Печать
PDF

Розділ І Поняття і система кримінального права. Наука кримінального права - § 4. Система кримінального права

Posted in Уголовное право - Кримінальне право України Загальна частина

§ 4. Система кримінального права

1.  Кримінальне право як сукупність юридичних норм являє собою їх цілісну систему, окремі структурні утворення якої (підсистеми) най­тіснішим чином пов’язані між собою.

Усі норми кримінального права поділяються на дві частини — За­гальну та Особливу. До Загальної частини включено норми, що визна­чають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Вони закріплюють підстави кримінальної відповідальності, чинність кримінального закону в часі і просторі, поняття злочину і його види, осудність і неосудність, форми вини, співучасть, покарання і його види, порядок застосування окремих видів покарання, правила їх призна­чення, регулюють інститути, пов’ язані зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, погашенням і зняттям судимості, осо­бливості відповідальності неповнолітніх тощо.

Особлива частина кримінального права містить норми, що опису­ють конкретні види злочинів та конкретні межі покарання, які можуть бути призначені за вчинення певних злочинів. Ці норми і зосереджено в Особливій частині КК.

2.  Норми Загальної та Особливої частин кримінального права як певні підсистеми законодавства перебувають у тісному, нерозривному зв’язку. Насамперед, норми Особливої частини ґрунтуються на нормах Загальної частини. Тому розкриття дійсного змісту норм Особливої частини неможливо без звернення до Загальної частини. У той же час усі інститути Загальної частини мають у своїй основі узагальнення тих ознак, що властиві всім злочинам, передбаченим в Особливій частині. Тому неможливо застосування окремих видів покарання за злочини, зазначені в Особливій частині, без урахування положень, закріплених у Загальній частині стосовно мети, видів, меж та порядку призначення всіх покарань.

Нерозривний зв’язок норм Загальної та Особливої частин кримі­нального права виявляється й у тому, що при кваліфікації діянь, вирі­шенні питань, пов’язаних зі звільненням від кримінальної відповідаль­ності і покарання, застосовуються одночасно норми однієї й другої частин. Так, при кваліфікації замаху на злочин застосуванню підляга­ють норма Загальної частини, що регулює відповідальність за замах (ст. 16 КК), і норма Особливої частини, в якій передбачено злочин, на вчинення якого був спрямований замах.