§ 2. Організація роботи народних депутатів України у Верховній Раді України та у виборчому окрузі

Народні депутати України є повноважними представниками Укра­їнського народу у Верховній Раді України та відповідальними перед ним. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інте­реси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функцій парламенту.

Правову основу роботи народних депутатів у Верховній Раді України та виборчому окрузі становлять норми Конституції України, законів «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. N2790-XII (в ред. Закону від 22.03.01 р. №2328-Ш зі змінами), «Про комітети Верховної Ради України» від 04.04.95 р. №116/95-ВР (в ред. Закону від 22.12.05 р. N3277-IV зі змінами), Закону «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 р. N° 1861 -VI, постанов Вер­ховної Ради України «Про порядок виконання окремих положень Закону України «Про статус народного депутата України» від 18.03.08 р.

№ 144-IV, «Про затвердження Положення про консультанта депутат­ської групи (фракції) Верховної Ради України» від 13.10.95 р. № 3 78/95-ВР, «Про затвердження Положення про помічника- консультанта народного депутата України» від 13.10.95 р. № 379/95- ВР (зі змінами) та інших актів.

Згідно з чинним законодавством народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі і мають вільний мандат. При ви­конанні своїх функцій і повноважень вони мають керуватися Консти­туцією України, законами України, а також загальновизнаними норма­ми моралі.

Діяльність народного депутата у Верховній Раді України склада­ється з таких форм:

1) участь у засіданнях Верховної Ради України;

2) участь у роботі депутатських фракцій;

3) участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних та слідчих комісій;

4) участь у роботі підко­мітетів і робочих груп;

5) участь у парламентських слуханнях;

6) звернення з депутатськими запитами та депутатськими зверненнями;

7)  виконання доручень Верховної Ради та її органів;

8) індивідуальна робота над законопроектами, іншими актами Верховної Ради;

8)  інтерв’ю, участь у брифінгах, прес-конференціях, «круглих столах» тощо.

Розклад робочого дня народного депутата планується з урахуван­ням розкладу роботи Верховної Ради України, а також тих комітетів і тимчасових комісій, до складу яких його обрано. При цьому індивіду­альна робота депутата поєднується з колективною роботою у складі колегіальних органів парламенту (пленарні засідання парламенту, за­сідання комітетів, робочих груп, фракцій).

Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією може бути обраний членом одного парламентського коміте­ту, однієї тимчасової слідчої та однієї тимчасової спеціальної комісій. При цьому Верховна Рада України забезпечує пропорційне обрання народних депутатів до складу відповідних комітетів.

Кожен з народних депутатів забезпечується персональним місцем у залі засідань Верховної Ради України, окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях парламенту з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта. На­родний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України. У разі неможливості прибути на пленарне засідання він повинен завчасно повідомити про це із зазна­ченням причин апарат Верховної Ради, голову комітету, комісії, до складу яких він обраний.

Народний депутат як член парламенту користується правом ухваль­ного голосу з усіх питань, що розглядаються на пленарних засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких він входить. Він голосує особисто і має один голос. Депутат має право брати участь у роботі комітетів, комісій, членом яких він не є, з правом дорадчого голосу.

Кожен депутат може впливати на зміст діяльності парламенту та його органів, бо йому надано право пропонувати питання для розгляду Верховною Радою або її органами; виступати із законодавчою ініціа­тивою, висловлювати думку щодо кожного питання, яке розглядається на пленарному засіданні, виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування, брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні, порушувати питання про до­віру складу органів, утворених парламентом, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено парламентом, пере­давати для внесення до протоколу і стенографічного бюлетеня текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються парламентом.

Реалізації Верховною Радою свого повноваження щодо здійснення парламентського контролю сприяє надане депутату право порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України, щодо яких є дані про порушення ними чинного законодавства, про проведення депутатських розсліду­вань з будь-якого питання. Цьому ж сприяє і депутатський запит.

Закон «Про статус народного депутата України» надає право на­родному депутату обирати і бути обраним до органів Верховної Ради — комітетів, тимчасових спеціальних і слідчих комісій. Народний депутат, який є членом комітету чи тимчасової комісії, має право вно­сити пропозиції про розгляд на їх засіданні будь-якого питання, що належить до їх компетенції, брати участь в обговоренні цих питань.

Маючи широке коло прав у Верховній Раді, народний депутат несе відповідальність перед нею, виконує її доручення. Верховна Рада має право заслуховувати повідомлення про його роботу у парламенті і про виконання доручень.

Обов’язки народного депутата у Верховної Раді України:

а) дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;

б) додержуватися вимог Конституції України, Законів «Про статус народного депутата України», «Про Регламент Верховної Ради України» та інших законів, присяги народного депу­тата;

в) бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верхов­ної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

г) осо­бисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються парла­ментом та його органами;

д) виконувати доручення Верховної Ради України, комітету, депутатської фракції, тимчасової комісії, до складу яких його обрано;

е) інформувати парламент та його органи про ви­конання їх доручень.

Закон «Про статус народного депутата України» акцентує увагу на тому, що народні депутати повинні додержуватись вимог трудової дис­ципліни та норм депутатської етики. Як зазначається у спеціальній літературі, парламентська етика — це не тільки сукупність правил стосунків депутатів між собою, адже у процесі своєї діяльності парла­ментарі спілкуються з виборцями, співпрацюють з державним апара­том. Вона охоплює питання поведінки народних обранців не лише стосовно співробітників своїх апаратів, а й щодо депутатського корпу­су взагалі^[1].

Діяльність депутата у виборчому окрузі складається з таких форм:

1)  індивідуальний прийом громадян;

2) зустрічі з виборцями, трудови­ми колективами;

3) участь у роботі сесій місцевих рад та засіданнях їх органів;

4) відвідування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

5) зустрічі з керівниками та іншими посадовими особами органів публічної влади, підприємств, установ, організацій (у межах реалізації права на невід­кладний прийом).

Народний депутат у випадку порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звернутися з цією вимогою до відповідних органів і посадових осіб, які зобов’язані негайно вжити заходів для усунення порушення, а за необхідності — притягнути винних до відповідальності з подальшим інформуванням про це народного депутата.

Закон «Про статус народного депутата України» передбачає низку обов’язків парламентарів у виборчому окрузі:

1) постійно підтриму­вати зв’язок з виборцями, інформувати їх про свою депутатську діяльність через ЗМІ, а також періодично, однак не менше двох разів на рік — на зборах виборців;

2) вивчати громадську думку, потреби і за­пити населення, у разі необхідності повідомляти про них Верховну Раду та її органи, вносити пропозиції та вживати в межах своїх повно­важень заходи щодо їх врахування в роботі органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

3) роз­глядати звернення виборців та проводити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою для роботи з виборцями;

4) здій­снювати безпосередньо або із залученням своїх помічників- консультантів, представників громадськості контроль за розглядом в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях пропозицій, заяв та скарг громадян, які на­дійшли на його ім’я.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов’язані сприяти організації звітів на­родних депутатів та їх зустрічей з виборцями. З цією метою відповід­на місцева державна адміністрація, орган місцевого самоврядування надає безоплатно окреме пристосоване приміщення, обладнане засо­бами зв’язку, завчасно сповіщає виборців про час та місце звіту або зустрічі, інформує про це місцеві ЗМІ. Витрати, пов’язані з організа­цією та проведенням зустрічей народного депутата з виборцями та їх звітів, здійснюються за рахунок бюджетних призначень на забезпечен­ня діяльності Верховної Ради України.