Печать
PDF

Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування - § 3. Форми та методи діяльності місцевих рад

Posted in Право - Держ. буд. і місц. самоврядування (Серьогіна)

 

§ 3. Форми та методи діяльності місцевих рад


У своїй діяльності місцеві ради використовують правові, організа­ційні й матеріально-технічні форми, за допомогою яких забезпечуєть­ся реальний вплив на соціальні й управлінські процеси на місцевому рівні, здійснюється реалізація їх функцій і компетенції.

Характеристику правових форм діяльності місцевих рад почнемо з нормотворчої форми, яка складається із сукупності дій і процедур щодо прийняття, зміни чи скасування рішень нормативного характеру (статуту територіальної громади та положення про її символіку, регла­менту ради, положення про постійні комісії ради, про відділи, управ­ління та інші виконавчі органи ради, про Президію ради та ін.). У межах цієї форми можна виділити різні провадження, що відрізняють­ся суб’єктним складом, стадіями, строками, характером питань, що підлягають врегулюванню, наприклад, бюджетне провадження, нормативно-договірне провадження (щодо договорів нормативного змісту), нормативно-статутне провадження та ін.

Регулювання нормотворчого процесу на місцевому рівні здійсню­ється за допомогою статуту територіальної громади та норм регламенту, який розробляється і затверджується не пізніш як на другій сесії місцевої ради. Враховуючи можливе розмаїття статутних й регламент­них норм місцевих рад щодо процесуальних питань нормотворення та специфіку відносин, що підлягають врегулюванню, все ж можна виді­лити його загальні стадії:

1) ініціювання необхідності розробки й при­йняття нормативного правового акта, визначення предмета його регу­лювання, постановка цілі правового регулювання. Нормотворча ініці­атива може виходити від членів територіальної громади (місцева ініціатива), депутатів ради, постійних комісій ради, виконавчих органів ради;

2) прийняття рішення про підготовку проекту нормативного акта;

3) розробка проекту правового акта, яка може здійснюватися депутатом, постійною комісією ради чи створеною з цією метою ро­бочою групою із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів; юридична експертиза проекту, що здійснюється юридич­ною службою апарату ради;

4) попередній розгляд проекту акта, що відбувається на засіданні постійної комісії чи на спільному засіданні комісій, якщо питання належить до їх компетенції;

5) проекти норма­тивних актів, що мають особливо важливе значення для територіальної громади, торкаються інтересів усіх або більшості жителів, можуть проходити громадське обговорення;

6) офіційний розгляд радою про­екту акта із дотриманням встановлених процедур;

7) прийняття нор­мативного правового акта, його оформлення, опублікування, вступ в дію. Відповідно до ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Укра­їні» рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням на її пленарному засіданні після обгово­рення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Передбачається й можливість «ветування» рі­шення ради з боку сільського, селищного, міського голови, який у п’ятиденний строк з моменту винесення рішення радою може його зупинити і внести на повторний розгляд із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхиляє зауваження голови і підтверджує своє попереднє рішення голосами 2/3 депутатів від загального складу, рішення набирає чинності. Нормативні рішення ради набувають чинності з дня офіцій­ного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк їх введення в дію.

Правозастосовна форма полягає у сукупності дій і процедур щодо прийняття радою рішень індивідуального характеру, актів застосуван­ня права. Законодавство не передбачає окремого виду акта місцевої ради, що має правозастосовний характер, іменуючи всі акти місцевої ради рішеннями. Серед проваджень, які виникають у межах даної форми, можна зазначити нагородне, щодо присвоєння рангів посадових осіб місцевого самоврядування, щодо відчуження комунального майна, щодо питань боротьби зі стихійним лихом, щодо надання дозволів на розміщення об’єктів, на проектування та розробку проектів відведен­ня земельних ділянок та ін. Конкретні стадії правозастосування визна­чаються залежно від специфіки провадження й регламентних норм.

Установча форма діяльності місцевих рад полягає у сукупності дій і процедур щодо системно-структурних перетворень на місцево­му рівні. Для даної форми характерними є різні провадження — що­до формування структури та визначення кількісного складу ради, структури виконавчих органів ради, чисельності апарату ради і ви­конкому, щодо створення комунальних підприємств, заснування ЗМІ відповідної ради, призначення їх керівників; виборчі провадження (щодо обрання секретаря ради, голів тимчасових та контрольних комісій ради, у обласній, районній та районній у місті раді — про­вадження щодо обрання голови ради та його заступників); неорди­нарні провадження (щодо дострокового припинення повноважень депутата, сільського, селищного, міського голови, голови районної, обласної, районної у місті ради та його заступників, секретаря сіль­ської, селищної, міської ради).

Контрольна форма діяльності отримує свій прояв у сукупності дій і процедур щодо перевірки місцевою радою стану додержання, виконання та застосування правових приписів суб’єктами суспільних відносин. У межах цієї форми можна виділити нормотворче і вико­навче контрольні провадження. Нормотворче контрольне проваджен­ня виникає у процесі здійснення контролю за законністю нормативних актів виконавчих органів ради, державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Ре­зультатом можуть бути рішення ради щодо скасування актів виконав­чих органів ради, які суперечать законодавству чи рішенням ради, звернення до суду щодо визнання незаконними актів держадміністра­цій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, орга­нізацій, що обмежують права громад, повноваження органів місце­вого самоврядування. Виконавче контрольне провадження виникає під час здійснення контролю за реалізацією відповідними органами та посадовими особами своїх повноважень. У цьому випадку резуль­татом може бути рішення щодо недовіри, відповідальності посадових і службових осіб, подання відповідним органам вищого рівня щодо звільнення з посад керівників (п.40 ст. 26 Закону «Про місцеве само­врядування в Україні»).

Правоохоронна форма діяльності місцевої ради складається із сукупності дій і процедур щодо охорони норм права від порушень, захисту прав і законних інтересів суб’єктів суспільних відносин. У межах даної форми діяльності можна виділити провадження щодо здійснення протидії злочинності, корупції, запобігання бідності та безробіттю, викорінення причин та умов поширення наркоманії та пияцтва, запобігання антисоціальній поведінці, підтримки правоохо­ронних органів та громадських формувань з охорони громадського порядку тощо. Результатом можуть виступати комплексні та цільові програми (наприклад, щодо профілактики злочинності, корупції, зло­чинного впливу на неповнолітніх, запобігання наркоманії, пияцтву, бродяжництву), різноманітні правові акти місцевого значення (як-то правила додержання тиші в громадських місцях, правила з питань забезпечення чистоти й порядку в населених пунктах, рішення щодо матеріально-технічного забезпечення підрозділів місцевої міліції тощо).

Інтерпретаційна форма діяльності місцевої ради охоплює сукуп­ність дій і процедур щодо роз’ яснення змісту рішень, що були прий­няті місцевою радою чи її структурними підрозділами.

Крім правових форм діяльності для місцевих рад як колегіальних представницьких органів місцевого самоврядування важливе значення мають організаційні форми, серед основних з яких можна зазначити сесії ради, засідання постійних комісій, підкомісій і робочих груп; за­сідання президій обласних, районних рад; засідання тимчасових конт­рольних комісій; громадські слухання, апаратні наради, персональна робота голови ради, секретаря, заступників голови ради; робота депу­татів у виборчих округах; участь голови ради чи депутатів у загальних зборах громадян за місцем проживання; участь депутатів з правом до­радчого голосу в засіданнях інших місцевих рад та їх органів, органів самоорганізації населення; звіти сільського, селищного, міського голо­ви перед територіальною громадою, депутатів перед виборцями. До допоміжних організаційних форм діяльності місцевих рад належать робочі зустрічі, прес-конференції та інтерв’ю, прямі телефонні зв’язки з населенням посадових осіб місцевої ради, прийом громадян, закор­донні візити делегацій міської ради тощо.

Матеріально-технічні форми, що реалізуються секретарем та апаратом ради, полягають у веденні діловодства, зборі й обробці ін­формації, звітах, прогнозах, кошторисах, довідках, бухгалтерському обліку, статистиці, картотечній роботі, побутовому, технічному, інфор­маційному, транспортному забезпеченні тощо.

У процесі реалізації функцій і компетенції місцеві ради викори­стовують методи планування, вироблення рішень, інформаційного забезпечення, організації виконання рішень, контролю, координації діяльності, роботи з кадрами.

Використовуючи метод планування, місцева рада визначає перелік питань, що виносяться на розгляд сесії міської ради, план роботи де­путатських фракцій та груп, постійних комісій, депутатів у міській раді та у виборчому окрузі, план навчання депутатів й співробітників апарату. Здійснюється планування робіт щодо виконання доручень виборців по пропозиціях, внесених депутатами, розробляються робо­чі плани й оперативні робочі графіки посадових осіб ради. Плани ро­боти розробляються на основі пропозицій керівництва міської ради, депутатів, постійних комісій, членів виконавчого комітету. Врахову­ються також місцеві ініціативи, внесені на розгляд ради, пропозиції загальних зборів і органів самоорганізації. Узагальнення пропозицій та формування проектів планів роботи здійснює організаційний відділ ради. Після узгодження проекту плану з керівництвом ради він вино­ситься на її розгляд і затверджується.

Метод контролю місцева рада здійснює за допомогою способів і прийомів спостереження за ходом реалізації прийнятих рішень, ви­конання вимог правових актів і впливовом на підконтрольних суб’єктів у випадку їх виходу за межі встановлених нормативів, приписів, за­вдань. Контрольні заходи реалізуються як радою в цілому, так і її по­садовими особами, постійними комісіями, депутатами, апаратом. У разі необхідності може бути прийняте рішення про утворення конт­рольної комісії, якій доручається здійснення контрольних заходів з визначених радою питань.

У своїй діяльності місцева рада використовує сукупність прийомів і способів роботи з кадрами, серед яких можна відзначити проведен­ня навчань для депутатів і працівників апарату ради щодо роз’ яснення законодавчих актів у сфері місцевого самоврядування, а також семінарів, «круглих столів» з актуальних питань бюджетних, комунальних, земельних, орендних відносин, щодо містобудування, житлово- комунального господарства та інших питань, що входять до компетен­ції місцевих рад. Проводиться також робота щодо обміну досвідом, стажування депутатів з питань місцевого самоврядування у радах, меріях, муніципалітетах чи інших структурах місцевого рівня в зару­біжних країнах.