§ 5. Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду

Чинне законодавство передбачає можливість оскарження рішень, ухвал і постанов господарських судів.

Рішення місцевого господарського суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту його про­голошення, а в разі, коли в судовому засіданні оголошувалась лише вступна та резолютивна частини рішення, — з дня підписання повно­го тексту рішення.

Правом на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції користуються сторони, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Система судів апеляційної інстанції визначена Указом Президента України від 12.08.2010 р. N° 811/2010 «Питання мережі господарських судів України». Указом визначені апеляційні суди та територія, на яку поширюються повноваження апеляційного господарського суду. Від­повідно до цього Указу в Україні існують: Дніпропетровський апеля­ційний господарський суд (Дніпропетровська, Кіровоградська області), Донецький апеляційний господарський суд (Донецька, Запорізька, Луганська області), Київський апеляційний господарський суд (Київ­ська, Черкаська, Чернігівська області, місто Київ), Львівський апеля­ційний господарський суд (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Чернівецька області), Одеський апеляційний господар­ський суд (Миколаївська, Одеська, Херсонська області), Рівненський апеляційний господарський суд (Вінницька, Волинська, Житомирська, Рівненська, Хмельницька області), Севастопольський апеляційний господарський суд (Автономна Республіка Крим, місто Севастополь), Харківський апеляційний господарський суд (Полтавська, Сумська, Харківська області).

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна місти­ти: найменування апеляційного господарського суду, до якого пода­ється скарга; найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких поруше­но питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково; перелік документів, доданих до скарги.

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апе­ляційним господарським судом, якщо: апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове стано­вище якої не зазначено; до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і роз­мірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її по­дання, без клопотання про відновлення цього строку; до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скар­гу, подала заяву про її відкликання.

У разі, якщо апеляційну скаргу було подано із додержанням перед­бачених законом правил, вона приймається до розгляду. Про прийнят­тя апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скар­ги. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду роз­глядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прий­няття апеляційної скарги до провадження. Апеляційна скарга на ухва­лу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами роз­гляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, перед­бачених у розділі XII ГПК.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеля­ційному порядку, користується правами, наданими суду першої ін­станції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за на­явними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунту­вав неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не прий­маються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господар­ського суду є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, об­ставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рі­шення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господар­ський суд приймає постанову.

У постанові мають бути зазначені: найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови; найменування сторін і на­йменування особи, яка подала скаргу; найменування місцевого госпо­дарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прий­няття рішення, прізвища судді (суддів); стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду; підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви засто­сування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасуван­ня або зміни рішення місцевого господарського суду — доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась із висновками суду першої інстанції; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги; новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття.

ГПК передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції можуть оскаржуватись в апеляційному порядку лише в разі, коли про це прямо зазначено в ГПК або в Законі України «Про відновлення платоспро­можності боржника або визнання його банкрутом».

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскар­женню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розгля­даються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учас­ники судового процесу, зазначені в ГПК та Законі України «Про віднов­лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про бан­крутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинен­ня провадження у справі, про залишення позову без розгляду або за­лишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Рішення місцевих господарських судів після їх оскарження в апеля­ційному порядку, а також постанови апеляційних господарських судів можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого господарсько­го суду України. Також можуть бути оскаржені в касаційному порядку ухвали місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку і винесення апеляційним судом постанови з цього приводу.

До осіб, що мають право на подання касаційної скарги, належать сторони, треті особи, прокурор та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду Укра­їни через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішен­ня або постанову, зобов’язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити: найменування касаційної інстанції; найменування місцевого або апе­ляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови; найменуван­ня особи, що подає скаргу, та іншої сторони у справі; вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права; перелік доданих до скарги документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо: касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підпису­вати, або особою, посадове становище якої не зазначено; скаргу наді­слано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову; до скарги не додано доказів наді­слання її копії іншій стороні у справі; до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про віднов­лення цього строку; у скарзі не зазначено суті порушення або непра­вильного застосування норм матеріального чи процесуального права; до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Якщо касаційну скаргу подано із додержанням встановлених за­коном правил, вона приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу і надсилає її всім учасникам процесу.

Касаційна скарга розглядається судом протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до проваджен­ня. Скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касацій­ної скарги до провадження. У касаційній інстанції скарга розглядаєть­ся за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні пра­ва суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи пере­віряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм мате­ріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були вста­новлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про пере­вагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення першої інстанції або поста­нову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції; скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити про­вадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції; залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ст. 111¹⁰ ГПК підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постано­ви апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляцій­ного господарського суду, якщо: справу розглянуто судом у незакон­ному складі колегії суддів; справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в спра­ві; рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розгля­нула справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 17 ГПК; рішення прийнято господарським судом із порушенням правил виключної підсудності.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені: найменування касаційної інстанції, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови; найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу; найменуван­ня місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, постанови, прізвище судді (суддів); стислий виклад суті рішен­ня місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду; підстави, з яких оскаржено рішення, постанову; доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу; мотиви, за якими каса­ційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на котрі посилалися сторони, а також закони та інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення; у разі скасування або зміни рішення, постанови — мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції; висно­вки за результатами розгляду касаційної скарги; дії, що їх повинні ви­конати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, по­станови і передачі справи на новий розгляд; новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова надсилається сторонам у справі у триденний строк з дня її прийняття.

Указівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язко­вими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про досто­вірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених ГПК та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господар­ських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постано­ви апеляційного господарського суду.

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про бан­крутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинен­ня провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Чинне законодавство передбачає, що постанови Вищого господар­ського суду України можуть бути оскаржені до Верховного Суду Укра­їни.

Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах:

1)  неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;

2)   встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’ язань при вирішенні справи судом.

Правом на оскарження цих постанов користуються сторони, треті особи та Генеральний прокурор України. З приводу встановлення між­народною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом заява може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою.

Заява про перегляд постанови Вищого господарського суду Украї­ни може бути подана не пізніше одного місяця з дня її прийняття. У разі оскарження постанови у зв’язку із встановленням міжнародною судо­вою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Укра­їною міжнародних зобов’ язань при вирішенні справи судом така заява подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення, стало відомо про набуття цим рішенням стату­су остаточного.

Заява про перегляд постанови Вищого господарського суду Украї­ни подається до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України.

Заява про перегляд судового рішення господарського суду, яка на­дійшла до Вищого господарського суду України, реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді- доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповід­ності заяви вимогам ГПК. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 111¹⁸ та 111¹⁹ ГПК, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.

У разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюєть­ся колегією у складі п’яти суддів Вищого господарського суду України, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржу­ється, у порядку, встановленому ч. 3 ст. 2¹ ГПК.

Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий господарський суд України протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обґрун­тованою.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсила­ється до Верховного Суду України протягом п’яти днів з дня її поста- новлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом з копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску — особі, яка подала заяву.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєстру­ється у Верховному Суді України в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автомати­зованою системою документообігу суду. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.

Справа розглядається Верховним Судом України на його засіданні.

Засідання Верховного Суду України є повноважним за умови при­сутності на ньому не менше двох третин суддів складу Верховного Суду України, визначеного законом.

Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз’яснення права відводу, роз’яснення учасникам господарського процесу їх прав та обов’язків здійснюються відповідно до розділу XI цього ГПК.

Після проведення зазначених процесуальних дій та розгляду кло­потань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень господарських судів, та результати проведених ним підготовчих дій.

Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень господар­ських судів, та особи, які брали участь у справі, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. У разі якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає по­яснення позивач. Для з’ясування сутності норми матеріального права, що неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення пред­ставників органів державної влади.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належ­ним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

Після закінчення заслуховування пояснень осіб, що з’явилися в су­дове засідання, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судо­вого рішення.

Строк розгляду справи Верховним Судом України не може переви­щувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2)  про відмову в задоволенні заяви.

Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окре­му думку, що додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111¹⁶ ГПК.

Законодавство передбачає можливість перегляду рішень, ухвал і постанов господарських судів у зв’язку із нововиявленими обстави­нами. Перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обста­винами є окремою процесуальною формою господарського процесу.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду спра­ви і те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час роз­гляду справи.

До нововиявлених обставин можна віднести, зокрема, такі обста­вини: скасування рішення або вироку суду, які відповідно до ст. 35 ГПК є обов’язковими для господарського суду щодо фактів або певних по­дій і були покладені ним в основу судового рішення; якщо рішення господарського суду ґрунтувалось на висновках експерта, якщо з’ ясовано, що цей висновок був завідомо неправдивим; якщо під час розгляду справи мав місце завідомо неправдивий переклад документів чи пояснень учасників судового процесу; якщо документи, на яких ґрунтувалось рішення, виявились фальшивими; наявність вироку суду щодо судді, який постановив незаконне або необґрунтоване рішення. Крім того, до нововиявлених обставин необхідно віднести прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання законів та інших нормативно-правових актів такими, що не відповідають Конституції України, якщо рішення господарського суду ґрунтувалось на цих за­конах або нормативно-правових актах.

Не можуть вважатись нововиявленими обставинами нові докази у справі, що могли бути надані сторонами під час розгляду справи, але не були надані.

Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, третьої особи, про­курора, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Заява подається до господарського суду, який прийняв судове рі­шення.

Заявник зобов’ язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та до­даних до неї документів.

До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Заява не приймається і повертається заявникові у таких випадках: подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом; подання без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї до­кументів іншим сторонам; відсутності доказів сплати державного мита у порядку і розмірі, встановлених законодавством.

Про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововияв- леними обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій по­відомляється про час і місце розгляду заяви.

Ухвала надсилається відповідно сторонам у справі та прокурору, який брав участь у справі чи подав заяву про перегляд.

Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом пер­шої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасова­но судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї ін­станції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засідан­ні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються: рішен­ня — у разі зміни або скасування рішення; постанова — у разі зміни або скасування постанови; ухвала — у разі зміни чи скасування ухва­ли або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сто­ронам, прокурору у п’ятиденний строк з дня їх прийняття.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути пере­глянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегля­ду за нововиявленими обставинами справа розглядається господар­ським судом за правилами, встановленими ГПК.