§ 2. Макроекономічна рівновага в моделі «сукупний попит - сукупна пропозиція»

Макроекономічна рівновага означає рівність сукупного попиту (AD) і сукупної пропозиції (AS). Це зображено графічно на рис. 16.1, де 0Р — рівень цін; 0Q — реальний обсяг виробництва; AD — крива сукупного попиту; AS — крива сукупної пропозиції.

Перетинання кривих AD і AS визначає загальний для всієї еконо­міки рівноважний рівень цін 0Р_; та рівноважний обсяг виробництва продукції 0Q_r

Сукупний попит (AD) означає той реальний обсяг національного продукту, який споживачі, підприємці та уряд готові купити за кожно­го можливого рівня цін у певні періоди часу. Або: сукупний попит (AD) — це сума всіх витрат на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці. Він відображає зв’язок між обсягом сукупного випуску продукції, на який існує попит економічних агентів, та загальним рів­нем цін в економіці.

Сукупний попит складається з таких структурних елементів: попит на споживчі товари та послуги (С); попит на інвестиційні товари (І); попит на товари та послуги з боку держави (G); попит на експортні товари з боку іноземців (Х). Таким чином:

Між рівнем цін (0Р) і сукупним попитом, як бачимо, за інших рів­них умов, існує зворотна (або заперечна) залежність: що нижчим є рівень цін, то більший обсяг національного продукту зможуть купити споживачі, і навпаки. Характер кривої AD аналогічний кривій індиві­дуального попиту (рис. 16.2), але чинники, або ефекти, що зумовлюють зміни сукупного попиту, зовсім інші.

На сукупний попит впливає насамперед ряд цінових чинників: так звані ефект процентної ставки; ефект Пігу, або ефект реальних касових залишків чи ефект багатства; ефект імпортних закупівель.

Ефект процентної ставки. Зі зростанням рівня цін у країні збіль­шується попит на гроші, що призводить до збільшення процентної ставки. Що вищою вона стає, то більша частина споживачів прагне за­ощаджувати гроші, зменшуючи споживчий попит (кількість покупок). Подоро чання ж кредитів для підприємців скорочує їхній інвестиційний попит, реальні інвестиції та виробничі закупівлі. У результаті сукупний попит на реальний національний продукт скорочується. Тому крива AD набува низхідного (з наближенням до осі абсцис) характеру.

Ефект Пігу (або ефект реальних касових залишків чи ефект багат­ства). Зі зростанням цін відбувається знецінення готівки у населення і цінни паперів, зниження їх купівельної спроможності, а значить, і багат­ства. Населення реально біднішає і скорочує свої витрати. Багато до­рогих т варів (особливо тривалого використання) взагалі не купують­ся. Отже, за відсутності повноцінних грошей відбувається скорочення сукупного попиту. При зниженні рівня цін має місце протилежна еко- номічн ситуація.

Ефект імпортних закупівель. Коли ціни на товари та послуги на внутрішньому ринку перевищують ціни на аналогічну продукцію на зовніш іх ринках, спостерігається збільшення закупівель дешевих імпортних товарів за кордоном. Сукупний попит на товари всередині країни корочується.

Рух уздовж кривої AD відображає зміни сукупного попиту залежно від рівня цін.

На рівень сукупного попиту впливають також нецінові чинники, які зміщують криву AD паралельно вниз чи вгору (рис. 16.3). Їх можна згрупувати відповідно до чотирьох основних складових сукупного попиту (табл. 16.1).

Споживчі витрати залежать від рівня доходів споживачів, що від­биває зміщення кривої AD праворуч вгору. При цьому очікування майбутнього зростання доходів збільшує витрати споживачів і сукуп­ний попит, а зростання заборгованості споживачів за вже придбані товари, навпаки, знижує поточні витрати та сукупний попит. Полі­тика зниження (збільшення) ставок податку породжує збільшення (зменшення) чистого доходу і збільшення (зменшення) сукупного попиту.

Факторами рівня інвестиційних витрат є: а) зміни процентної став­ки, її зростання призводить до зменшення інвестиційних витрат, за­купівлі засобів виробництва, і навпаки; б) очікування підприємців, їхні прогнози щодо майбутніх прибутків; в) рівень оподаткування; збіль­шення податків зумовлює зниження прибутку підприємств, а отже, й інвестиційних витрат; г) необхідність впровадження нових технологій, що стимулює інвестування і відповідні витрати.

Рівень державних витрат залежить від прийняття різних урядових програм, зокрема від обсягу закупівель національного продукту бю­
джетними організаціями: зростання цих витрат збільшує сукупний попит, і навпаки.

Зміни в обсязі чистого експорту країни при незмінному рівні цін впливають на сукупний попит таким чином. Зниження обсягу націо­нального експорту чи його зростання залежать від курсу, наприклад гривні. Якщо курс гривні знизиться, це збільшить експортні закупки з боку іноземних споживачів і зменшить імпорт товарів, збільшить попит на національний товар та сукупний попит (крива AD зміститься право­руч). Зі зростанням курсу національної валюти та знеціненням іно­земної валюти товари країни подорожчають для імпортерів, що знизить обсяг чистого національного експорту і сукупний попит (крива AD зміститься ліворуч чи вниз).

Сукупна пропозиція — це загальна кількість кінцевих товарів та послуг, вироблених в економіці. Показниками сукупної пропозиції є валовий національний продукт (ВНП) та валовий внутрішній продукт (ВВП).

Крива сукупної пропозиції AS показує, який обсяг сукупного ви­пуску продукції пропонує виробник на ринку за означеного рівня цін. укупну пропозицію можна зобразити у вигляді:

AS = заробітна плата + рента + процент + прибуток.

Форма кривої AS залежно від тривалості періоду, що розглядається, може бути різною (короткостроковий та довгостроковий періоди). і наведеного графіка (рис. 16.4) бачимо, що крива AS відрізняється від кривої пропозиції одиничного товару (мікрорівень) і складається з трьох відрізків: а — горизонтальний (кейнсіанський); б — висхідний (про­міжний); в — вертикальний (класичний і неокласичний).

зайнятості ресурсів. Класична модель описує поведінку економічних агентів в економіці в довгостроковому періоді (понад три роки). При цьому сукупна пропозиція аналізується за таких умов: обсяг випуску залежить тільки від кількості факторів виробництва та технології і не залежить від рівня цін; зміни у факторах виробництва та технології відбуваються повільно; економіка функціонує в умовах повної «за­йнятості» факторів виробництва; ціни і номінальна заробітна плата є гнучкими, їх зміни підтримують рівновагу на ринках.

Кейнсіанська школа відстоює концепцію, згідно з якою крива AS є горизонтальною або висхідною. Горизонтальний відрізок кривої AS відповідає економіці у стані глибокого спаду і недовикористання всіх ресурсів. Проміжний відрізок кривої AS є висхідним і відображає таку ситуацію, коли збільшення реального обсягу національного виробни­цтва супроводжується деяким зростанням цін як наслідок нерівномір­ного розвитку окремих галузей.

Кейнсіанська модель аналізує сукупну пропозицію в економіці за короткий проміжок часу (до трьох років) за таких умов: економіка функціонує при неповній «зайнятості» факторів виробництва; ціни і номінальна заробітна плата відносно стабільні, повільно реагують на ринкові коливання; реальний обсяг продукції, реальна заробітна плата рухливіші і швидко реагують на ринкові коливання. Крива AS має по­зитивний нахил і є горизонтальною.

На сукупну пропозицію та розміщення кривої AS впливають ціно­ві та нецінові фактори. Скажімо, зі збільшенням рівня цін на ресурси зростають витрати виробництва і знижується сукупна пропозиція, а крива AS зміщується ліворуч (вгору), і навпаки.

Зростання продуктивності праці зменшує вартість одиниці про­дукції і збільшує можливості суспільства щодо отримання великого реального обсягу національного виробництва за даного обсягу ресур­сів і витрат. Зростання продуктивності зумовлює зміщення кривої AS праворуч, а зниження продуктивності зміщує AS ліворуч.

Державна політика підвищення ставок оподаткування сприяє збіль­шенню витрат виробництва і скороченню сукупної пропозиції, крива AS зміщується ліворуч, і навпаки.

Рівновага між AD і AS досягається в точці їх перетинання, при цьому вирізняють три види рівноваги.

Перетинання кривих AD і AS на горизонтальному відрізку (а) кривої пропозиції, де рух до рівноважного реального обсягу національного про­дукту не супроводжується змінами рівня цін, зумовлено залученням до виробництва невикористаних ресурсів. При цьому за незмінної сукупної пропозиції зміщення кривої AD праворуч на «кейнсіанській ділянці» (з позиції AD_j до AD₂) збільшує реальний обсяг національного виробни­цтва (від 0^ до 0Q₂) і зайнятість, але не змінює рівня цін 0P₁ (рис. 16.5).

Криві AD і AS можуть перетинатися на проміжному відрізку кривої пропозиції (б), де зміни цін виключають надвиробництво чи недови- робництво товарів і послуг. На проміжному відрізку кривої AS зро­стання попиту до AD₃ збільшує і реальний обсяг виробництва (до 0Q₃), і рівень цін (до 0P₂).

Перетинання кривих AD і AS на вертикальному відрізку (в) кривої пропозиції вказує, що подальше збільшення сукупної пропозиції прак­тично неможливе через максимальне використання виробничих мож­ливостей та відсутність резервів, що зумовлюють зростання цін. На класичному відрізку будь-яке зростання попиту, наприклад до AD₄, збільшує ціни (від 0Р₂ до 0P₃), але не змінює реального обсягу вироб­ництва. Він досяг свого максимуму (0Q₄).

При зміщенні кривої сукупного попиту AD ліворуч спостерігається «ефект храповика», сутність якого полягає в тому, що ціни легко збіль­шуються, але не одразу спадають при зменшенні сукупного попиту. Тому зростання сукупного попиту в короткостроковому періоді збільшує рі­вень цін, а його зниження не завжди викликає відповідний спад цін.

Зміщення кривої сукупної пропозиції AS також впливає на рівно­важний рівень цін і обсяг національного виробництва: зміщення кривої AS ліворуч призведе до інфляції витрат і відповідного зростання цін, а зміщення праворуч — до збільшення реального обсягу національно­го виробництва і зниження цін.

Отже, головною умовою макроекономічної рівноваги є пропорцій­ність та збалансованість між сукупним попитом та сукупною пропози­цією. Це забезпечує рівноважний обсяг національного виробництва.