Розділ 4. Правове регулювання фінансового контролю в Україні - § 5. Незалежний контроль
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Финансовое право - Фінансове право (за ред. М.П. Кучерявенка)

 

§ 5. Незалежний контроль


В умовах формування в Україні ринкової економіки, з розвитком підприємництва, поширенням приватної власності, становленням ринку капіталу виникає необхідність створення системи незалежного і про­фесійного фінансового контролю. Основне завдання аудиторського контролю — одержання об’єктивної інформації про фінансовий стан суб’єкта, що перевіряється, відповідності його господарської діяльнос­ті чинному законодавству. В існуванні такого виду контролю зацікавле­ні як держава, так і підприємці, він дозволяє сполучати їх інтереси без додаткового навантаження на бюджет. При цьому слід зауважити, що аудит жодною мірою не підмінює державний фінансовий контроль.

Аудиторська діяльність в Україні урегульована Законом України від 22 квітня 1993 р. (у ред. від 14 вересня 2006 р.) «Про аудиторську діяльність». Законодавець ототожнює поняття «аудит» і «аудиторська перевірка», закріплюючи аудит як перевірку даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (вну­трішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами ко­ристувачів (ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Аудит в Україні здійснюється як фізичними особами (аудиторами), так і юридичними особами (аудиторськими фірмами).

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що ви­значає її кваліфікаційну придатність на зайняття аудиторською діяль­ністю на території України. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговою, посередницькою і виробничою діяльністю, ними не можуть бути особи, що мають судимість за корисливі злочини.

Аудиторська фірма — це юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, вклю­чені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудитора­ми, у статутному капіталі не може перевищувати 30 %, а керівником її може бути тільки аудитор.

З метою забезпечення незалежності аудита законом заборонено займатися наданням аудиторських послуг органам державної виконав­чої влади, виконавчим органам місцевих рад народних депутатів, контрольно-ревізійним установам, що мають державно-владні повно­важення.

При проведенні перевірки аудитори (аудиторські фірми) мають право:

-   самостійно установлювати форми і методи аудита на основі ді­ючого законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору з замовником, професійних знань і досвіду;

-   одержувати необхідні документи, що мають відношення до пред­мета перевірки і перебувають як у замовника, так і в третіх осіб;

-   одержувати необхідні пояснення в письмовій або усній формі від керівництва і працівників замовника;

-    перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких про­водиться перевірка документів;

-    залучати на договірних умовах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

При здійсненні професійної діяльності на аудитора (аудиторську фірму) покладаються такі обов’язки:

-    належним чином надавати аудиторські послуги, здійснювати перевірку;

-    повідомляти власників, замовників про виявлені під час аудита недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;

-    зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні ау- дита (послуг), не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

-   нести відповідальність за порушення умов договору;

-    обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і роботами, що мають до них безпосереднє відношення;

-   своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.

Аудиторська перевірка може бути добровільною (ініціативною, про­веденою за рішенням самого господарюючого суб’єкта) і обов’язковою.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиторської перевірки є обов’язковим для:

1)  підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звіт­ності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів госпо­дарювання, звітність яких відповідно до законодавства України під­лягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок Державного бюджету;

2)   перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фі­зичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3)  емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

У будь-якому випадку аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником. Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). У договорі на прове­дення аудита і надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і строк перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Проведення аудиторської перевірки можна розділити на три етапи:

а) підготовчий;

б) аналітичний;

в) підсумковий.

За результатами аудиторської перевірки складається аудиторський висновок, документ, що підготовлений відповідно до стандартів ауди- та та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповід­ності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним осно­вам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними осно­вами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела. Виконання до­говору на проведення аудита підтверджується актом прийому-передачі аудиторського висновку.

Необхідно зазначити, що аудиторська діяльність значно ширше поняття «аудиторська перевірка» і містить у собі організаційне і мето­дичне забезпечення аудита, практичне виконання аудиторських пере­вірок і надання інших аудиторських послуг. При цьому аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок і пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звіт­ності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької ді­яльності фізичних і юридичних осіб.

 

 

Контрольні питання


  1. Розкрийте зміст та дайте визначення фінансового контролю.
  2. Визначте завдання фінансового контролю.
  3. У чому зміст фінансової дисципліни?
  4. Визначте підстави класифікації фінансового контролю.
  5. Методи фінансового контролю.
  6. Розкрийте повноваження органів фінансового контролю.
  7. У чому сутність та значення аудиторського контролю?