Розділ XX Злочини проти правосуддя - § 3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
До цієї групи злочинів проти правосуддя входять спеціальні види посягань, які спрямовані на завдання шкоди судді, народному засідателю чи присяжному у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, а також захиснику та представнику особи у зв’язку з наданням ними правової допомоги. Закон встановлює тут відповідальність за посягання на життя зазначених осіб та їх близьких родичів, заподіяння їм тілесних ушкоджень різної тяжкості, нанесення побоїв, застосування погрози, знищення (пошкодження) майна цих осіб. Оскільки докладна характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак суміжних злочинів наведена в розділах ІІ, ІІІ, VI, VII та XVH цього підручника, тому немає необхідності зосереджувати увагу на повторенні цих положень. Зупинимось лише на певних особливостях даних злочинів.
Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК), а також захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК). Потерпілими від злочину за ст. 379 КК можуть бути: суддя, народний засідатель, присяжний або їх близькі родичі, а за ст. 400 КК — захисник, представник особи або їх близькі родичі.
Об ’єктивна сторона цих злочинів характеризується вбивством або замахом на вбивство зазначених осіб у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК) або з наданням правової допомоги (ст. 400 КК).
Суб’єктивна сторона цих злочинів — умисел (прямий або непрямий) щодо вбивства з метою перешкоджання здійсненню правосуддя або надання правової допомоги чи з мотивів помсти за здійснення такої діяльності. У разі замаху на вбивство — тільки прямий умисел
із вказаною метою та мотивом.
Суб’єкт цих злочинів — будь-яка особа, що досягла 14-річного віку.
Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК), а також захисника чи представника особи (ст. 398 КК). Об’єктивна сторона злочинів, передбачених ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 398 КК, характеризується дією — погрозою вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна зазначених осіб або їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 377 КК) або наданням правової допомоги (ст. 398 КК).
За частиною 2 ст. 377 КК настає відповідальність за заподіяння судді, народному засідателю, присяжному або їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а за ч. 2 ст. 398 КК — за спричинення захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У частинах 3 статей 377 і 398 встановлена відповідальність за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень зазначеним особам.
Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується умисною виною з метою перешкоджання здійсненню правосуддя або надання правової допомоги чи з помсти за здійснення такої діяльності. Злочини, передбачені частинами 1 статей 377, 398 КК (погроза), можуть бути вчинені лише з прямим умислом, а злочини, передбачені частинами 2 або 3 цих статей, — як із прямим, так і непрямим умислом.
Суб’єкт цих злочинів — у разі погрози, заподіяння побоїв, легких тілесних ушкоджень — будь-яка особа 16-річного віку, а в разі спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких — 14-річ- ного віку.
Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК), а також захисника чи представника особи (ст. 399 КК). Об’єктивна сторона цих злочинів характеризується знищенням або пошкодженням майна судді, народного засідателя, присяжного, захисника, представника особи або їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя (ст. 378 КК) або наданням правової допомоги (ст. 399 КК).
У частинах 1 цих статей встановлена відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, що належить зазначеним особам або їх близьким родичам; у ч. 2 ст. 378 КК — за ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом (наприклад, шляхом затоплення), або такі, що спричинили загибель людей (смерть хоча б однієї людини) чи інші тяжкі наслідки (наприклад, тяжкі тілесні ушкодження); у ч. 2 ст. 399 КК — за ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах (зруйнування будинку, водо-, газо-, електропостачання); у ч. 3 ст. 399 КК — за ті самі дії, що спричинили загибель людей, заподіяли їм тяжкі тілесні ушкодження чи потягли за собою інші тяжкі наслідки (наприклад, знищення особливо цінного майна).
Суб’єктивна сторона цих злочинів — умисел (прямий або непрямий) щодо знищення або пошкодження майна з метою перешкоджання здійсненню правосуддя або надання правової допомоги вказаними особами чи з мотивів помсти за таку діяльність. За частинами 2 статей 378, 399 та ч. 3 ст. 399 КК щодо загибелі людей, спричинення тяжких тілесних ушкоджень або настання інших тяжких наслідків — необережна форма вини. У разі умисного їх заподіяння вчинене потребує додаткової кваліфікації за статтями 115 або 121 КК та ін.
Суб ’єкт цих злочинів — за частинами 1 статей 378 і 399 КК — особа, що досягла 16-річного віку, а за ч. 2 ст. 378, ч. 2 та ч. 3 ст. 399 КК — 14 років.