ГЛАВА 61 ПІДРЯД § 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД PDF Печать
Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2

 

ГЛАВА 61 ПІДРЯД

§ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД

 

Стаття 837.   Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ри­зик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпід­рядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 — 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено по­ложеннями цього Кодексу про ці види договорів.

1. Із визначення договору підряду, що наводиться у ч.  1 ст. 837 ЦК, випливає, що відповідно до такого роду договорів може виконуватись будь-яка робота. На від­міну від раніше чинного Цивільного кодексу, який містив зазначення на виконання роботи за договором підряду з певних матеріалів, ст. 837 ЦК не пов'язує сутність договору підряду з переробкою будь-яких матеріалів. У ч.  2 ст. 837 ЦК зазнача­
ється на те, що на підставі договору підряду здійснюються виготовлення, обробка, ремонт речі. Але тут же зазначається на те, що на підставі договору підряду може виконуватись й інша робота, не обов'язково така, що може бути поставлена поряд з виготовленням, обробкою, переробкою, ремонтом речі. За відсутності достатньої ви­значеності слід враховувати, що різновидами підряду визначається побутовий підряд
(ст. 865 — 874 ЦК), будівельний підряд (ст. 875 — 886 ЦК), підряд на проектні та пошукові роботи (ст. 887 — 891 ЦК). Але різновидом підряду не визнається вико­нання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. На відносини щодо виконання таких робіт не поширюється чинність положень Цивільного кодексу про підряд, в тому числі і загальних положень про підряд (ст. 837 — 864
ЦК). Ці відносини регулюються ст. 892 — 900 ЦК та іншими спеціальними актами законодавства.

2. Спеціальний дозвіл, про який йдеться у ч. З ст. 837 ЦК, є ліцензією. При тлу­маченні цього правила слід враховувати ч. З ст. 91 ЦК, яка одержання спеціального дозволу (ліцензії)  на здійснення окремих видів діяльності розглядає в контексті правоздатності юридичної особи. На цей час встановлений широкий перелік робіт, виконання яких на підставі договору підряду потребує отримання ліцензії (ст. 9 За­кону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [119]).

 

Стаття 838.   Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до ви­конання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед за­мовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

2. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підряд­ником, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. У ст. 838 ЦК встановлюється особлива правова конструкція, що не може квалі­фікуватись як проста конкретизація ст. 528 ЦК (покладення виконання зобов'язання на третю особу). Стаття 528 ЦК покладає на кредитора обов'язок прийняти виконання, запропоноване третьою особою. Із ст. 838 ЦК випливає, що, залучивши до виконання робіт субпідрядників, генеральний підрядник виступає перед субпідрядником як за­мовник. Отже, субпідрядник виконує зобов'язання перед генеральним підрядником, а останній зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване субпідрядником. Так виключаються прямі правовідносини між субпідрядниками та замовником.

2. Лише законом або договором може бути передбачена можливість безпосереднього пред'явлення замовником і субпідрядником один одному претензій з приводу пору­шення їхніх обов'язків, встановлених договором з генеральним підрядником.

 

Стаття 839.   Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

1. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

2. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устатку­вання, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

1. За загальним правилом, що формулюється у ст. 839 ЦК, підрядник виконує роботу із своїх матеріалів і своїми засобами. За таких умов логічним є покладення на підрядника відповідальності за неналежне виконання роботи, викликане неналежною якістю матеріалів або устаткування. Підрядник несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання перед замовником, якщо це викликане вико­ристанням матеріалу або устаткування, обтяжених правами третіх осіб.

 

Стаття 840.   Виконання роботи з матеріалу замовника

1. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовни­ка, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його
залишок.

2. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основ­них відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне
виконання своїх обов'язків.

3. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

1. Стаття, що коментується, допускає надання замовником матеріалів для виконан­ня роботи підрядником. У таких випадках підрядник також відповідає за недоліки роботи, викликані неналежною якістю матеріалів. Підрядник звільняється від такої відповідальності лише за умови, якщо він доведе, що неналежна якість матеріалу не могла бути виявлена ним, хоч він належне здійснював його приймання. За яких умов приймання матеріалу підрядником є належним — це має визначитись договором підряду. Якщо договором це не встановлено, підрядник зобов'язаний здійснювати ту дбайливість, яка є за таких умов звичайною.

2. У разі надання матеріалів для виконання роботи замовником у договорі підряду встановлюються норми витрат матеріалу, строк повернення залишку та основних від­ходів. Можливе встановлення умови про покладення на підрядника обов'язку надати замовникові належне затверджений ним розрахунок кількості матеріалів, необхідних для виконання роботи.  Цей розрахунок може використовуватись для визначення в договорі необхідної кількості матеріалу. Разом із звітом підрядника згаданий роз­рахунок міг би бути використаний для перевірки належного виконання підрядником обов'язку правильного використання матеріалу, наданого замовником. Порушення цього обов'язку тягне відповідальність підрядника у вигляді відшкодування збитків та іншу відповідальність, передбачену договором згідно з ч. 2 ст. 840 ЦК.

 

Стаття 841.   Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

1. Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, пере­даного йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

1. Зобов'язання підрядника перед замовником включає до себе, зокрема, обов'язок підрядника вживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником. До такого майна належать не тільки матеріали, надані замовником відповідно до до­говору, а й, наприклад, річ, що передана замовником підрядникові з метою її ремонту чи реконструкції. Але визначення того, чи була передана така річ підрядникові, може спричинити труднощі, якщо відповідні документи належно не оформлені, а відповідні умови в договорі відсутні. Так, на час ремонту морського судна члени екіпажу судна на чолі з капітаном зазвичай виконують свої обов'язки на судні. Але це не може бути підставою для твердження про те, що судно в Такому випадку підрядникові взагалі не передавалось. Аналогічно реконструкція і капітальний ремонт будівлі чи споруди може здійснюватись з переданням їх підрядникові або без такого передання.

2. Якщо матеріали, необхідні для виконання роботи, та/або інше майно, які (мате­ріали та/або інше майно) передані замовником підрядникові, останній відповідає за їх втрату або пошкодження. Покладення на підрядника обов'язку вживати всіх заходів для збереження майна означає, що він звільняється від відповідальності за незбереження майна тільки тоді, коли незбереження майна стало наслідком дії непереборної
сили або дій (бездіяльності) замовника (вини кредитора). За випадкову втрату або пошкодження майна, переданого замовником підряднику (за наявності так званого простого випадку), відповідальність несе підрядник.

 

Стаття 842.   Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) мате­ріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Матеріал, наданий сторонами для виконання роботи відповідно до договору підряду (хоч він і був підрядником перероблений), не втрачає такого свого статусу до моменту передання-прийняття результатів робіт. Ризик випадкового знищення або пошкодження матеріалу розподіляється між сторонами договору підряду відповідно до ст. 842 ЦК, яка лише конкретизує стосовно цих відносин загальне правило ст. 323 ЦК, відповідно до якого ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе власник.

2. Підрядник додатково несе ризик випадкового знищення або випадкового по­шкодження роботи, що випливає із визначення договору підряду в ч. 1 ст. 837 ЦК. Проте в ст. 842 ЦК не йдеться про ризик випадкового знищення або випадкового по­шкодження результату роботи. Отже, наслідком пропуску строку здачі підрядником роботи відповідно до ст. 842 ЦК є перерозподіл лише ризику випадкового знищення
або випадкового пошкодження матеріалів, а не роботи, виконаної підрядником. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження результатів роботи після того, як замовник прострочив прийняття визначеної договором підряду роботи, покладається на замовника на підставі ст. 855 ЦК.

 

Стаття 843.   Ціна роботи

1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначенню.

2. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

1. Ціна роботи має визначатись істотною умовою договору підряду за ознакою необхідності умови про ціну Для оплатних договорів. Із ч.  1 ст. 843 ЦК випливає обов'язковість визначення в договорі підряду ціни роботи або способів її визначення. Це дає підставу для висновку про те, що у разі відсутності в договорі підряду умови, якою встановлюється ціна роботи або порядок її визначення, договір не може вважа­тись укладеним. Разом з тим сторони за відсутності в договорі підряду умови про ціну можуть не заперечувати того факту, що на підставі такого договору виникли право­відносини. На підставі такого договору може бути виконана передбачена ним робота чи її частина. За таких обставин виникає необхідність визначити ціну в процесі роз­гляду спору між сторонами судом. Частина 2 ст. 843 ЦК приписує, щоб суд у таких
випадках визначав ціну на основі цін, що звичайно застосовуються до аналогічних робіт з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

2. При визначенні ціни судом використовується її склад, який встановлюється ч. З ст. 843 ЦК і який включає відшкодування витрат підрядника і плату за виконану ним роботу.

 

Стаття 844.   Кошторис

1. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвер­дження його замовником.

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе під­рядник, якщо інше не встановлено законом.

4. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим іс­тотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на переви­щення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі під­рядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність переви­щення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устат­кування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розі­рвання договору.

1. Кошторис не є обов'язковою формою погодження ціни, але використання його є можливим відповідно до ст. 844 ЦК. Кошторис може бути твердим і приблизним. Якщо договором вид кошторису не визначено, він є твердим.

2. Кошторис може бути включений до тексту договору, а може бути оформлений як додаток до договору, що підписується сторонами. Допускається, щоб кошторис склав підрядник та передав (надіслав) його замовникові. У такому випадку він має бути підписаний особою, що має повноваження вчиняти правочини від імені підрядника. Якщо на момент отримання замовником кошторису від підрядника договір підряду
уже підписано, кошторис стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Це підтвердження має кваліфікуватись як правочин. З урахуван­ням вимог ст. 206 і 208 ЦК підтвердження кошторису замовником має здійснюватись в письмовій формі.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситись лише за погодженням сторін. Відповідно до цього підрядник несе ризик перевищення твердого кошторису і пов'язані з цим додаткові витрати. Що стосується економії, яка виявляється у разі, коли фактичні витрати підрядника не досягають розміру, передбаченого кошторисом, то ці питання вирішуються ст. 845 ЦК незалежно від виду кошторису.

4.   Приблизний кошторис допускає можливість збільшення або зменшення ціни роботи в зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт, передбачених кошто­рисом. Зазвичай підрядник не несе обов'язку заздалегідь повідомляти замовника про необхідність відступлення від кошторису,  а коригування приблизного кошторису здійснюється при прийманні виконаних робіт. Але про необхідність істотного переви­щення приблизного кошторису в зв'язку з потребою у проведенні додаткових робіт підрядник зобов'язаний своєчасно, тобто до початку таких робіт, попередити замовника. Замовник, який не погодився з істотним перевищенням приблизного кошторису, має право на розірвання договору підряду шляхом односторонньої відмови від нього — передання (надіслання) підрядникові заяви про відмову. У разі відмови від договору
замовник несе обов'язок оплатити виконану частину роботи.

5. Абзац другий ч. 4 ст. 844 ЦК, що зобов'язує підрядника, який своєчасно не по­передив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, виконати роботу за ціною, встановленою договором, поширюється тільки на випадки істотного перевищення кошторису.

6. Частина 5 ст. 844 ЦК дає сторонам договору право вимагати відповідного зменшен­ня або збільшення твердого кошторису, якщо на момент укладення договору не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

7.   Підрядник отримує право вимагати збільшення кошторису (як твердого, так і приблизного) у разі, якщо після укладення договору істотно зросла вартість ма­теріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартість послуг, що надаються йому іншими особами. Але цьому праву підрядника не кореспондує відповідний обов'язок замовника. Замовник має право відмовити підрядникові у за­доволенні його вимоги. У разі такої відмови підрядник вправі вимагати розірвання договору. Це право реалізується шляхом звернення з позовом до суду, а за наявності згоди замовника можливе укладення угоди про розірвання договору.

 

Стаття 845.   Ощадливість підрядника

1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення на­лежної  їх якості.

2. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які перед­бачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане
підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

3. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

1. За умови забезпечення належної якості робіт підрядник має право на ощадливе ведення робіт та на оплату їх за ціною, встановленою договором, якщо внаслідок ощад­ливості підрядника його витрати виявилися меншими, ніж передбачено договором.

2. Положення ч. З ст. 845 ЦК про право сторін договору підряду домовитись про інший розподіл економії, що передбачена ч. 2 ст. 845 ЦК та виникла внаслідок ощадливості підрядника, свідчить про те, що і для самого законодавця формулювання в ч. З ст. 6 ЦК загального принципу диспозитивності виявилось формально недостатньо визначеним.