Розділ 18 Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності Печать
Аграрное право - О.О.Погрібний Аграрне право України

 

§ 1. Загальна характеристика законодавства про окремі види сільськогосподарської діяльності

 

З основні групи. Це — інститути, що регулюють: а) сільськогоспо­дарську діяльність у галузі тваринництва; б) сільськогосподарську діяльність у галузі рослинництва; в) обслуговуючі види сільськогос­подарської діяльності. До першої групи правових інститутів нале­жать інститути: племінної справи у тваринництві; ветеринарної ме­дицини; бджільництва; рибництва; птахівництва й молочарства. Друга група охоплює правові інститути: насінництва та охорони прав на сорти рослин; захисту рослин; регулювання вирощування наркотичних рослин; льонарства та коноплярства; садівництва, ви­ноградарства й хмелярства; вирощування сої. До третьої групи на­лежать правові інститути з вирощування штамів мікроорганізмів; транспортування сільськогосподарської продукції; фінансування й кредитування   сільського   господарства;   аграрної   освіти та  ін.

Аграрне право, регулюючи суспільні відносини з виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, встановлює особливі правила щодо тих чи інших видів сільськогосподарської ді­яльності. Специфіка такого правового регулювання пов'язана з особливостями ведення сільськогосподарської діяльності в цих галу­зях з потребою державного регулювання тих чи інших її аспектів, або з доцільністю підтримки розвитку депресивних галузей. Отже, в Особливій частині аграрного права України вирізняють правові інс­титути,   які регулюють той  чи   інший   вид  аграрної діяльності.

Слід мати на увазі, що ці правові інститути не вповні збігають­ся з класифікацією галузей сільського господарства. І це не випад­ково, адже коли йдеться про право, то мають на увазі тільки сфор­мовані правові інститути, а не галузі матеріальної діяльності. А правові інститути формуються там, де виникає потреба в правово­му регулюванні. Ті види сільськогосподарської діяльності, що не потребують окремого правового регулювання, регулюються загаль­ними нормами аграрного права. Через це система правових інсти­тутів особливої частини аграрного права, які регулюють окремі ви­ди сільськогосподарської діяльності, не є такою логічно послідов­ною, як класифікація галузей сільського господарства. Наприклад, в аграрному праві маємо Закон від 22 лютого 2000 р. "Про бджіль­ництво", але не маємо законів про свинарство, скотарство, кролів­ництво   тощо.

У цьому розділі ми розглядатимемо лише ті правові інститути, що регулюють сам процес окремих видів сільськогосподарської ді­яльності. До них не належать ті правові інститути, які регулюють переважно відносини з формування ринкової системи реалізації то­го чи іншого виду сільськогосподарської продукції. Наприклад, не розглядатимемо інститути ринку зерна, олії, цукру тощо, позаяк во­ни регулюють здебільшого не процес сільськогосподарської діяль­ності, а механізм реалізації окремих продуктів, а відтак належать до більшого   правового  інституту   формування   аграрного  ринку.

Система   правових   інститутів,   які  регулюють   порядок   здійснен­ня   окремих  видів   сільськогосподарської діяльності,   поділяється   на