Глава 27 Патентне право - § 4. Права та обов’язки, що випливають із патенту. Обмеження прав патентовласника PDF Печать
Гражданское право - Цивільне право: т.1 (В.І.Борисова та ін.)

 

 

§ 4. Права та обов’язки, що випливають із патенту. Обмеження прав патентовласника


Права, що випливають із патенту, діють від дати публікації відо­мостей про його видачу, а права, що випливають із патенту (деклара­ційного патенту) на секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну модель, — від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.

Особистим немайновим правом винахідника та автора промисло­вого зразка є право авторства, яке є невід’ємним і охороняється без­строково. Винахідник також має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу чи корисній моделі.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, відповідно до ст. 464 ЦК, є:

1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

2) ви­ключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

3) виключне право перешко­джати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, у тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Взаємовідносини при вико­ристанні об’єкта, патент на який належить кільком особам, визнача­ються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати його за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання та передавати право влас­ності на об’єкт іншій особі без згоди інших власників патенту.

Зокрема, відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу чи корисної моделі визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатен­тованого об’єкта, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продук­ту в зазначених цілях; а також застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу чи корисної моделі, якщо при цьому вико­ристано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули, або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визна­ється застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із за­стосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороня­ється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патен­ту не в змозі шляхом прийнятих зусиль визначити процес, що засто­совувався при виготовленні цього продукту. У такому разі обов’ язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється па­тентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту. Власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентова­ного промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Виключні права власника патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну мо­дель обмежуються Законом України «Про державну таємницю» і від­повідними рішеннями Державного експерта.

Охоронний документ надає його власнику виключне право заборо­няти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи про­мисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається, згідно із законодавством, порушенням прав, що надаються патентом.

Власник патенту може розпорядитися належними йому правами шляхом передачі на підставі договору майнових прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає його правонаступником, або видати дозвіл на використання запатентовано­го об’єкта на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного вина­ходу (корисної моделі) — тільки за погодженням із Державним екс­пертом.

Власник патенту, крім патенту (деклараційного патенту) на секрет­ний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про го­товність надання будь-якій особі дозволу на використання запатенто­ваного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 від­сотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього до­говору, вирішуються у судовому порядку. Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри щодо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, він може подати до Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі почина­ючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.

Обов’язки, що випливають із патенту. Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добро­совісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

Примусове відчуження прав на винахід, корисну модель чи про­мисловий зразок. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 24 Закону України «Про охо­рону прав на промислові зразки», якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок, крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або недостатньо використовується в Україні про­тягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про ви­дачу патенту або від дати, коли використання об’єкта було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використову­вати об’єкт, у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання. Якщо власник патенту не доведе, що факт невико­ристання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка зумовле­ний поважними причинами, суд виносить рішення про надання до­зволу заінтересованій особі на використання об’єкта з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку ви­плати винагороди власнику патенту. При цьому право власника патен­ту надавати дозволи іншим особам не обмежується.

Власник патенту зобов’язаний дати дозвіл на використання вина­ходу, корисної моделі чи промислового зразка власнику пізніше вида­ного патенту, якщо об’єкт останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може ви­користовуватися без порушення прав власника раніше виданого патен­ту. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання об’ єкта власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше ви­даного патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання досягнення, що охороняється пізніше виданим па­тентом.

Із метою забезпечення здоров’я населення, оборони держави, еко­логічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу чи корисної моделі визначеній ним особі без згоди власника патенту (де­клараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі лі­цензії на використання об’єкта. При цьому:

1) дозвіл на таке викорис­тання надається, виходячи з конкретних обставин;

2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою наданого дозволу, і у ви­падку напівпровідникової технології воно має бути лише некомерцій- ним використанням органами державної влади чи виправленням анти- конкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади;

3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);

4)  право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом із тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання;

5) використання дозволяється переважно для забезпечення потреб внутрішнього ринку;

6) про на­дання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим;

7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано;

8) власнику патенту спла­чується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).

Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на ви­користання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в судовому порядку. Спо­ри щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій та їх розміру вирішуються у судовому порядку.

Дії, які не визнаються порушенням прав патентовласника, перед­бачені ст. 470 ЦК, ст. 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Право попереднього користувача. Будь-яка особа, яка до дати по­дання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підго­товку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Таким чином, права у попереднього користувача виникають при наявності у сукупності кількох обставин.

По-перше, повинно бути два тотожних рішення, одне з яких реально готується до застосування чи використовується без закріплення виключних прав на нього, а на інше видано охоронний документ відповідно до законодавства України.

По- друге, заявлений на патентування об’ єкт був практично використаний іншою особою чи остання здійснила значну і серйозну підготовку до такого застосування. Тобто тільки факт паралельного створення твор­чого досягнення не породжує аналізованого права.

По-третє, перед­бачені законодавством дії (застосування чи підготовка до нього) повин­ні мати місце до дати подачі до Установи заявки або, якщо заявлений пріоритет, до дати її пріоритету. У випадку здійснення цих діянь у пе­ріод між подачею заявки і видачею патенту аналізоване право не ви­никає.

По-четверте, таке використання повинне здійснюватися тільки в інтересах діяльності особи, яка претендує на виникнення права.

По- п’яте, необхідна добросовісність застосування тотожного рішення чи приготування до нього. Наприклад, таке досягнення повинне бути створене в результаті самостійної паралельної творчої роботи чи ді­яльності інших осіб, але обов’язково незалежно від патентовласника.

По-шосте, факт використання чи готування до використання повинен мати місце на території України. Застосування об’ єкта за межами нашої країни не є підставою для придбання аналізованого права, оскільки у зв’язку з територіальною сферою дії охоронного документа особа, що використовувала тотожний результат за межами країни патентуван­ня, може безперешкодно продовжувати там таке застосування.

Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, викорис­тання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка:

1) в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іно­земної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, по­вітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;

2) без комерційної мети;

3) з науковою метою або в порядку екс­перименту;

4) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням власника патенту одразу, як це стане практично можливим, та виплатою йому відповідної компенсації.

Також не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу (принцип вичерпання прав).

Так само не визнається порушенням прав, що випливають з патен­ту, використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи вве­дений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється відповідно до за­конів або за згодою сторін. Спори щодо цих розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.