Печать
PDF

Глава 61 Підряд

Posted in Гражданское право - Коментар Цивільний Кодекс України

 

1.  Глава 6 ЦК регламентує підряд як єдиний у своїй правовій сутності договір, що має загальні положення (§1) і об'єднує в єдиний тип договору підряду такі його види, як договір побутового підряду (за ЦК 1963 p. — побутове замовлення) (§2), договір будівельного підряду (за ЦК 1963 p. — договір підряду на капітальне будівництво) (§3), договір підряду на проектні та пошукові роботи(§4), поклавши в основу системи договорів підряду два критерії —предмет договору та суб'єктний склад Його учасників. Регламентація окремих видів договору підряду передбачає певні особливості з урахуванням їх специфіки.

2.  ЦК не відніс до видів договору підряду договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних  робіт,   відокремивши  його  як  самостійний  тип  договору(гл.62). Це зумовлюється тим, що на відміну від договорів підряду науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботимають творчий характер, а це пов'язано з ризиком недосягнення того результату, на який розраховує замовник. Виконавець в процесі здійснення цих робіт може прийти до зовсім іншого результату або пересвідчитися в неможливості досягнення результату, настання якого прагне замовник. Тому, якщо роботи виконуватимуться з досягненням зовсім іншого результату, або на якомусь з етапів виконання робіт виконавець дійде висновку про неможливість подальшого їх виконання, ризик лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника,

3.  Змінилося визначення договору підряду. Воно не містить такої конститутивної ознаки, що робота має здійснюватися або з матеріалів підрядчика або з матеріалів замовника. Це свідчить про те, що до підрядного типу належать І договори, предметом яких є виконання робіт за завданням замовника з застосуванням матеріалів або обладнання сторін, і ті договори, предметом яких є виконання робіт за завданням замовника без застосування матеріалів, обладнання сторін, наприклад виконання ремонту речі, переміщення вантажу, але з передачею результату такої роботи замовникові.

4.  ЦК чітко визначив спрямованість договору підряду на виконання певної роботи. Це дозволило, по-перше, провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договором купівлі-продажу, договорами на надання послуг; по-друге, послугувало основою для уніфікації правового регулювання договорів підрядного типу з договорами на оплатну передачу майна у власність.

Виходячи з того, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися (ч.і ст.178 ЦК), обмін майна в цивільному обороті опосередковується різними типами договорів, в тому числі і договором купівлі-продажу, і договором підряду. Але якшо договір купІвлі-продажу переслідує основну правову мету — оплатну передачу майна у власність від однієї особи до іншої, то договір підряду тільки У певних випадках, коли йдеться про створення нової речі, набуває кінцевої правової мети — передачу створеної речі у власність замовнику. Якщо ж йдеться, наприклад, про ремонт речі, то підрядник лише зобов'язаний повернути цю річ в оновленому вигляді. Таким чином, договір підряду відрізняється за своєю спрямованістю від договорів про оплатну передачу майна у власність. Якщо для останніх кінцева мета — це передання права власності від однієї особи до Іншої, то договір підряду регулює не стільки процес передачі результату виконаної роботи підрядником замовнику (ч.2 ст-837 ЦК), скільки сам процес створення певного матеріалізованого результату (виготовлення нової, обробка, переробка, ремонт існуючої речі або виконання іншої роботи) підрядником, надаючи право замовнику здійснювати контроль за його роботою, і як наслідок — досягнення кінцевої мети — передачі результату роботи замовнику.

Між тим саме ця кінцева мета дозволяє уніфікувати правові норми, які закріплюють передачу результатів роботи і майна у власність. Це стосується норм, які регулюють якість робіт і якість товару (ст.857, ст.673), відповідальність підрядника і відповідальність продавця за неналежну якість виконаної роботи або проданого товару (ст.858 ЦК, ст.678 ЦК) тощо. Зокрема ст.86О ЦК прямо передбачає, що до обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення ст.676 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, як вірно відзначається в літературі, ця уніфікація можлива остільки, оскільки їй не заважає спрямованість підрядного зобов'язання'.

Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг своїм предметом. Так, послуга хоча і тісно пов'язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не співпадає з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, Існує як окреме явище — певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріалізованого вигляду) (ч.І ст.901 ЦК),

Виконана підрядником робота — це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально-визначених речах, оскільки сама робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи підрядника, не втручаючись у його діяльність (ч.І ст.849 ЦК). Матеріалізований результат знаходить своє відображення і в створенні нової речі, і в поліпшенні якості або інших споживчих властивостях вже Існуючої речі.

5. Відносини, що виникають з договору підряду, мають певні і спільні риси з відносинами, що виникають з трудового договору. Це пояснюється тим, що в обох випадках І підрядник, і працівник здійснюють трудову діяльність, але сама їх діяльність є принципово різною і регулюється самостійними галузями законодавства.

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою-підприємцем), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковується, як правило, внутрішньому трудовому розпорядку (такого підпорядкування не існує при укладенні договору з фізичною особою-підприємцем), а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Таким чином, при укладенні трудового договору роботи виконуються за рахунок работадавця, з його матеріалів, з використанням Його інструменту та обладнання. Використання працівником своїх матеріалів, обладнання тощо може відбуватися тільки за згодою роботодавця і, як правило, на умовах певної компенсації працівникові. Результат робіт, що виконуються за трудовим договором, є власністю роботодавця, який несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі робіт, а також ризик випадкового знищення предмету договору підряду до здачі його замовникові без вини сторін тощо.

 

§ 1. Загальні положення про підряд

1.  Глава 61 ЦК містить §1 (ст.ст.837—864), присвячений загальним положенням, що застосовуються, як зазначається вище, до окремих видів договорів підряду (побутового та будівельного, підряду на проектні та пошукові роботи), якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Таким чином, норми, що складають загальні положення про підряд, застосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам підряду, за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, що регулює конкретний вид підряду, є перешкодою для застосування до цього виду підряду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд.

2.  Частина 1 ст.837 ЦК закріплює легальне визначення договору підряду, згідно з яким за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Аналіз чч.і, 2 вказаної статті дає підстави стверджувати, що хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи, в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а в другому — І на роботу, і на її результат (до речі,' при регулюванні окремих видів договору спостерігається така тенденція (ст.ст.876, 887 ЦК), між тим предметом цього договору є будь-яка робота, що виконується на завданням замовника. Результат роботи — це та матеріалізована форма, наприклад об'єкт будівництва, проектно-кошторисна документація, що опосередковують виконану роботу. Такий підхід до визначення предмету договору підряду спостерігається і в загальних положеннях про зобов'язання (ч.І ст.509 ЦК).

3.  Договір підряду — консенсуальний договір, який вступає в силу з моменту укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма Істотними умовами.

Це оплатим й договір, оскільки виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника, хоча не можна не відзначити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, можна віднести обов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої йому в найм, або обов'язок наймодавця проводити капітальний ремонт речі, переданої у найм іншій особі (ст.776 ЦК), Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов свого закріплення.

Це двосторонній договір, оскільки і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і навпаки.

4.   Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні,так і юридичні особи. Відповідно до ч.З ст.837 ЦК для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник(субпідрядник)  зобов'язаний   одержати   спеціальний  дозвіл,   що свідчить про можливість виконання цих робіт особисто тим підрядником, що має на це дозвіл. Це стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт,  виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-будівельній діяльності тошо.

5.   ЦК закріпив як загальну для всіх видів договору підряду конструкцію "генерального підряду", тобто систему взаємовідносин між сторонами, за якою робота може виконуватися підрядником або особисто, або за допомогою інших осіб (субпідрядників),якщо особисте виконання роботи не передбачено договором. В останньому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Прицьому підрядник залишається відповідальним перед замовником за результат діяльності субпідрядників (§1 ст.838 ЦК).

Система "генерального підряду" традиційно застосовувалася у будівництві або при проведенні проектних та пошукових робіт. Генеральний підрядник, уклавши договір будівельного підряду з замовником, укладає субпідрядний договір з субпідрядником. Субпідрядний договір — це різновид договору підряду, на який розповсюджується дія як загальних положень про договір (глави 52, 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. До особливостей цього договору слід віднести те, що предметом його, зокрема у будівництві, є не об'єкт будівництва в цілому, а лише комплекс тих чи Інших робіт, для виконання яких генпідрядник передає субпідряднику технічну документацію, будівельні матеріали тошо. Між тим умови субпідрядного договору мають відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залучається субпідрядник.

6.  ЦК зберіг традиційний підхід до визначення умов договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника. Ця характерна для договору підряду умова вказана і в ст.855 ЦК. Ризик підрядника полягає в тому, що в разі випадкового знищення предмету договору підряду до здачі його замовникові або у разі, якщо закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата частково була здійснена, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повернути ці виплати.

Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи, підрядник має право на оплату роботи.

7.  ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст.842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку — на сторону, яка його пропустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом.

8.  При виконанні підрядних робіт підрядник наділяється специфічними обов'язками та правами. Зокрема підрядник зобов'язаний вживати заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником (ст.841); своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника тощо(ст.847 ЦК). Водночас він має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ст.845), право на притримання результату роботи, устаткування, залишок невикористаного матеріалу, якщо замовник не сплатить встановленої ціни роботи(ст.856 ЦК).

Відповідні обов'язки та права має замовник. Так, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст.850 ЦК) і має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ст.849 ЦК).