Розділ 4. Правове регулювання фінансового контролю в Україні - § 2. Класифікація фінансового контролю
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 
Финансовое право - Фінансове право (за ред. М.П. Кучерявенка)

 

 

§ 2. Класифікація фінансового контролю


Здійснення фінансового контролю входить у компетенцію широ­кого кола контролюючих органів. У теорії фінансового права склалися різні критерії, різні підстави класифікації фінансового контролю. Як правило, за основу виділення конкретних його видів беруться: суб’єктний склад контролюючих органів, специфіка об’єкта фінансо­вого контролю, час його проведення.

1. Фінансовий контроль можна класифікувати залежно від часу проведення на:

а) попередній;

б) поточний (оперативний);

в) наступний.

Попередній фінансовий контроль передує здійсненню фінансово- господарських операцій. Він здійснюється на стадії складання, роз­гляду і затвердження проектів бюджетів, кошторисів, планів, договорів. Основна мета даного виду контролю — попередження порушень фі­нансового законодавства, при цьому діяльність органів фінансового контролю спрямована на своєчасне попередження незаконного і не­раціонального використання коштів. Належне використання поперед­нього фінансового контролю дозволяє досягти максимально позитив­ного ефекту, уникнути порушень фінансової дисципліни.

Поточний фінансовий контроль проводиться в короткі відрізки часу, безпосередньо в процесі здійснення господарських і фінансових операцій. Такий контроль можна назвати ще оперативним у силу його гнучкості і своєчасності, найчастіше він здійснюється повсякденно, будучи постійним. Широке використання розглянутого виду контролю дозволяє знайти помилки і зловживання, допущені як на стадії попе­реднього контролю, так і безпосередньо в ході здійснення фінансово- господарської операції. Слід зазначити, що, як правило, попередній і поточний контроль не мають репресивного характеру.

Наступний фінансовий контроль здійснюється по завершенню кон­кретної фінансово-господарської операції чи по закінченню певного звітного періоду (наприклад, фінансового року). Даний контроль, можна характеризувати як своєрідний останній «рубіж», перешкоду на шляху порушень. Він дозволяє знайти недогляди, допущені в ході попереднього і поточного контролю і, як правило, характеризується поглибленим і все­осяжним підходом до вивчення фінансово-господарської діяльності конт­рольованого суб’єкта, комплексним характером. До основних напрямків подальшого контролю можна віднести: аналіз виконання планів і бюдже­тів; перевірку кошторисів, звітів і балансів; вивчення на предмет закон­ності рішень органів управління суб’єкта, що перевіряється; виявлення випадків несхоронності майна; визначення шляхів попередження пору­шень фінансової дисципліни і заходів для їх усунення.

2.  Залежно від суб’єкта, що здійснює контроль, фінансовий конт­роль поділяється на контроль:

а) державний;

б) муніципальний;

в) громадський;

г) аудиторський.

Державний фінансовий контроль здійснюють органи держави, наділені компетенцією, уповноважені на провадження контрольних дій. Його проводять органи:

-   загальної компетенції — Верховна Рада України, Кабінет Міні­стрів України, Національний банк України;

-   спеціальної компетенції — спеціально створені для фінансового контролю (податкові органи, Рахункова палата, Контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство).

Як у державному, так і в муніципальному фінансовому контролі можна також виділити (залежно від галузі дії) надвідомчий (міжвідом­чий) і внутрішньовідомчий контроль.

Муніципальний фінансовий контроль здійснюється органами місце­вого самоврядування. Сфера його застосування досить широка (від за­твердження місцевого бюджету, його виконання і затвердження звіту про його виконання до конкретних питань дотримання фінансової дисциплі­ни, що входять у компетенцію органів місцевого самоврядування).

Громадський фінансовий контроль являє собою незалежний фінан­совий контроль, що здійснюється представниками громадськості на добровільній і безоплатній основі.

Аудиторський фінансовий контроль є незалежним професійним фінансовим контролем, що здійснюється аудиторами (фізичними осо­бами) і аудиторськими фірмами.

3.  Залежно від сфери фінансової діяльності контроль класифіку­ється на:

а) бюджетний;

б) податковий;

в) валютний;

г) банківський;

д) страховий.

Перераховані конкретні види фінансового контролю в даному ви­падку фактично ставляться у залежність від тієї сфери фінансового права, в якій безпосередньо здійснюється фінансовий контроль, тобто від підгалузей та інститутів особливої частини фінансового права.

4.  Залежно від джерела інформації контроль поділяється на:

а) фактичний;

б) документальний.

Фактичний фінансовий контроль складається з вивчення реаль­ного стану об’єкта, що перевіряється, його огляду й обмірювання в натурі, установлення дійсної наявності грошових і матеріальних ресурсів, аналізу отриманої інформації і документів на предмет їх відповідності.

Документальний фінансовий контроль являє собою перевірку і аналіз первинних документів (у тому числі і технічних носіїв інфор­мації), що містять відомості про рух коштів (бухгалтерських і статис­тичних звітів, кошторисів тощо).

Фактичний і документальний контроль існують не відокремлено, а доповнюють один одного. Так, наприклад, при наявності належного підґрунтя документальна ревізія може бути доповнена фактичною перевіркою (проведенням контрольного обмірювання, зняттям залиш­ків матеріальних цінностей тощо).

5.  Залежно від періодичності (частоти) проведення фінансовий контроль поділяється на:

а) постійний (ще його можна визначити як повсякденний);

б) систематичний;

в) епізодичний (найчастіше, цей вид контролю має разовий ха­рактер).

6. Залежно від форми проведення фінансовий контроль класифіку­ється на:

а) обов’язковий (зовнішній);

б) ініціативний (внутрішній).

Обов’язковий фінансовий контроль проводиться у випадках, коли чинне законодавство містить відповідну вимогу. Крім того, підставою до його здійснення є рішення компетентного державного органу. Що ж стосується ініціативного фінансового контролю, то основним мо­ментом при віднесенні тут є елемент «волевиявлення», контроль здій­снюється за самостійним і добровільним рішенням суб’єктів, що господарюють.

Наведений перелік не є вичерпним. Так, наприклад, можна класи­фікувати види фінансового контролю залежно від його обсягу, повно­ти охоплення. Більш докладно зупинимося на даній класифікації на прикладі такого методу фінансового контролю, як перевірка.