Печать
PDF

Розділ VI. Право природокористування (загальні положення) - § 9. Захист прав природокористувачів

Posted in Экологическое право - Екологічне право України (Гетьман, Шульга)

 

§ 9. Захист прав природокористувачів


Конституція України передбачає, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання. Усі суб’єкти права рівні перед законом (ч. 4 ст. 13).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого само­врядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19). Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, вони гарантуються Конституцією і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Екологічне право забезпечує насамперед правове регулювання і за­хист відносин права користування природними об’ єктами в нормаль­них умовах їх використання природокористувачами без порушення їх правомочностей. При цьому норми права передбачають порядок здій­снення права природокористування, прав і обов’язків природокорис- тувачів, а також визначають гарантії і захист законних прав і інтересів природокористувачів.

Захист права природокористування в широкому розумінні здій­снюється усіма нормами екологічного законодавства, що забезпечу­ють нормальний розвиток еколого-економічних відносин в умовах ринку з використання природних об’єктів. Поряд з цим дане поняття у вузькому розумінні визначається як сукупність тільки правових засобів або форм, що застосовуються в разі порушень відносин при­родокористування, тобто суб’єктивних прав та інтересів природо- користувачів[5].

Найпоширенішими видами порушень таких прав та інтересів є: самовільне заняття (захоплення) природного об’єкта, що належить на законних підставах природокористувачеві; його псування або забруд­нення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими від­ходами і стічними водами; його незаконне зменшення або вилучення; перешкоджання в користуванні ним; заподіяння майнових збитків у на­ведених випадках, а також у разі знищення або пошкодження сіножа­тей, пасовищ, посівів, насаджень; зняття врожаю; знищення межових знаків; інші дії, що порушують законні права та інтереси природоко- ристувачів.

З метою їх захисту законодавством передбачається поновлення порушених прав та інтересів законних природокористувачів. Понов­лення прав природокористувачів здійснюється уповноваженими орга­нами відповідно до їх компетенції, а також судом або третейським судом.

Втручання в діяльність природокористувачів, пов’язану з викорис­танням природних об’єктів, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком порушення природо- користувачами екологічного законодавства, тобто належних їм обов’язків. Припинення права користування природними об’єктами або їх частиною можливе лише у випадках, передбачених законодав­ством.

Закон передбачає такі засоби захисту суб’єктивних прав та інтересів природокористувачів: визнання спірних прав за законним природо- користувачем; поновлення стану, що існував до порушення права і припинення дій, що його порушують; припинення або зміна право­відносин та ін. Самостійним засобом захисту прав природокористува- чів є стягнення з особи, що порушила законні права та інтереси при- родокористувача, заподіяної шкоди в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруд­нення та погіршення якості природного об’єкта. Природокористувачі, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення свого здоров’я в разі його погіршення, а також відновлення якості природного об’єкта, його відтворення до стану, придатного для використання за цільовим при­значенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небез­пеки, зобов’ язані компенсувати заподіяну шкоду природокористувачам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Захист права природокористування відбувається як в адміністра­тивному, так і в судовому порядку. В останньому випадку він здійсню­ється шляхом подання в судові органи позовів про поновлення пору­шених прав і інтересів природокористувачів; про витребування об’єкта природокористування з чужого незаконного володіння; про усунення перешкод, що заважають нормальному здійсненню права природоко­ристування; про примушення інших осіб дотримуватися чинного за­конодавства; про відшкодування збитків (шкоди), заподіяних порушен­ням суб’єктивних прав і інтересів природокористувачів; про повернен­ня безпідставно придбаного (врожаю тощо).

Більш детально про захист прав конкретних природокористувачів йдеться в Особливій частині підручника.


[1] Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і вста­новлення лімітів використання ресурсів республіканського значення : Постанова Кабіне­ту Міністрів України від 10 серпня 1992 року // ЗП України: 1992. - № 9. - Ст. 217.

[2] Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними за­конодавства про охорону природного середовища : Постанова Верховної Ради Украї­ни від 29 жовтня 1992 року // Відом. Верхов. Ради України. - 1992. - № 46. - Ст. 637.

[3] Див., напр., ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

[4] Див. напр., статті 19 і 20 Лісового кодексу України, ст. 24 Кодексу України про надра.

[5] Поняття «захист» визначається в даному разі як здійснення активних дій уповно­важених на це суб’єктів (юридичних чи фізичних осіб) по запобіганню посяганням (попередженню посягань) або припиненню посягань на суб’єктивні права та інтереси, що охороняються законом.


Контрольні питання

 

  1. Дайте визначення права природокористування в об’єктивному і суб’ єктивному розумінні.
  2. Визначте елементи відносин природокористування.
  3. Які принципи лежать в основі здійснення природокористу­вання?
  4. За якими критеріями можна класифікувати право природо­користування?
  5. Які відмінності загального і спеціального природокористу­вання?
  6. У чому полягає сутність спеціального природокористуван­ня?
  7. Щодо яких видів природних ресурсів законодавство перед­бачає загальне природокористування?
  8. На основі окремих нормативно-правових актів природоре- сурсового характеру дайте перелік різновидів користування надрами, водами, об’ єктами тваринного світу.
  9. Наведіть перелік прав і обов’язків природокористувачів.
  10. Які підстави виникнення і припинення відносин природо­користування?
  11. Яка процедура виникнення і припинення відносин природо­користування?