Печать
PDF

Розділ ХIIІ Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту - § 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту

Posted in Уголовное право - Кримінальне право України Особлива частина

§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту

 

Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК). У дис­позиції ст. 291 КК злочин визначено як порушення чинних на тран­спорті правил, що убезпечують рух, а також правил, норм і стандартів виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Злочин може мати місце на всіх видах механічного транспорту. Об ’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між ними.

Діяння. Порушення чинних на транспорті правил визначається умовами роботи даного виду транспорту. Воно може вчинюватися при використанні гужового транспорту, прогоні худоби через заліз­ничні колії, проїзді сільськогосподарських та інших машин через залізничні колії у невстановлених місцях, у переході вулиці, дороги у невстановленому місці або на заборонений сигнал світлофора тощо. Шляхом дії або бездіяльності можуть бути також порушені правила, норми і стандарти виготовлення, переобладнання, ремонту транспорт­них засобів.

Наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити заподіяння хоча б одному потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або двом чи більше потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень; це також можуть бути випадки спричинення великої матеріальної шкоди. Для встановлення причинного зв’язку в суді нерідко призначаються екс­пертизи.

Суб ’єктивна сторона даного злочину характеризується психічним ставленням особи до вчиненого нею діяння і його наслідків. Порушен­ня може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (зло­чинна недбалість). Що стосується наслідків, то вина щодо них може бути тільки необережною.

Суб ’єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипе­дисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які керують гужовим тран­спортом, які досягли 16-річного віку. Це також особи, які при виготов­ленні, переобладнанні, ремонті транспортних засобів порушили від­повідні правила, норми і стандарти.

 

Пошкодження об’єктів магістральних нафто- , газо- та нафто- продуктопроводів (ст. 292 КК). Стаття складається з трьох частин. У частині 1 злочин визначено як пошкодження або руйнування магі­стральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів авто­матики, зв’язку, сигналізації, якщо це спричинило порушення нормаль­ної роботи зазначених трубопроводів або створило небезпеку для життя людей.

Предметом злочину є магістральні трубопроводи, відводи від них, інші об’єкти, технологічно пов’язані з трубопроводами, які забезпечу­ють їх нормальне функціонування, а також споруди, засоби зв’язку, сигналізації, автоматики і т. ін.

Не є предметом цього злочину трубопроводи, які не належать до магістральних, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні та меліоративні мережі та ін.

Об ’єктивна сторона цього злочину виявляється в діях, наслідках і причинному зв’язку між ними.

Дії особи виражаються у пошкодженні або руйнуванні зазначених у статті предметів.

Пошкодження — це протиправний вплив на предмет, що виводить з ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв’язку, сигналізації, які забезпечують нормальне функціонування магістраль­ного трубопроводу, внаслідок чого вони стають непридатними для експлуатації згідно зі своїм цільовим призначенням.

Руйнування — це протиправний вплив на об’єкт магістрального трубопроводу шляхом порушення його цілості і структури, внаслідок чого трубопровід стає непридатним для експлуатації. Слід мати на увазі, що трубопровід не може бути зруйнований. Зруйнованими мо­жуть бути лише окремі споруди, агрегати, вузли, які забезпечують нормальне його функціонування.

Наслідком злочину є порушення нормальної роботи трубопроводу, коли він або взагалі не здійснює транспортування нафти, газу чи наф­топродуктів, або хоча і працює, але не на проектну потужність.

Окрім того, у ч. 1 цієї статті наслідком вважається і створення за­грози для життя людей.

Закінченим цей злочин є з моменту пошкодження або руйнування предмета посягання і створення загрози настання тяжких наслідків.

Причинний зв’язок повинен бути встановлений між діями особи і порушенням нормальної роботи трубопроводів або створенням за­грози для життя людей.

Суб ’єктивна сторона цього злочину визначається його об’єктивною стороною. Пошкодження або руйнування може бути вчинено як умис­но, так і необережно. Ставлення до наслідків також може бути умисним або необережним.

Суб ’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загально- небезпечним способом. Останній має місце там, де діяння вчинюється шляхом вибуху, підпалу, затоплення та іншими способами, що значно підвищує суспільну небезпечність злочину.

Частина 3 встановлює відповідальність за пошкодження або руй­нування трубопроводів, якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, або вчинені організова­ною групою.

Більшість зазначених ознак уже розглядалися в § 1 цього розділу. Що стосується значного забруднення довкілля, то при його визначенні слід враховувати розмір збитків, заподіяних довкіллю, а також чи при­звело забруднення до захворювання людей, до знищення тварин або рослин, на якій площі відбулося забруднення, зокрема слід враховува­ти збитки, пов’язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.

 

Контрольні запитання

1. Що являє собою система транспортних злочинів?

2. На яких видах транспорту вчиняється злочин, передбачений ст. 276 КК?

3. У чому полягає діяння в цьому злочині?

4. Які наслідки можуть настати при вчиненні цього злочину?

5. Хто може бути суб’єктом цього злочину?

6. Що є предметом злочину, передбаченого ст. 277 КК?

7. У чому виявляється об’ єктивна сторона цього злочину?

8. Чим відрізняється порушення правил повітряних польотів від злочину, передбаченого ст. 276 КК?

9. У чому виявляється об’ єктивна сторона порушення правил використання повітряного простору?

10. Що слід розуміти під транспортними засобами у статтях 286, 287, 289 і 290 КК?

11. Якими нормативними актами регулюються безпека руху та експлуатація автотранспорту та міського електротранспор­ту?

12. Чим характеризується об’єктивна сторона злочину, перед­баченого ст. 286 КК?

13. Хто може бути суб’єктом цього злочину?

14. Що таке випуск в експлуатацію технічно несправних тран­спортних засобів та інші порушення правил їх експлуата­ції?

15. Які особливості причинного зв’язку в цьому злочині та хто може бути його суб’єктом?

16. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаче­ного ст. 288 КК?

17. Хто може бути суб’єктом цього злочину?

18. У чому виявляється незаконне заволодіння транспортним засобом?

19. Які особи не визнаються суб’єктом цього злочину?

20. Які умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину?

 


[1] Див. п. 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міні­стрів України від 10.10.2001 р. № 1306.