Розділ 10 Католицизм

§ 1. Загальна характеристика католицизму

Різниця в соціально-політичних умовах існування християнства в Західному світі і на Сході передбачала різні акценти в інтерпретації християнського віровчен­ня й обумовлювала церковні конфлікти.

Ще у VII—VIII ст. візантійські імператори проголо­сили своє право очолювати всесвітнє християнство, намагаючись впливати не лише на східних патріархів, але й на Римського Папу та інших західних церковних ієрархів. Як вже зазначалося, після VII Вселенського Собору відносини між двома центрами християнства ще більш загострилися внаслідок дискусії про схожден- ня Святого Духа тільки від Бога-Отця або ж і від Бога- Сина (точка зору західної християнської церкви). Як результат — у 60-і роки IX ст. східною церквою був підданий анафемі (тобто відлученню від церкви) Папа Микола I, а патріарх Фотій, у свою чергу, — західною церквою. З того часу західна церква стала іменувати себе католицькою, тобто всесвітньою (грецьк. katholikos — всесвітній), а східна стала наполягати на своїй ортодоксальності (тобто правильності, православ­ності). Так доктринальні розбіжності разом з комплек­сом соціально-політичних причин призвели в 1054 р. до повного розмежування і розколу християнства на дві церкви.

Зараз до Католицької Церкви належить більше 1 млрд віруючих, серед них близько 400 тис. священиків. Като­лицизм найбільш поширений в Іспанії, Італії, Порту­галії, Франції, Польщі, Литві, США, у Латинській і Цент­ральній Америці. Католицька і Греко-Католицька цер­кви діють і в Україні, здебільшого на її заході.