ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ І СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ Глава 11. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання - Страница 3
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 
Хозяйственное право - М.К. Галянтич Господарське право України

 

11.3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання

Порядок припинення діяльності суб'єкта господарювання ре­гламентується відповідними нормами законодавства (табл. 2).

Таблиця 2

 

Припинення діяльності суб'єкта господарювання відповідно до Господарського кодексу України

Припинення юридичної особи відповідно до Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.   59  ГКУ при­пинення діяльності суб'єкта госпо­дарювання  здійснюється  шляхом його реорганізації (злиття,  приєд­нання,  поділу,  виокремлення,  пе­ретворення) або ліквідації за рішен­ням власника (власників) чи упов­новажених ним (ними)  органів,   а також  інших  осіб —  засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а в передбачених за­конодавством випадках — за рішен­ням суду.

У разі злиття суб'єктів господа­рювання всі майнові права та обо­в'язки коленого з них переходять до суб'єкта господарювання, утво­реного внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кіль­кох суб'єктів господарювання до ін­шого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних су­б'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господа­рювання всі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних ча­стках до коленого з нових суб'єктів господарювання, утворених внас­лідок поділу.

У разі виокремлення одного або кількох нових  суб'єктів господарю­вання до коленого з них переходять за роздільним актом (балансом) у від­повідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного су­б'єкта господарювання на інший до новоутвореного суб'єкта господарю­вання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання лікві­дується:

•   з ініціативи осіб;

•   у зв'язку із спливом строку,  на який він створювався,  або в разі досягнення мети його створення;

•   у разі визнання його в установ­леному порядку банкрутом,  крім випадків,  передбачених законом;

•   у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбаче­них законом.

Скасування державної реєстра­ції  позбавляє  суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з дер­жавного реєстру. Суб'єкт господа­рювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєст­ру запису про припинення його діяль­ності. Такий запис вноситься піс­ля затвердження ліквідаційного ба­лансу відповідно до вимог ГКУ

Відповідно до ст. 104 ЦКУ юри­дична особа припиняється в резуль­таті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридич­ним особам — правонаступникам у результаті злиття,  приєднання,  по­ділу,  виокремлення,  перетворення або ліквідації. Юридична особа є такою, що при­пинилась, з дня внесення її до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи у процесі відновлення її плато­спроможності або банкрутства вста­новлюється законом. У ст. 106 ЦКУ регламентовано, що злиття, приєд­нання, поділ, виокремлення та пе­ретворення юридичної особи здійсню­ються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, упов­новаженого на це установчими до­кументами, а в передбачених зако­ном випадках — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбаче­но одержання згоди відповідних ор­ганів державної влади на припинен­ня юридичної особи шляхом злит­тя або приєднання.

Відповідно ст. 107 ЦКУ креди­тор юридичної особи, що припиня­ється, може вимагати від неї припи­нення або дострокового виконання зобов'язання. Після спливу строку для пред'явлення вимог кредитора­ми та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передаваль­ний акт (у разі злиття, приєднання чи перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які повинні містити положення про правонаступ-ництво щодо всіх зобов'язань юри­дичної особи, що припиняються, стосовно всіх її кредиторів та борж­ників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподіль­чий баланс затверджуються учасни­ками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припи­нення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподіль­чого балансу передаються до орга­ну,  який здійснює державну реєст

рацію,  за місцем державної реєст­рації юридичної особи, що припи­няється,  а також до органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юри­дичної особи правонаступника.

Якщо правонаступниками юри­дичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступ­ника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи — пра­вонаступники несуть солідарну від­повідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. У ст. 108 ЦК передбачається пере­творення юридичної особи як зміна її організаційно-правової форми і в результаті цього перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи

Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному до­датку до газети "Урядовий кур'єр" або офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самовряду­вання за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарюван­ня (ст. 59 ГКУ).

 

11.4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання

Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідацій­ною комісією, яку створює власник (власники) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представники (органи) або інший визначений законом орган, якщо інший порядок її утворення не передбачений ГКУ. Ліквідувати суб'єкт господарювання може також уповноважений на це орган управління суб'єкта, що лік­відується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок і визначає строки здійс­нення ліквідації, а також строк для подання претензій кредито­рами, що не може бути менший за два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який здійснює ліквіда­цію суб'єкта господарювання, вміщує у друкованих органах по­відомлення про його ліквідацію та про порядок і строки подання кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в письмовій формі у встановлені ГКУ чи спеціаль­ним законом строки.

Водночас ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, і виявлення вимог кредиторів з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господа­рювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господа­рювання, що ліквідується, розраховується з кредиторами, скла­дає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність і повнота ліквіда­ційного балансу повинні бути перевірені у встановленому зако­нодавством порядку.

Порядок розрахунків з кредиторами при ліквідації суб'єкта господарювання

Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквіду­ється, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено ГКУ та законами України.

Черговість і порядок задоволення вимог кредиторів встанов­люються відповідно до закону.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники в місячний строк після одержання повідом­лення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються по­гашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредито­рів, використовується за вказівкою власника.