Печать
PDF

Розділ VI. Право природокористування (загальні положення) - § 6. Підстави та порядок припинення, зупинення, зміни права природокористування

Posted in Экологическое право - Екологічне право України (Гетьман, Шульга)

 

§ 6. Підстави та порядок припинення, зупинення, зміни права природокористування


Право природокористування може бути припинено (повністю або частково), зупинено на деякий час або змінено тільки на підставах та в порядку, передбачених законом. Для конкретних видів права при­родокористування, а також залежно від об’ єктів цього права визначені різні підстави їх припинення, зупинення на деякий час, зміни. Деякі з підстав є загальними для всіх або багатьох видів природокористуван­ня. Інші ж мають спеціальний характер і поширюються лише на окре­мі види права природокористування.

Повне припинення права природокристування настає, коли при- родокористувач позбавляється права користування на весь наданий йому природний об’єкт. Частковим припиненням вважається вилучен­ня у природокористувача тільки частини природного об’ єкта із збере­женням за ним права користування залишеною частиною.

Підстави припинення (повністю або частково) права користування природними об’ єктами передбачені у спеціальних статтях відповідних кодексів і законів про природні ресурси. Однак наведені в них підста­ви (перелік) припинення права користування природними об’єктами не є вичерпними. Так, наприклад, у вказаних кодексах і законах від­сутня така підстава припинення будь-якого права природокористуван­ня, як смерть громадянина-природокористувача.

Існують також підстави, при наявності яких припинення права природокористування завжди обов’язкове, і підстави, які залежно від розсуду компетентних органів можуть спричинити, а можуть і не спри­чинити припинення даного права. У зв’язку з цим такі підстави можна розмежувати на обов’язкові (безумовні) і умовні.

Для всіх видів права природокористування спільною підставою його припинення є добровільна відмова від права користування при­родним об’ єктом або його частиною, коли відпала потреба в ньому. Термін «відпала потреба» законодавець вживає стосовно організацій, підприємств і установ, а термін «відмова від нього» — стосовно гро­мадян. Однак принципової різниці між цими підставами припинення права природокористування немає, тим більше, що вони названі в стат­тях, які визначають підстави припинення права природокористування одночасно і для організацій, і для громадян.

В обох випадках передбачається вільне волевиявлення суб’єкта природокористування. Якщо такого волевиявлення немає, підстава припинення права користування повинна бути іншою. Факт відсутнос­ті потреби в користуванні об’єктом природи може визначати лише сам користувач.

Повна відмова від природного об’єкта є обов’язковою безумовною підставою припинення права природокористування. Часткова ж від­мова залежно від конкретних обставин може бути не задоволена ком­петентним органом, який розпоряджається природними ресурсами. Це можливо, наприклад, з мотивів недоцільності його подрібнення або з інших важливих міркувань.

Право користування природним об’ єктом завжди припиняється із закінченням строку, на який він надавався. І тут не вимагається будь- яких додаткових підстав або рішень компетентних органів для його припинення. Однак не виключається необхідність визначення такого порядку припинення права користування, при якому забезпечувався б контроль за своєчасним поверненням природного об’єкта за його цільовим призначенням і в належному стані.

Підставою припинення права природокористування згідно із за­конодавством є необхідність вилучення природного об’єкта у природо- користувача для державних, громадських та інших потреб. У всіх на­званих випадках це обов’язкова безумовна підстава припинення права користування.

Загальнообов’язковою безумовною підставою припинення права природокористування є припинення діяльності підприємства, органі­зації, установи, фермерського господарства, а також смерть громадя­нина.

Обов’язково припиняється повністю або частково природокорис­тування громадян, яке здійснюється всупереч цілям і вимогам, перед­баченим відповідними документами на той або інший вид природо­користування. Нецільове ж природокористування, яке здійснюється підприємствами, організаціями і установами, є умовною підставою припинення права природокористування. Підстави припинення права, наприклад, користування диким тваринним світом не передбачають його нецільового використання (ст. 19 Закону України «Про тваринний світ»). Але його не слід ставити в один ряд з порушенням порядку спеціального використання об’єктів тваринного світу, а також різними правилами, нормами і вимогами по його охороні і використанню, біль­ше того — їх поглинати.

Підставою припинення права природокористування є розірвання договору про тимчасове користування природним об’єктом, у тому числі і на умовах оренди. Воно є умовною підставою припинення того чи іншого права природокористування, бо для його дострокового розір­вання необхідна наявність порушень умов договору з боку орендаря або орендодавця.

Закінчення ж строків дії таких договорів є безумовною підставою для припинення тимчасового, у тому числі і орендного користування природним об’єктом.

Деякі підстави припинення права природокористування притаман­ні лише користуванню окремими природними об’єктами. Тому, на відміну від вищенаведених загальних, вони є специфічними для окре­мих природних об’єктів.

Екологічне законодавство передбачає також випадки зупинення (тим­часової заборони), обмеження і зміни права природокористування.

Зупинення означає тимчасову заборону природокористування до виконання необхідних природоохоронних заходів, тобто зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Обмеженням права природокористування є випадки, коли на пев­ний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих ре­човин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) в разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки у спеціально передбачених випадках уповноваженими державними органами в межах своєї компетенції[2].

Зміна права природокористування не означає припинення (повніс­тю або частково) даного права, воно стосується лише самого змісту права користування, тобто змінює його мету, характер, а значить, і пра­вомочності природокористувача.

Кожний вид права природокористування має свій, визначений за­коном порядок припинення, зупинення або змін, який залежить від самої підстави припинення, зупинення або зміни і значною мірою від різновиду природних об’єктів. Специфічний порядок і умови припи­нення, зупинення або зміни права користування конкретними природ­ними об’ єктами розглядається в Особливій частині підручника.