§ 2. Побутовий підряд

1.   Правовому регулюванню договору побутового підряду присвячено §2 (ст.ст.865—874 ЦК). Правові норми, що містяться в цьому параграфі, стосовно загальних положень про підряд є спеціальними.

2.   Створення в гл.61  ЦК окремого параграфа, норми якого спрямовані   на   регулювання   відносин   побутового   підряду,пов'язано насамперед з особливим суб'єктним складом договору,оскільки замовником його виступає тільки фізична особа, а підрядником — суб'єкт підприємницької діяльності. Звідси — необхідність  законодавчого   забезпечення   інтересів   замовника,   як більш слабкої сторони, що виступає споживачем результату підрядних робіт.

Це досягається закріпленням певних обов'язків підрядника, які Умовно можна поділити на два види — переддоговірні і договірні. Так підрядник ще до укладення договору зобов'язаний надати замовникові необхідну і достовірну інформацію про запропоновану роботу (ст.868 ЦК), а також назвати конкретну особу, яка виконуватиме роботу, якщо за характером роботи це має значення (ст.868 ЦК). Якщо надання неповної або недостовірної інформації призведе в подальшому до виконання робіт, які не матимуть тих властивостей, на які розраховував замовник, останньому надається право розірвати такий договір і вимагати відшкодування збитків (ч.З ст.869 ЦК).

При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання речі (виконаної роботи), а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог (ч.2 ст.869 ЦК).

До гарантій прав замовника законодавець відносить і право останнього у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися в односторонньому порядку від виконання договору, але за умови сплати підряднику частини встановленої ціни роботи. Причому передбачається, що умови договору, якщо вони позбавляють замовника цього права, є нікчемними (ч.2 ст.867 ЦК).

3. Діяльність підрядника завжди має спрямовуватися на виконання робіт виключно за замовленнями замовників. Тому підрядник немає права нав'язувати замовникові включення до договору додаткових оплатних робіт або послуг, а замовник має право відмовитися від оплати цих додаткових робіт та послуг (ч. 1 ст.867 ЦК).

4.  Визначення договору побутового підряду міститься в ст.865ЦК, згідно з якою підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. З цього визначення випливає, що такий договір є двостороннім, консенсуальним і оплатним.

5.  Договір побутового підряду є публічним і на нього у повному обсязі поширюються положення, що містяться у ст.633 ЦК (див. Коментар до гл.52 ЦК).

6.  Цей договір має особливий предмет, використання якого замовником не пов'язано з підприємницькою діяльністю. Підрядник виконує роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб замовника. Звідси, якшо фізична особа-замовник укладає такий договір з метою подальшого використання результату роботи з підприємницькою метою, на такий договір поширюються загальні положення про підряд (§1 гл.61 ЦК).

7.   Відповідно до загальних правил цивільного законодавства стосовно форми правочинів (ст.ст.205—209 ЦК), договір побутового підряду укладається в простій письмовій формі, а коли робота виконується в присутності замовника — і в усній формі. Договір вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ (касовий чек, товарний чек тощо), що підтверджує укладення договору. На відміну від загального правила про неприйнятність судом свідчень свідків при недодержанні сторонами письмової форми правочину (абз.2 ч.іст.218 ЦК), за відсутності у замовника документу, що підтверджує укладення договору побутового підряду, він має право залучити для підтвердження цього факту свідків.

Договір побутового підряду може укладатися з застосуванням публічної оферти. В цьому випадку до реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за цим договором, застосовуються положення ст.641 ЦК (ст.869 ЦК).

8.  Ціна визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантом (цінниками),тарифами тощо (ст.873 ЦК).

9.  За правилом, робота оплачується після її остаточного передання підрядником, хоча за згодою замовника вона може бути ним оплачена при укладенні договору шляхом видачі авансу або у повному обсязі (ст.873 ЦК).

При цьому законодавець встановлює особливість розрахунків у випадку, якщо робота виконується з матеріалів підрядника. Так, за погодженням сторін вартість матеріалу може оплачуватися замовником при укладенні договору частково або в повному обсязі з остаточним розрахунком при одержанні ним виконаної роботи, або він може отримати його у кредит (із розстроченням платежу). В цьому випадку подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором (4.2 ст.870 ЦК).

10. Хоча за правилом договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК), якшо робота виконується з матеріалу замовника, а підрядник допускає певні відступи від умов договору або інші недоліки у роботі, замовник має певні права, які різняться залежно від того, які недоліки були допущені підрядником. Якщо підрядником допущені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, замовнику надається право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; розірвання договору та відшкодування збитків. У тому випадку, коли виявлені недоліки чи відступи від умов договору не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати: безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати (ч.2 ст.872 ЦК).Причому вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не встановлені більш тривалі строки (строки служби).

Протягом встановленого десятирічного строку замовнику надається право, якщо підрядник безоплатно не усуне недоліків роботи, вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків (ч.З ст.872 ЦК).

11. По закінченні роботи замовник має з'явитися за одержанням виконаної роботи. Якщо він цього не зробить протягом двох місяців після письмового попередження підрядника, останній має право продати предмет договору побутового підряду за розумну цін^у. притримати його або вимагати відшкодування (ст.874 ЦК).