами України та міжнародними дого­ворами, згода на обов'язковість яких надається Верховною Ра­дою України. Нова система пенсійного страхування чітко визна­чає і її суб'єктний склад. Суб'єктами солідарної системи є:

а) застраховані особи, члени їх сімей та інші особи, визна­чені законом;

б) страхувальники;

в) Пенсійний фонд;

г) уповноважений банк;

ґ) підприємства, установи, організації, що здійснюють вип­лату і доставку пенсій.

Суб'єктами накопичувальної системи пенсійного забезпе­чення є:

а) особи, від імені яких здійснюється накопичення та інвес­тування коштів;

б) підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування коштів до системи накопичувально­го пенсійного забезпечення;

в) Накопичувальний фонд;

г) недержавні пенсійні фонди;

ґ) юридичні особи, що здійснюють адміністративне управ­ління Накопичувальним фондом та недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;

д) зберігач;

є) страхові організації.

Солідарна система страхування передбачає пенсійне зазабез-печення таких видів:

—за віком;

—по інвалідності;

—у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсії за віком призначаються за наявності двох умов: віку 60 років для чоловіків і 55 років для жінок та страхового стажу не менше 5 років. Мінімальний розмір пенсії за віком за наяв­ності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної пла­ти працівників, зайнятих у галузі економіки України, за попе­редній рік, яка визначається спеціально уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Якщо особа виявить бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком підвищується на 3% розміру пенсії, якщо відкладено вихід на пенсію на 1 рік, на 6,71% — на два роки, на 11,83% — на 3 роки, на 18,54 — на 4 роки, на 27,07 -на 5 років, на 36,46 - на 6 років, на 46,85 - на 7 років, на 58,43 — на 8 років, на 71,19 — на 9 років, на 85,32%, якщо вихід на пенсію відкладено на 10 років. При цьому підвищення розміру пенсії можливе лише за повний рік страхового стажу, тобто неповний рік страхового стажу для підвищення пенсії не враховується.

Нове законодавство про пенсійне страхування чітко визна­чає два види пенсійного забезпечення: пенсійні виплати і со­ціальні послуги. До пенсійних виплат у солідарній системі за рахунок коштів Пенсійного фонду належать:

а) пенсії за віком;

б) пенсії по інвалідності;

в) пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду здійснюються такі пенсійні виплати, як:

а) довічна пенсія з установленим періодом;

б) довічна обумовлена пенсія;

в) довічна пенсія подружжя;

г) одноразова виплата.

Щодо соціальних послуг у солідарній системі, то вони нада­ються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Такою соціальною послугою є допомога на поховання пенсіонера.

Для нового законодавства щодо пенсійного страхування відповідним позитивом є чітка деталізація осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, визначеність правових засад добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов'яз­кового державного пенсійного страхування, порядок оскаржен­ня дій страхувальників та виконавчих органів пенсійного фон­ду, відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та їх посадових осіб.

Державне регулювання і нагляд за дотриманням пенсійного страхування здійснюють:

—центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соці­альної політики і його територіальні органи;

—Державна комісія з регулювання ринків фінансових по­слуг України;

—Державна комісія з цінних паперів та фінансового ринку.

Оскарження дій чи бездіяльності страхувальників та вико­навчих органів Пенсійного фонду здійснюється відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому по­рядку. У разі порушення законодавства щодо страхування пен­сійного винні особи несуть адміністративну, матеріальну та май­нову відповідальність відповідно до закону та укладеного дого­вору.

Допомога — це грошова виплата (одноразова чи періодич­на), яка призначається окремим категоріям громадян у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Численні види допо­мог у системі соціального забезпечення можуть бути класифі­ковані за різними підставами: за цільовим призначенням допо­мог; за тривалістю виплати допомог (одноразові, щомісячні, пе­ріодичні); за джерелом їх виплати (допомоги із позабюджетних фондів, допомоги із державного бюджету) тощо. Допомоги ре­гулюються Законом України «Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням» від 18 січня 2001 p., Законом України «Про загаль необов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 p., інши­ми законодавчими актами.

Чинним законодавством передбачено такі види допомог:

—допомога по тимчасовій непрацездатності;

—допомога по вагітності та пологах;

—допомога при народженні дитини;

—допомога по догляду за дитиною до досягнення нею три­
річного віку;

—допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклу­ванням;

—допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми;

—допомога на поховання;

—одноразова допомога потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини­ли втрату працездатності (членам його сім'ї та особам, які пере­бували на утриманні померлого);

—допомога по безробіттю;

—допомога вимушеним переселенцям;

—допомога біженцям;

—інші види допомог.

За цільовим призначенням допомоги поділяються на:

а) допомоги, що компенсують заробіток (повністю чи част­ково), який втрачений з поважних причин — допомога по тим­часовій непрацездатності, допомога по вагітності і пологах. Як правило, розмір цих допомог залежить від розміру втраченого заробітку і виплата їх триває протягом всього періоду, поки втра­чений заробіток;

б) допомога, яка надана як додаткова матеріальна допомога для покриття разових додаткових витрат ( допомога при наро­дженні дитини, допомога на поховання). Розміри цих допомог не залежать від наявності у отримувача заробітку чи іншого до­ходу і його розміру. Такі допомоги за строками їх виплати є од­норазовими;

в) допомоги, які повинні забезпечити засоби до існування на період відсутності заробітку чи іншого доходу — допомога по безробіттю. Розмір цієї допомоги і строки її виплати можуть бути різні, залежно від конкретного отримувача допомоги.

Види допомог за строками їх виплати класифікуються на:

а) допомоги одноразові— жінкам, які стали на облік у медич­них закладах на ранніх строках вагітності, у разі народження дитини; на поховання; біженцям; вимушеним переселенцям;

б) допомоги щомісячні — по догляду за дитиною до досяг­нення нею трьох років, на дитину до 16 років, по безробіттю;

в) допомоги періодичні (які виплачуються протягом певно­го періоду) — по тимчасовій непрацездатності; по вагітності і пологах.

Види допомог за джерелами виплат класифікуються:

а)  допомоги, що виплачуються за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів;

б) допомоги, що виплачуються за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового соціального страхування.

Конкретні розміри кожного виду допомог визначаються чин­ним законодавством.

 

Запитання та завдання для самостійної перевірки знань

*1. Дайте загальну характеристику галузі трудового права та його джерел?

2. Які основні принципи трудового права Вам відомі?

*3. Визначте правовий статус суб'єктів трудового права.

*4. Охарактеризуйте особливості трудових правовідносин.

*5. У чому полягають юридичні властивості колективного дого­вору?

6. Що таке трудовий договір і які його правові властивості?

*7. Дайте характеристику трудового контракту. Які він має особливості і чим відрізняється від звичайного трудового договору ?

8. Які умови та порядок прийняття на роботу?

9. Яка мета та порядок проведення випробування при прийомі на роботу?

*10. Практичне завдання: напишіть заяву про прийняття на роботу.

11. Назвіть випадки, коли працівник, який звільняється з робо­ти, не повинен відпрацьовувати два тижні.

12. Чи може залишитися на роботі працівник, котрий подав за­яву про звільнення? Якщо так, то на яких підставах?

* 13. Практичне завдання: напишіть заяву про звільнення за влас­ним бажанням.

14. Які є підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника?

15. Які є підстави для розірвання трудового договору з ініціати­ви працівника?

*16. Порівняйте переведення на іншу роботу та переміщення. 17. Що таке робочий час та які види його тривалості Вам відомі? *18. Порівняйте неповний робочий час та скорочений робо­чий час.

19. Що таке час відпочинку і які його види Вам відомі?

20. Охарактеризуйте особливості прийняття неповнолітніх на роботу.

21. На яких роботах заборонено використовувати працю непов­нолітніх?

22. У чому полягають особливості звільнення неповнолітніх з роботи.

23. Що таке трудова дисципліна та які засоби її забезпечення Вам відомі?

24. Які види заохочень і дисциплінарної відповідальності Вам відомі?

25. Які особливості застосування дисциплінарної відповідальності?

*26. Практичне завдання: складіть пояснювальну записку з фак­ту порушення трудової дисципліни.

27. Що таке трудовий спір та які його види Вам відомі?

*28. Який порядок розгляду індивідуальних трудових спорів?

29 Як вирішуються колективні спори?

ЗО. У чому полягають особливості праці жінок?

"31. Порівняйте колективні трудові спори та індивідуальні трудові спори.

**32. Порівняйте повну матеріальну відповідальність та обме­жену матеріальну відповідальність.

*33. Що таке основна зарплата і додаткова зарплата? У чому полягає відмінність між ними?

*34. Заповніть таблицю: які з перерахованих у таблиці ознак (видів поведінки) належать до галузі трудового права:

 

 

Ознака

Так

Ні

Укладення контракту на поставку (постачання) певної продукції

 

 

Вимога (заява) збільшення заробітної платні

 

 

Претензії (листи) з приводу неналежної орга­нізації відпочинку у санаторії

 

 

Звільнення з роботи за власним бажанням

 

 

Звільнення з роботи у зв'язку зі скоєнням правопорушення

 

 

Утворення системи перепусток на робочі місця у трудовому колективі

 

 

*35. Заповніть таблицю: «Види строків у трудовому праві»

 

Види строків

Термін строку

Коли він встанов­люється?

Випробувальний строк

 

 

Строки трудового договору

 

 

Строк укладання колективного договору

 

 

Строк оформлення трудової книжки

 

 

Строк попередження працівником про звільнення

 

 

Строк розрахунку при припиненні трудових відносин

 

 

Строк дії дисциплінарного стягнення

 

 

*36. Заповніть таблицю: розмежуйте види відповідальності

 

Показник

Матеріальна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність

Підстави застосування

 

 

Види стягнення

 

 

Можливість стягнення

 

 

37. Які види державної допомоги передбачені чинним законодав­ством про соціальний захист?

38. Що Вам відомо про пенсійне страхування, з якою метою воно запроваджене?