§ 6. Джерела конституційного права України

Джерела права розрізняються: а) за матеріальним змістом (матері­альні умови життя суспільства, система економічних зв’язків, форми власності тощо); б) за ідеальним змістом (правова свідомість); в) за юридичним змістом (різні форми — засоби вираження, об’єктивація правових норм). Тому під джерелами права в юридичному значенні розуміють форму вираження, об’єктивацію державної волі.

Основними видами джерел конституційного права у світі є норма­тивно-правові акти, судові прецеденти, правові звичаї, а інколи між­народні і внутрішньодержавні договори. У свою чергу, нормативно- правові акти конституційного права поділяються на закони, норматив­ні акти виконавчої влади, нормативні акти органів конституційного контролю (нагляду), парламентські регламенти, акти органів місцево­го самоврядування.

Система правових актів, що становлять джерела конституційного права України, є досить широкою. Це Конституція України, Конститу­ція Автономної Республіки Крим, закони, постанови Верховної Ради України, акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, деклара­ції (насамперед Декларація про державний суверенітет України), Акт проголошення незалежності України, постанови Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, регла­менти тощо. Правові акти конституційного характеру має право при­ймати Центральна виборча комісія як орган державної влади.

Особливе місце серед джерел конституційного права України на­лежить Конституції України, в якій закріплюються найбільш принци­пові державно-правові норми загального характеру. Вони мають най­вищу юридичну силу, стосуються всіх сфер життя суспільства: полі­тичної, економічної, соціальної, духовної. Таким діапазоном змісту своїх норм Конституція України суттєво відрізняється від інших дже­рел конституційного права. Важливо й те, що в ній визначається бага­то інших видів джерел цієї галузі національної правової системи. Норми Конституції України стосуються кожного громадянина, усіх суб’єктів суспільних відносин. Значна кількість конституційних норм мають установчий характер.

Джерелом конституційного права України є міжнародні договори. Конституція України (ст. 9) встановлює, що чинні міжнародні дого­вори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Серед ратифікова­них міжнародних договорів, що є джерелами конституційного права України, слід назвати такі, як Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 року, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин 1992 року, Європейська конвенція про громадянства 1997 року.

Види джерел галузі конституційного права України, як правило, досить стабільні. Вони чітко визначені в Конституції України та інших нормативно-правових актах. Але на даному етапі конкретні акти, які містять конституційно-правові норми, мобільні, дуже часто змінюють­ся, скасовуються, новелізуються. Нестабільність конституційного за­конодавства зумовлюється як об’єктивними, так і суто суб’єктивними чинниками, труднощами перехідного процесу формування української державності.

Останньою тенденцією в питанні джерельної бази конституційно­го права України є поступове визнання судового прецедента як форми зовнішнього вираження норм цієї галузі публічного права. Для цього є відповідні нормативні підстави. Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністра­тивного судочинства України, «суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини». З огляду на те, що адміністративна юрисдикція поширюєть­ся на публічно-правові спори, які виникають, у тому числі, і в конституційно-правовій сфері, такий нормативний припис є достатньо показовим свідченням вищеназваної тенденції.

Контрольні запитання

1. Чим відрізняються поняття «конституційне право» і «державне право»?

2. Які основні сфери суспільних відносин регулюються конституційним правом?

3. Якими основними методами здійснюється консти­туційно-правове регулювання?

4. У чому полягає специфіка конституційно-правових норм? Дайте класифікацію конституційно-правових норм за різними ознаками.

5. Визначте поняття «конституційно-правовий інститут» і дайте класифікацію цих інститутів.

6. Розкрийте поняття «система конституційного права України».

7. Дайте визначення поняття «конституційно-правові відносини», окресліть їх структуру, вкажіть на особ­ливості.

8. Що є основними джерелами конституційного права України?

^[1] Лучин В. О. Конституционньїе институтьі // Современньш конституционализм. - М., 1990. - С. 33-35.