Печать
PDF

Глава 74 РОЗРАХУНКИ - Параграф 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Posted in Гражданское право - НПК Цивільний кодекс України (Є.О. Харитонов)

 

Параграф 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Стаття 1102. Загальні положення про розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

1. Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).

2.  Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися.

3.  Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.

4. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий.

5.  Порядок та умови використання чеків встановлюються цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

6. Чек має містити всі реквізити, передбачені банківськими правилами. Чек, в якому відсутній будь-який із реквізитів або до якого внесені виправлення, є недійсним.

7. Форма чека та порядок його заповнення встановлюються законом і банківськими правилами.

До введення в дію даної статті ЦК розрахунки чеками регулювалися, в основному, розділом сьомим «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. Постановою НБУ від 29 березня 2001 р. Порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті регулювався Постановою правління

Національного банку України від 29 грудня 2000 р. Указані нормативні документи в теперішній час діють в частині, що не суперечить нормам ЦК.

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги).

Безумовний характер платежу по чеку означає незалежність зобов'язання оплатити зазначену в чеку суму від умов і дійсності угоди, у виконання якої виданий чек. Недійсність даної угоди не є підставою для відмовлення здійснити платіж по чеку.

Чекоутримувачем може бути будь-яка фізична чи юридична особа. Платником по чеку може виступати тільки банк, у якому чекодавець має рахунок і який видав йому чекову книжку.

Чек не є засобом платежу. Його видача не означає здійснення платежу, а лише вказує на заміну попереднього відношення новим, яке виникає між чекодавцем, чекоутримувачем і іншими зобов'язаними по чеку особами. Обов'язок боржника по зобов'язанню, у виконання якого був виданий чек (наприклад, обов'язок покупця оплатити товар), припиняється лише після здійснення платежу по чеку.

Розрахункові чеки виготовляються на замовлення комерційного банку Банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог, передбачених «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» за зразком, затвердженим Національним банком. Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів.

Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Розрахунковий чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою, і заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів (місяць видачі та сума розрахункового чека мають зазначатися словами).

Внесення в розрахунковий чек виправлень та використання замість підпису факсиміле не дозволяються.

Розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплює відбитком печатки чекодавця (за винятком розрахункових чеків, що видаються фізичними особами).

Стаття 1103. Оплата чека

1. Чек оплачується за рахунок грошових коштів чекодавця.

Порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків встановлюються банківськими правилами.

2. Чек підлягає оплаті платником за чеком за умови подання його до оплати у строк, встановлений банківськими правилами.

3.  Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою.

4. Збитки, завдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника за чеком або чекодавця — залежно від того, з чиєї вини вони були завдані.

Зазначену в чеку суму банк — платник видає чекоутримувачу за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку чекодавця, або за рахунок коштів, депонованих їм на окремому рахунку, але не понад ту суму, що банк гарантував за узгодженням з чекодавцем.

Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» відповідних балансових рахунків (далі — аналітичний рахунок «Розрахунки чеками») у банку-емітенті.

Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».

Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.

Строк дії чекової книжки — один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються.

Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), яка засвідчується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується).

Розрахунковий чек приймається чекодержателем до оплати безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого оформлені документи, що підтверджують отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг).

Платник зобов'язаний перевірити дійсність чека і правомочності чекоутримувача шляхом звірення даних і підпису чекодавця, номера його рахунку з відповідними зведеннями, зазначеними в чековій картці.

Збитки, що виникли в результаті оплати чека, що не відповідає установленим вимогам, або утримуючого зведення, не відповідні дані чекової картки, несе банк — платник. В усіх випадках, коли вина платника в оплаті чека, пред'явленого до оплати несумлінним набувачем, не доведена, збитки несе чекодавець.

Стаття 1104. Інкасування чека

1. Подання чека до банку чекодержателя на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу.

Оплата чека провадиться у порядку, встановленому статтею 1100 цього Кодексу.

2.  Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекодержателя провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекодержателем і банком.

Пред'явлення чека до платежу може здійснюватися через банк, з яким чекоутримувач уклав договір банківського рахунка. Банк чекоутримувача інкасує чек, тобто пред'являє його для оплати банку — платнику, а при необхідності — робить протест неоплаченого чека.

Чекоутримувач здає в банк розрахункові чеки разом з трьома примірниками реєстру чеків — якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках — якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача відкриті в різних банках.

Реєстри чеків складаються в розрізі банків-емітентів згідно з вимогами до заповнення реквізитів, що викладені в додатку 8 до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Якщо чекодавець і чекоутримувач обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів розрахункових чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекоутримувача.

У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків розрахунковими чеками банк чекоутримувача приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекоутримувача зараховуються банком, що його обслуговує, тільки після отримання їх від банку-емітента.

Банк чекоутримувача зобов'язаний перевірити заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з вимогами додатка 8 до вказаної Інструкції та своєчасність пред'явлення їх до оплати.

Суми розрахункових чеків, що оформлені з порушенням вимог цієї Інструкції, викреслюються з реєстру чеків з виправленням його загального підсумку, і такі чеки повертаються до чекоутримувача під підпис на першому примірнику цього реєстру.

Банк-емітент, отримавши розрахунковий чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє: належність чека до цього банку; відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця заявленим банку в картці зі зразками підписів та відбитка печатки або наявність напису «За дорученням від________»; чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки; належність номера чека до номерів чеків виданої чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки; відповідність оформлення чека вимогам цього розділу.

Зробивши перевірку, банк-емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекоутримувача. Сплачений розрахунковий чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На розрахунковому чеку ставиться штамп банку «Проведено».

Стаття 1105. Повідомлення про несплату чека

1.  Чекодержатель повинен повідомити чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, наступних за днем вчинення протесту або рівнозначного акта.

2.  Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про несплату чека.

Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека.

«Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» регламентовано дії банківської установи в разі ненадходження коштів за чеком. Банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин несплати цього чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

Враховуючи, що даною статтею ЦК не встановлено, які саме дії слід вважати вчиненням протесту в неплатежі по чеку та яким органом він вчиняється, повідомлення банківською установою чекодержателя щодо причин несплати чека слід вважати актом, рівнозначним протесту. З цього моменту починається перебіг терміну, протягом якого чекодержатель повинен повідомити чекодавця про неплатіж.

Чекодержатель самостійно обирає форму повідомлення про неплатіж, але вона повинна явно свідчити про час та місце направлення такого повідомлення.

Неповідомлення чекодержателем чекодавця про неплатіж в термін, встановлений ч. 1 статті, позбавляє його права на пред'явлення до суду позову про несплату чека згідно зі ст. 1106 ЦК. Але він може пред'явити позов про відшкодування збитків, що сталися внаслідок неповідомлення про несплату чека. Розмір таких збитків не може перевищувати суми чека.

Стаття 1106. Наслідки несплати чека

1.  У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель має право пред'явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати крім оплати суми чека відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також процентів.

2. До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік.

При відмовленні платника від оплати по чеку чекодержатель вправі висунути позовні вимоги до нього. Платник повинен бути вчасно сповіщений про відмовлення в платежі.

Чекодержатель вправі одержати: 1) суму, зазначену в чеку; 2) суму витрат, зв'язаних з одержанням оплати по чеку; 3) відсотки на суму чека. Таким чином, загальна сума позову може перевищувати суму чека, що не припускається в випадку пред'явлення позову на підставі ст. 1105 ЦК.

ЦК установлює скорочений термін позовної давнини для пред'явлення позову чекоутримувачем — один рік із дня виникнення в нього права на пред'явлення позову.