Розділ XX Злочини проти правосуддя PDF Печать
Уголовное право - Кримінальне право України Особлива частина

Розділ XX Злочини проти правосуддя

 

§ 1. Види злочинів проти правосуддя

У розділі XVIII Особливої частини КК передбачена відповідаль­ність за злочини, які посягають на суспільні відносини, що забезпечу­ють нормальну діяльність у сфері здійснення правосуддя. Причому під здійсненням правосуддя тут розуміється діяльність, пов’язана з нор­мальним функціонуванням не тільки власне судової влади, а й інших органів та осіб, які сприяють діяльності суду щодо здійснення право­суддя і до кола яких належать органи дізнання, досудового слідства, прокуратури, органи виконання судових рішень, вироків, ухвал та по­станов, представники адвокатури тощо.

Усі передбачені у цьому розділі злочини, виходячи з їх безпосеред­ніх об’єктів, можуть бути розподілені на такі групи.

Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду і до яких належать: завідомо незаконні затримання, привід, арешт або три­мання під вартою (ст. 371 КК); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК); порушення права на захист (ст. 374 КК); постановлення суддею (суддями) завідомо не­правосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК); втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК); незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ст. 3761 КК); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК).

Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства і до яких належать: посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здій­сненням правосуддя (ст. 379 КК); посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК); погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК); погроза або насиль­ство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи при­сяжного (ст. 378 КК); умисне знищення або пошкодження майна за­хисника чи представника особи (ст. 399 КК).

Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі, і до яких належать: примушування давати показання (ст. 373 КК); завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК); завідомо неправди­ве показання (ст. 384 КК); відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385 КК); перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи виснов­ку (ст. 386 КК).

Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують своєчасне розкриття та припинення злочинних посягань і до яких належать: не­вжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 КК); роз­голошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під за­хист (ст. 381 КК); розголошення даних досудового слідства або дізнан­ня (ст. 387 КК); приховування злочину (ст. 396 КК); порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК).

Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують належне виконання рішень, вироків, ухвал, постанов суду і призначеного покарання. До них належать: невиконання судового рішення (ст. 382 КК); незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке опи­сано чи підлягає конфіскації (ст. 388 КК); ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК); ухилення від від­бування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390 КК); злісна непокора вимогам адміністрації установи вико­нання покарань (ст. 391 КК); дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань (ст. 392 КК); втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК); втеча із спеціалізованого лікувального за­кладу (ст. 394 КК).

Саме за такою системою і розглядаються далі злочини проти право­суддя.