Глава 74 РОЗРАХУНКИ

 

Параграф 1. Загальні положення про розрахунки

Параграф 2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Параграф 3. Розрахунки за акредитивом

Параграф 4. Розрахунки за інкасовими дорученнями

Параграф 5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків

Параграф 1. Загальні положення про розрахунки

Стаття 1087. Форми розрахунків

1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Стаття, що коментується, передбачає, що усі платежі в Україні здійснюються в готівковій та у безготівковій формі. Готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операції, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки ироводяться банком на підставі розрахункових документів W паперових носіях чи в електронному вигляді.

Порядок проведення готівкових розрахунків встановлений «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затв. Постановою Національного банку України (далі в тексті глави — НБУ) від 19 січня 2001 р. Загальні правила здійснення безготівкових розрахунків встановлені «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. Постановою НБУ від 29 березня 2001 р.

ЦК встановлює різний порядок розрахунків за участю громадян у залежності від зв'язку цих платежів з підприємницькою діяльністю громадян.

Розрахунки, які не пов'язані з підприємницькою діяльністю громадян, дозволяються як готівкою, так і в безготівковому порядку. Розрахунки за участю громадян, зв'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, як правило, повинні провадитися в безготівковому порядку. Однак у даний час не передбачено яких-небудь обмежень чи заборон на здійснення розрахунків громадян-підприємців поміж собою готівкою.

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Розрахунки готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб здійснюються також через установи банків шляхом переказу готівки на користь підприємств (підприємців) та фізичних осіб для сплати будь-яких платежів.

Національним банком України встановлені обмеження щодо суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси та через каси установ банків. Сума таких розрахунків не повинна перевищувати 3 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується.

Указані обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при використанні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну допомогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також у разі використання коштів, виданих на відрядження.

Установлені обмеження на готівкові розрахунки також не поширюються на розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від ЗО грудня 1997, коди 01.11-01.42, та 05.00.1-05.00.42).

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, у яких юридичні і фізичні особи мають рахунки. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися також через банки, у яких не відкриті рахунки фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють платежі, або на користь яких зроблений платіж, які надають такі послуги населенню.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена Постановою правління НБУ від 18 грудня 1998р.

Стаття 1088. Види безготівкових розрахунків

1.  При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

2.  Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі — банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Стаття, що коментується, встановлює можливість використовувати одну з приведених (найбільш розповсюджених) форм безготівкових розрахунків. Фізичні і юридичні особи вправі застосувати будь-яку іншу форму безготівкових розрахунків, якщо ця форма передбачена законом і встановленими у відповідності з ним банківськими правилами, або згідно з застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

Оскільки до компетенції НБУ віднесене встановлення правил і форм безготівкових розрахунків (ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»), поряд з нормами ЦК, що передбачають форми безготівкових розрахунків, у частині, що не суперечить ЦК, діє «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. Постановою НБУ від 29 березня 2001 р.

Встановлений частиною першою статті, що коментується, перелік форм безготівкових розрахунків не є вичерпним, оскільки передбачає застосування форм розрахунків, передбачених банківськими правилами.

Так, Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів на розрахунково-касове обслуговування.