Глава 54 КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ - Параграф 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
Параграф 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
Стаття 714. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З визначення поняття договору енергопостачання, даного в ч. 1 статті, що коментується, випливає, що енергопостачальна організація передає (подає) споживачу електроенергію, а споживач приймає й оплачує її, тобто відбувається відплатна передача енергії від продавця до покупця, що характерно для договору купівлі-продажу. Тому цей договір визнаний видом договору купівлі-продажу.
Разом з тим, як і у визначеннях інших видів договору купівлі-продажу, у визначення договору енергопостачання включені ознаки, що дозволяють виділити його в самостійний вид договору купівлі-продажу і тим самим відмежувати від договору поставки й інших видів договору купівлі-продажу.
До таких ознак, насамперед, відноситься спосіб виконання договору — передача енергії енергопостачальною організацією покупцю через приєднану мережу, а також наявність прав і обов'язків сторін не тільки при передачі енергії, але й її споживанні.
Ці ознаки договору обумовлені властивостями енергії як товару, що зводяться до наступного: 1) електроенергію неможливо накопичувати в значних кількостях і зберігати; 2) процес виробництва електроенергії, як правило, безупинний і нерозривно зв'язаний як з її транспортуванням, так і зі споживанням; 3) електроенергія при передачі споживається і не може бути повернута; 4) електроенергію можливо передавати тільки через приєднану мережу; 5) для прийому енергії в покупця повинні бути технічні пристрої для підключення до енергомереж енергопостачальної організації.
На відміну від договору купівлі-продажу, що передбачає обов'язок покупця «прийняти товар», за договором енергопостачання абонент «зобов'язується оплачувати прийняту енергію». Це означає, що на нього в принципі не покладається обов'язок прийняти товар, тобто одержати визначену кількість енергії.
Крім того, для договору енергопостачання характерні такі обов'язки абонента, що не властиві купівлі-продажу:
дотримання визначеного режиму споживання енергії, забезпечення безпеки енергетичних мереж і справність використовуваних їм приладів і устаткування, зв'язаних зі споживанням енергії. Нарешті, для цього договору не характерні такі атрибути багатьох договорів купівлі-продажу, як гарантійний термін і термін придатності товару, комплектність товару, тара й упакування й ін.
Для характеристики договору енергопостачання необхідно вказати на те, що це договір консенсуальний, оскільки права та обов'язки сторін виникають з моменту заключення договору і постачальна організація зобов'язується подавати абоненту енергію протягом дії договору; крім того, це договір сплатний і взаємний і відноситься до числа публічних договорів.
Сторонами цього договору виступають енергопостачальна організація й абонент. Енергопостачальними визнаються комерційні організації, що здійснюють продаж споживачам зробленої чи купленої електричної або теплової енергії.
Абонентом за договором енергопостачання (покупцем енергії) може виступати юридична чи фізична особа. Юридична особа може одержувати енергію для безпосереднього споживання, або для перепродажу. Громадяни, як правило, укладають договір електропостачання з метою одержання енергії для побутового споживання. Однак договором може бути передбачено використання енергії і для забезпечення підприємницької діяльності.
Особливості енергії (електричної і теплової) визначають ряд прав і обов'язків сторін договору, не характерних для інших видів договору купівлі-продажу. Крім оплати енергії на покупця покладаються додаткові обов'язки, пов'язані з необхідністю: а) дотримувати передбачений договором режим її споживання; б) забезпечувати правила експлуатації енергетичних мереж, а також справність приладів і устаткування, використовуваних у процесі споживання енергії.
Енергопостачальна організація наділена правом контролю за станом технічних коштів і безпекою їхньої експлуатації покупцем, тобто вона вправі контролювати виконання покупцем обов'язків, передбачених договором.
Право контролю виникає в енергопостачальної організації з договору і не служить проявом владних повноважень. Адміністративний контроль за станом приєднаних мереж здійснюється органами енергонагляду.
Необхідною умовою договору енергопостачання є наявність технічних передумов, тобто наявність у покупця енергетичних мереж, що можуть бути підключені до мереж енергопостачальної організації, а також приладів обліку й іншого устаткування, використовуваних у процесі споживання енергії.
Ознаки постачання електроенергією характерні також для подачі споживачам теплової енергії, газу, нафти і нафтопродуктів, води через приєднану мережу.
У відповідності зі ст. 714 ЦК правила про договір енергопостачання застосовуються до постачання тепловою енергією, газом, нафтою і нафтопродуктами, водою через приєднану мережу, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами. З цієї норми випливає, що договори на подачу газу, нафти, води й інших товарів через приєднану мережу укладаються по моделі договору на енергопостачання. Разом з тим норми ЦК про договір енергопостачання незастосовні до передачі газу в балонах, а також до продажу нафти і нафтопродуктів при доставці їхньому споживачу не по магістральних нафтопроводах, а залізничним, водяним, морським чи іншим транспортом, тобто до відносин, не зв'язаних з постачанням ресурсів через приєднану мережу. У таких відносинах використовується договір постачання або роздрібної купівлі-продажу.