Печать
PDF

Розділ 18 Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності - Страница 4

Posted in Аграрное право - О.О.Погрібний Аграрне право України

 

§ 4, Правове регулювання бджільництва

Україна належить до провідних держав світу, які мають розви­нуте бджільництво, що забезпечує Запилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призначення, виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфюмерно-косметичної та інших галузей і на експорт. Бджільництво — одна з перших галузей нашого агропромислового комплексу, де практич­но вже завершено процеси роздержавлення і перехід до ринкових умов господарювання. У приватному секторі нині утримується 87% бджолиних сімей, а в Закарпатській та Івано-Франківській облас­тях   —   96-97%    відповідно.

У приватних і колективних пасіках на 1 січня 2001 р. налічувало­ся 2,8 млн бджолиних сімей, а 2004 р. їх кількість планується довес­ти до 4,6 млн. Обсяги виробництва меду мають зрости з 55,4 тис. т у 1999 р. до 84,7 тис. т у 2004 р. Найближчими роками передбача­ється спрямувати розвиток бджільництва на збільшення обсягів ви­робництва товарної продукції і племінного матеріалу шляхом одно­часного зростання кількості бджолиних сімей у господарствах усіх форм власності та підвищення їх продуктивності, ефективності за­пилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призна­чення, переробки продуктів бджільництва і використання їх у нет­радиційних методах лікування та профілактики хвороб. Сьогодні в Україні працює 2 племінних заводи, де розводять українську степо­ву породу бджіл. Планується створити ще 2 племзаводи (для розве­дення карпатської породи бджіл) та 8 — 10 племінних бджолороз-плідників.

Правове регулювання бджільництва — відносно новий право­вий інститут в українському аграрному праві. Одним із виявів йо­го є прийняття Закону України від 22 лютого 2000 р. "Про бджіль­ництво" і численних підзаконних актів, які об'єднують комплекс норм   аграрного  права,   що регулюють  порядок зайняття  бджільництвом в Україні. Потреба в особливому правовому регулюванні цієї галузі виникла у зв'язку із завданням створення сприятливих умов для розвитку бджільництва, посилення державного контролю за якістю і безпекою його продукції, а також у зв'язку з боротьбою з використання    бджілд

Згідно   із   Законом   України   "Про   бджільництво",    бджільництво — галузь   сільськогосподарського   виробництва,    основою    функціону­вання якої є розведення,  утримання та використання  бджіл для  за­пилення   комахозапильних  рослин   сільськогосподарського   призна­чення  і  підвищення їх урожайності,   виробництво харчових продук­тів   і   сировини для   промисловості.    Об'єктами бджільництва  є   робо­чі  бджоли,   бджолині  матки,   трутні,   бджолині   сім'ї,   яких розводять на   племінних   і   товарних   пасіках.     Суб'єктами бджільництва,    неза­лежно   від  форм   власності,   є:   племінні та товарні  пасіки,   племінні бджо л орозпл ідники;    підприємства   з   виготовлення   обладнання   та пасічного  реманенту;   підприємства,   установи  й   організації  із   заго­тівлі,   переробки,   реалізації  продуктів  бджільництва та  препаратів  із них;   лабораторії   сертифікації   продуктів   бджільництва;   наукові   ус­танови,     заклади    освіти,    дослідні    господарства,     які    займаються бджільництвом;    спілки,    асоціації   та   інші    об'єднання,   діяльність яких   пов'язана  з   бджільництвом.

Право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають фізичні особи, які мають відповідні навички або спеціальну під­готовку, а також юридичні особи. Щоб працювати у бджільниц­тві, не потрібно якогось спеціального дозволу. Фізична або юри­дична особа для зайняття цією справою формує пасіку з бджоли­них сімей, має придбати підсобне приміщення, реманент і облад­нання на певній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що їх можуть утримувати юридичні та фізичні особи, не обмежу­ється.

Правове регулювання бджільництва передбачає збереження по­рідної чистоти вітчизняного бджільництва. Задля цього створюєть­ся запобіжна система схрещування й гібридизації трьох вітчизня-н и х порід бджіл: української степової, поліської і карпатської. За-к о н передбачає вжиття заходів із збереження генофонду бджіл: на пасіках мають утримуватися бджоли лише районованих у тій чи ін­шій місцевості порід згідно з планом їх порідного районування в Україні, затвердженим наказом Мінагрополітики і Української ака­демії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 184/82. Планується районування української степової породи у південних областях, поліської — на Поліссі та карпатської — в гірських районах Укра­їни. Згідно зі ст. 26 Закону "Про бджільництво", збереження, від­творення та поліпшення місцевих українських бджіл в аріеалах їх природного розселення здійснюються на основі збереження та по­ліпшення цих порід з урахуванням природнокліматичних умов. Навколо племінних бджолорозплідників і племінних пасік утворю­ються зони радіусом 15 — 20 км, на території яких дозволяється роз­водити   бджіл  лише   місцевої   селекції.

 

Стаття   13   Закону  "Про   бджільництво"   визначає,   що для   обліку пасік   та   здійснення   лікувально-профілактичних   заходів   на   кожну пасіку  видається   ветеринарно-санітарний   паспорт.   Пасіка реєстру­ється   один раз  у рік її  заснування   за  місцем   проживання   фізичної особи  або   за  місцезнаходженням   юридичної  особи,   яка займається бджільництвом,   у   місцевих державних   адміністраціях   або   місцевих радах.   Порядок реєстрації пасік затверджено  наказом   Мінагрополі-тики  та   Української   академії   аграрних   наук   від   20   вересня   2000   р. №    184/82.   Під  час   реєстрації   пасік   провадиться   їх  обстеження   ра­йонними   (міськими)   управліннями  державної   ветеринарної   меди­цини.   За  його  результатами   заявникові   видають   ветеринарно-сані­тарний   паспорт   пасіки,   котрий   і   є   документом,   що   підтверджує її реєстрацію.    Ветеринарно - санітарні   вимоги  до   розміщення   пасік   і ведення    бджільництва    визначаються    Інструкцією    щодо    поперед­ження   і   ліквідації   хвороб   і   отруєнь   бджіл,    затвердженою   наказом Головного   державного    інспектора   ветеринарної   медицини   від    ЗО січня  2001   р.   №   9.   Суб'єкти аграрного  права,   що   вирощують кома­хозапильні рослини   сільськогосподарського   призначення,  для   під­вищення   урожайності   можуть   на  договірних   засадах   використову­вати   пасіки.

За ст. 19 Закону, вироблені або заготовлені продукти бджіль­ництва підлягають ветеринарно-санітарній експертизі. Виробниц­тво вощини задля її реалізації здійснюється фізичними та юридич­ними особами у порядку, визначеному Ветеринарно-санітарними вимогами щодо заготівлі й переробки воскосировини, затвердже­ними наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 7 червня 2002 р. № 31. Позаяк існує небезпека поши­рення хвороб бджіл, виробництво вощини контролюють органи державної ветеринарної служби. Виробництво і застосування лікар­ських засобів із продукції бджільництва, їх доклінічне й клінічне випробування здійснюються відповідно до Закону України від 4 квітня 1996 р. "Про лікарські засоби". На деякі види продукції бджільництва   в   Україні   затверджено  державні   стандарти   .

Ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва здійснюються згідно з Правилами ввезення в Украї­ну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва, затвер­дженими наказом Мінагрополітики і Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 184/82, за наявності ветеринарного і племінного свідоцтва, а також сертифікату відповідності, який ви­дається згідно із Законом України від 17 травня 2001 р. "Про під­твердження відповідності". Нерайоновані породи бджіл можна вво­зити в Україну лише з науковою метою з дозволу Мінагрополітики за  погодженням   з   Українською   академією   аграрних   наук.

Юридичні та фізичні особи, діяльність яких може позначитися на стані бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону. Для цього під час лісогосподарських робіт забороняється вирубувати липи, кле­ни, верби, акації, каштани та інші медоноси і пилконоси у радіусі З км від місця розташування стаціонарних пасік і населених пун­ктів — ареалів природного розселення бджіл, крім випадків поліп­шення санітарного стану лісів та умов їх відновлення. Щоб охоро­няти бджіл у природних умовах їх життєдіяльності, не можна розо­рювати бджолині сім'ї, які оселилися в дуплах дерев, щілинах і штучних спорудах. Фізичні та юридичні особи, які застосовують за­соби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, через засоби масо­вої інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташо­вані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому пові­домляються дата обробки, назва препарату, міра його отруйності і строк дії. Органи ДАІ МВС України зобов'язані сприяти переве­зенню пасік до медоносних угідь. У разі потреби вони організову­ють  супровід   пасік до   місць  призначення.

Особливості селекції в галузі бджільництва визначаються Тех­нологічними вимогами до проведення се лекційно-племінної робо­ти у галузі бджільництва, проведеня атестації пасік і видачі пле­мінних свідоцтв (сертифікатів), затвердженими наказом Мінагро­політики і Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 185/83. Існує спеціальний план такої роботи, який складається вченими та спеціалістами і затверджується Мінагрополітики. Зад­ля збереження, відтворення й поширення українських степових, карпатських і поліських генотипів бджіл в ареалах їх природного розселення створюються племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, призначені для селекції і відтворення бджіл та їх реаліза­ції. Вони підлягають атестації один раз на 3 роки і одержують пле­мінні   свідоцтва   (сертифікати).