Розділ ХIIІ Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту - § 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). У диспозиції ст. 291 КК злочин визначено як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а також правил, норм і стандартів виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Злочин може мати місце на всіх видах механічного транспорту. Об ’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між ними.
Діяння. Порушення чинних на транспорті правил визначається умовами роботи даного виду транспорту. Воно може вчинюватися при використанні гужового транспорту, прогоні худоби через залізничні колії, проїзді сільськогосподарських та інших машин через залізничні колії у невстановлених місцях, у переході вулиці, дороги у невстановленому місці або на заборонений сигнал світлофора тощо. Шляхом дії або бездіяльності можуть бути також порушені правила, норми і стандарти виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів.
Наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити заподіяння хоча б одному потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або двом чи більше потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень; це також можуть бути випадки спричинення великої матеріальної шкоди. Для встановлення причинного зв’язку в суді нерідко призначаються експертизи.
Суб ’єктивна сторона даного злочину характеризується психічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушення може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Що стосується наслідків, то вина щодо них може бути тільки необережною.
Суб ’єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипедисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які керують гужовим транспортом, які досягли 16-річного віку. Це також особи, які при виготовленні, переобладнанні, ремонті транспортних засобів порушили відповідні правила, норми і стандарти.
Пошкодження об’єктів магістральних нафто- , газо- та нафто- продуктопроводів (ст. 292 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 злочин визначено як пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо це спричинило порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створило небезпеку для життя людей.
Предметом злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об’єкти, технологічно пов’язані з трубопроводами, які забезпечують їх нормальне функціонування, а також споруди, засоби зв’язку, сигналізації, автоматики і т. ін.
Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не належать до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні та меліоративні мережі та ін.
Об ’єктивна сторона цього злочину виявляється в діях, наслідках і причинному зв’язку між ними.
Дії особи виражаються у пошкодженні або руйнуванні зазначених у статті предметів.
Пошкодження — це протиправний вплив на предмет, що виводить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв’язку, сигналізації, які забезпечують нормальне функціонування магістрального трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації згідно зі своїм цільовим призначенням.
Руйнування — це протиправний вплив на об’єкт магістрального трубопроводу шляхом порушення його цілості і структури, внаслідок чого трубопровід стає непридатним для експлуатації. Слід мати на увазі, що трубопровід не може бути зруйнований. Зруйнованими можуть бути лише окремі споруди, агрегати, вузли, які забезпечують нормальне його функціонування.
Наслідком злочину є порушення нормальної роботи трубопроводу, коли він або взагалі не здійснює транспортування нафти, газу чи нафтопродуктів, або хоча і працює, але не на проектну потужність.
Окрім того, у ч. 1 цієї статті наслідком вважається і створення загрози для життя людей.
Закінченим цей злочин є з моменту пошкодження або руйнування предмета посягання і створення загрози настання тяжких наслідків.
Причинний зв’язок повинен бути встановлений між діями особи і порушенням нормальної роботи трубопроводів або створенням загрози для життя людей.
Суб ’єктивна сторона цього злочину визначається його об’єктивною стороною. Пошкодження або руйнування може бути вчинено як умисно, так і необережно. Ставлення до наслідків також може бути умисним або необережним.
Суб ’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 2 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загально- небезпечним способом. Останній має місце там, де діяння вчинюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення та іншими способами, що значно підвищує суспільну небезпечність злочину.
Частина 3 встановлює відповідальність за пошкодження або руйнування трубопроводів, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, або вчинені організованою групою.
Більшість зазначених ознак уже розглядалися в § 1 цього розділу. Що стосується значного забруднення довкілля, то при його визначенні слід враховувати розмір збитків, заподіяних довкіллю, а також чи призвело забруднення до захворювання людей, до знищення тварин або рослин, на якій площі відбулося забруднення, зокрема слід враховувати збитки, пов’язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.
Контрольні запитання
1. Що являє собою система транспортних злочинів?
2. На яких видах транспорту вчиняється злочин, передбачений ст. 276 КК?
3. У чому полягає діяння в цьому злочині?
4. Які наслідки можуть настати при вчиненні цього злочину?
5. Хто може бути суб’єктом цього злочину?
6. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 277 КК?
7. У чому виявляється об’ єктивна сторона цього злочину?
8. Чим відрізняється порушення правил повітряних польотів від злочину, передбаченого ст. 276 КК?
9. У чому виявляється об’ єктивна сторона порушення правил використання повітряного простору?
10. Що слід розуміти під транспортними засобами у статтях 286, 287, 289 і 290 КК?
11. Якими нормативними актами регулюються безпека руху та експлуатація автотранспорту та міського електротранспорту?
12. Чим характеризується об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК?
13. Хто може бути суб’єктом цього злочину?
14. Що таке випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів та інші порушення правил їх експлуатації?
15. Які особливості причинного зв’язку в цьому злочині та хто може бути його суб’єктом?
16. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 288 КК?
17. Хто може бути суб’єктом цього злочину?
18. У чому виявляється незаконне заволодіння транспортним засобом?
19. Які особи не визнаються суб’єктом цього злочину?
20. Які умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину?
[1] Див. п. 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.