Параграф 3. Розрахунки за акредитивом

Стаття 1093. Акредитив

1. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) — заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи — бенефіціара.

2.  У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Акредитив — це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Відносини по акредитиву, що виникають між банком і клієнтом — платником, а також між банком і одержувачем коштів, не зв'язані з договором, укладеним між платником і одержувачем. Відособлений, абстрактний характер цих відносин виражається в тому, що банки не зобов'язані перевіряти відповідність умов акредитива (указівок про зміну умов, достроковому закритті і т.п.) договору між платником і одержувачем.

При розрахунках акредитивом банк, що його виставляє, діє від свого імені, але за рахунок коштів клієнта. Таким чином, відносини по акредитиві розглядаються як різновид договору комісії, тому при відсутності спеціальних норм, що регулюють ці відносини, припустимо застосовувати відповідні загальні норми про договір комісії.

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива і не повинні суперечити чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку України.

Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати № 500) у частині, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;

непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акредитив (у цьому розділі далі — заява) за формою додатка 7 до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» не менше ніж у трьох примірниках, заповнену згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення.

Заява повинна містити умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив.

Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.

Банк, що одержав заяву клієнта і зобов'язаний виставити акредитив, називається банком-емітентом. Виставлений акредитив являє собою абстрактне зобов'язання банку-емітента. Бенефіціар — це особа, на користь якої відкрито акредитив.

Коли одержувач коштів обслуговується тим же банком, що і платник, банк-емітент виконує виставлений ним акредитив самостійно. Але якщо одержувач коштів обслуговується іншим банком, то акредитив повинний бути виставлений банком-емітентом у банку одержувача коштів, що і робить його виконання (виконуючий банк). До банку-емітента, що самостійно виконує виставлений ним акредитив, застосовуються норми, що регулюють діяльність виконуючого банку.

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива (у цьому розділі далі — повідомлення) бенефіціару.

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

Стаття 1094. Відкличний акредитив

1. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів.

2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива.

За загальним правилом, до закінчення свого терміну акредитив може бути змінений чи відмінений банком-емітентом без згоди одержувача коштів і без ризику бути притягнутим за це до відповідальності. Такий акредитив називається відкличним. Зміна чи скасування (повна чи часткова) акредитива здійснюється банком-емітентом за вказівкою платника (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

У разі здійснення платежу виконуючим банком до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний надати відшкодування виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

Якщо одержувач коштів виконав умови акредитива, а платіж зроблений не був, то останній має право:

а) висунути відповідні вимоги до банку-емітенту, обов'язок якого перед одержувачем коштів виникає після виконання ним умов акредитива,

б) висунути вимогу до платника, обов'язок якого випливає з договору постачання (підряду і т.п.).

Кожен акредитив повинний ясно вказувати, чи є він відкличний, чи безвідкличний. При відсутності такої умови акредитив є відкличним.

Стаття 1095. Безвідкличний акредитив

1. Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів.

2. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива.

Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Безвідкличний акредитив не може бути відмінений чи змінений без згоди одержувача коштів. При порушенні цієї норми останній має право пред'явити до банку-емітента вимоги про відшкодування збитків, засновані на акредитивній угоді, а до платника — про здійснення розрахунків на підставі договору постачання (підряду і т.п.), з якого виникло грошове зобов'язання.

Безвідкличний акредитив — це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту, та дотримані строки й умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива. Бенефіціар може подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку.

Різновидом безвідкличного акредитива є підтверджений акредитив. Виконуючий банк підтверджує безвідкличний акредитив на прохання банка-емітента. Таке підтвердження означає, що виконуючий банк приймає на себе поряд з банком-емітентом зобов'язання по акредитиву. Якщо одержувач коштів виконає умови акредитива, кожний з цих банків буде нести перед ним самостійну відповідальність, а він вправі висунути відповідні вимоги кожному з банків, чи платнику — за своїм вибором.

Стаття 1096. Виконання акредитива

1.  Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.

2. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови.

3. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів з порушенням умов акредитива.

Обов'язок банку виконати акредитив не виникає, якщо одержувач коштів не виконав його умови. Ці умови вказуються платником і повідомляються виконуючому банку через банк-емітент.

Документи, необхідні для виконання акредитива, повинні бути представлені одержувачем коштів виконуючому банку до закінчення терміну акредитива. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива.

У нормативних актах відсутні докладні правила оцінки документів, що надаються одержувачем коштів виконуючому банку. Передбачається, що останній зобов'язаний установити, чи відповідають вони умовам акредитива, лише по зовнішніх ознаках. Наприклад, у ряді випадків цілком достатньо порівняти назви представлених виконуючому банку документів з тими, котрі перераховані в акредитивній заяві. Однак якщо заява на акредитив містить точні інструкції про те, яким органом повинні бути видані ці документи і які вимоги до їх змісту й оформлення, ці обставини підлягають перевірці виконуючим банком. У будь-якому випадку банк зобов'язаний переконатися, чи відносяться представлені йому документи до тих товарів, для оплати яких був виставлений акредитив, чи ні. Для цього досить порівняти дані про товари в заяві на акредитив і в товарно-транспортних документах, реєстрах рахунків і в інших документах, представлених банку одержувачем коштів. Якщо документи містять суперечливі відомості про товар, відмовлення у виплаті є правомірним. Однак при цьому не потрібно, щоб ці документи містили формулювання, що буквально збігаються з інструкціями акредитивної заяви. Досить, щоб слова інструкцій клієнта і представлених документів мали те саме значення.

У разі порушення хоча б однієї з умов виконуючий банк не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

У разі неотримання відповіді протягом 7 робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень і в разі подальшої відмови банку-емітента від оплати зазначених документів, то виконуючий банк зобов'язаний відшкодувати сплачену суму.

Витрати виконуючого банку підлягають відшкодуванню банком-емітентом, якщо операції, проведені по акредитиву, відповідають його умовам. Ці витрати містять у собі суми, що підлягають виплаті одержувачу коштів, і операційні витрати виконуючого банку. Порядок відшкодування операційних витрат виконуючого банку законодавством не визначений і може бути вирішений у договорі.

Крім відшкодування зроблених ним витрат, банк-виконавець має право одержати від банку-емітента відповідну винагороду за виконане доручення. Це питання також може бути вирішене у договорі.

Стаття 1097. Відповідальність банку, що виконує акредитив

1. У разі необґрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.

За загальним правилом, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання акредитивної операції носить договірний характер. Тому банк-емітент, як правило, несе відповідальність перед платником, а виконуючий банк — перед банком-емітентом. Пред'явлення платником позовних вимог безпосередньо виконуючому банку не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею, що коментується.

З огляду на те, що акредитив є грошовим зобов'язанням банку-емітента, при необгрунтованому відмовленні виконуючого банку виплатити одержувачу коштів відповідну суму останній може висунути свої вимоги саме до банку-емітента. За загальним правилом, виконуючий банк не несе перед одержувачем коштів ніякої відповідальності. Це правило повною мірою відноситься насамперед до непокритого (гарантованого) непідтвердженого акредитива.

Однак якщо вимоги одержувача коштів ґрунтуються на факті невиконання виконуючим банком умов покритого (депонованого) непідтвердженого акредитива, то суд вправі покласти відповідальність і на виконуючий банк.

Якщо ж вимоги одержувача коштів до виконуючого банку випливають з підтвердженого акредитива (як покритого, так і непокритого), то при їхній обґрунтованості вони підлягають задоволенню. У цьому випадку виконуючий банк несе відповідальність нарівні з банком-емітентом, а вибір конкретного відповідача здійснюється одержувачем коштів.

У випадку неправильної виплати коштів по підтвердженому (як покритому, так і непокритому) чи покритому непідтвердженому акредитиву платник вправі висунути свої вимоги безпосередньо виконуючому банку.

Стаття 1098. Закриття акредитива

1.  Акредитив закривається у разі:

1) спливу строку дії акредитива;

2) відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;

3) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.

Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент.

2.  Виконуючий банк одночасно із закриттям акредитива негайно повертає банку-емі-тентові невикористану суму покритого акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.

Частиною 1 статті, що коментується, передбачаються підстави для закриття акредитива, перелік яких є вичерпним:

а) акредитив може бути закритий у зв'язку зі спливом терміну його дії у виконуючому банку, визначеному платником в акредитивній заяві. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

Про закриття непокритого акредитива в зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів;

б) до закінчення терміну аредитив може бути закритий за заявою одержувача коштів, якщо така можливість передбачена умовами акредитива. Якщо вона відсутня, виконуючий банк не повинен виконувати розпорядження одержувача коштів про закриття акредитива;

в)  за вимогою платника, якщо акредитив є відкличним.

Про закриття акредитива виконуючий банк повинний повідомити банк-емітент, а останній — платника.

Невикористані по покритому (депонованому) акредитиві суми повинні бути у всіх випадках повернуті банку-емітенту для наступного зарахування на рахунок платника. При цьому рахунок «Акредитиви» у виконуючому банку закривається.

Законодавство не вказує термін повернення невикористаної суми акредитива в банк-емітент. Тому таке повернення повинне бути здійснене в період, звичайний для здійснення операцій по перерахуванню коштів: не пізніше наступного банківського дня після надходження у виконуючий банк відповідного документа чи спливу відповідного терміну.