| Тема 4 СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМА ПРАВА |
|
|
| Право - Т.В. Варфоломеєва Правознавство |
|
Страница 1 из 3 § 13. Поняття законодавства. Нормативні та індивідуальні правові актиПоняття "законодавство" найчастіше вживається в двох значеннях, а саме: як один з основних методів здійснення державою своїх функцій шляхом видання органами державної влади законів; як сукупність чинних правових норм, що регулюють суспільні відносини (законів, підза-конних нормативних актів, назви яких у різних державах можуть різнитися, — укази, декрети, постанови, ордонан-си, накази, інструкції тощо). Відмінність між правом і законом ґрунтується на тому, що право і закон співвідносяться між собою як зміст і форма. Закон виступає в ролі основної форми надання зовнішнього вияву нормам права, є засобом їх упорядкування. Ототожнювати право і закон не можна. В одному законі може бути кілька різних за предметом регулювання правових норм (цивільного, трудового, фінансового права тощо). У теперішній час до самого закону нерідко висувається вимога щодо приведення його у відповідність з принципами природного права (свободи і справедливості). Лише за таких умов, згідно з теорією природного права, закон набуває якості правового. Нормативний акт — це офіційний письмовий документ, що містить норми права. Йому притаманні такі ознаки: він відображає державну волю та вміщує юридичні норми, видається компетентними органами, має юридичну силу, документально оформлюється, охороняється державою, розрахований на багаторазове використання. Від нормативно-правових актів слід відрізняти індивідуальні правові акти — документи, які видані на підставі відповідного нормативно-правового акта задля вирішення конкретних справ, містять індивідуально-конкретні веління, розраховані на одноразове використання та не мають загального характеру. Такий акт обов'язковий для осіб, яким адресований (видача ордера на квартиру, виписка свідоцтва про народження, реєстрація підприємства).
§ 14. Система законодавстваСистема законодавства — це сукупність чинних нормативно-правових актів певної держави, пов'язаних між собою і розподілених на галузі та інститути. Система законодавства є способом зовнішнього прояву та існування системи права і її складають: галузь законодавства — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють однотипні суспільні відносини. Галузі законодавства збігаються в деяких випадках з галузями права (цивільне, кримінальне право), в інших — з під-галузями права (банківське, авторське право) чи міжгалузевими комплексами (морське законодавство, сільськогосподарське законодавство). інститут законодавства — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють один вид суспільних відносин. У основі системи законодавства лежить нормативний акт, який містить нормативні приписи. Нормативний припис — це вимога, що висувається до суб'єктів права в тексті нормативно-правового акта. Чинне законодавство охоплює велику кількість нормативно-правових актів і є багатоплановим. Для полегшення практики його застосування використовується систематизація нормативних актів, яка забезпечує доступність законодавства для всіх зацікавлених суб'єктів. Систематизація нормативних актів — це діяльність з упорядкування та удосконалення нормативних актів, зведення їх до певної внутрішньо узгодженої системи. Основними формами систематизації є кодифікація та інкорпорація. Кодифікація — це систематизація нормативних актів з удосконаленням їх змісту. Найпоширенішим кодифікаційним актом є кодекс. Кодекс — це законодавчий акт, у якому зосереджені й систематизовані норми права, правові інститути, що регулюють певну сферу суспільних відносин, як правило, щодо певних галузей права (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Земельний кодекс та ін.). Прийняття кодексів може бути лише офіційним і здійснюється Верховною Радою України. Але саме видання, перевидання їх текстів може бути й не офіційним (наприклад, здійснюється комерційним приватним видавництвом). Інкорпорація — це систематизація нормативних актів без втручання в їх зміст, тобто видання збірників нормативних актів, коли за основу беруться зовнішні їх ознаки (хронологія, розташування актів за алфавітом, за предметом правового регулювання тощо).
|

