Печать
PDF

ГЛАВА 61 ПІДРЯД § 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД - Страница 2

Posted in Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2


Стаття 846.   Строки виконання роботи

1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розум­ні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв
ділового обороту.

1. Із статті, що коментується, випливає, що умова про строк є для договорів під­ряду істотною. Це дає сторонам можливість доводити, що за відсутності такої умови договір не може вважатись укладеним. За відсутності заперечень сторін проти чин­ності договору підряду, в якому не визначено строки виконання робіт або окремих їх частин, підрядник зобов'язаний виконати роботу в розумні строки, які визначаються за критеріями суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи, а також з урахуванням звичаїв ділового обороту.

 

Стаття 847.   Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

1. Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовни­ка;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

1. Стаття, що коментується, визначає обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника. Закон не встановлює вимог щодо форми такого поперед­ження. Але в будь-якому випадку підрядник повинен бути готовим доказати, що він попереджав про обставини, на які зазначається у ст. 847 ЦК. Визнання в цій статті попередження обов'язком підрядника має певне значення для тлумачення ст. 848 ЦК, яка надає підрядникові певних прав за умови своєчасного попередження замовника.

 

Стаття 848.   Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують
якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від до­говору підряду та право на відшкодування збитків.

2. Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додер­жання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог,
підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшко­дування збитків.

1. Якщо замовник отримав попередження про обставини, зазначені у ст. 847 ЦК, він зобов'язаний усунути ці обставини, якщо вони загрожують якості або придатності результату роботи. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник отримує право на розірвання договору шляхом вчинення одностороннього правочину — передання (надіслання) замовникові заяви про відмову від договору. Але обов'язку відмовитися від договору за таких обставин підрядник, за загальним правилом, не несе. Тому за не­належну якість роботи, викликану неусуненням замовником обставин, про які підрядник попередив замовника, підрядник не відповідає. А замовник має прийняти таку роботу,
якщо тільки він не доведе, що неналежна якість роботи є наслідком дій чи бездіяльності підрядника, а не замовника. Цей висновок потверджується ст. 855 ЦК.

2. На відміну від викладеного у попередньому пункті коментаря підрядник несе обов'язок відмовитися від договору підряду у випадках, коли використання недобро­якісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних пра­вил, правил безпеки людей та інших вимог. Під іншими вимогами тут розуміються
інші публічні вимоги, що ставляться до виконавців відповідних робіт. Зазначений обов'язок має не тільки публічно-правовий, а і цивільно-правовий зміст. Тому його невиконання тягне цивільно-правові наслідки для підрядника, в тому числі і перед замовником. Проте в силу ст. 855 ЦК підрядник не позбавляється права на плату за виконану роботу і в таких випадках.


Стаття 849.   Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втру­чаючись у діяльність підрядника.

2. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повіль­но, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від до­говору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та від­шкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

1. У статті, що коментується, розміщується неоднорідний за змістом нормативний матеріал. З одного боку, тут йдеться про право замовника перевіряти хід і якість роботи, яку виконує підрядник. З іншого боку, тут встановлюються підстави виник­нення права замовника на розірвання договору, в тому числі і підстави, не пов'язані з порушенням підрядником зобов'язання, що виникло на підставі договору підряду.

2. Частина 4 ст. 849 ЦК надає замовникові право в будь-який час на свій розсуд відмовитись від договору підряду. При цьому на замовника покладається обрв'язок оплатити ту частину роботи, яка була виконана на день розірвання договору, а також відшкодувати збитки, завдані розірванням договору. Ці збитки не обов'язково будуть включати всю суму не отриманих підрядником доходів, оскільки, за загальним пра­вилом, підрядник має змогу отримати інше замовлення, тобто при визначенні розміру не одержаних підрядником доходів мають враховуватись ті доходи, які підрядник отримав або міг отримати в результаті виконання іншого замовлення.

3. Замовник отримує право на розірвання договору шляхом відмови від нього та­кож у випадках, коли підрядник припустився одного із таких порушень: 1) підряд­ник своєчасно не розпочав роботу; 2) підрядник виконує роботу настільки повільно, що своєчасне її закінчення стає явно неможливим. При цьому замовник має право пред'явити також вимогу про відшкодування збитків. Такі ж права виникають у за­мовника за наявності такої сукупності юридичних фактів:  1) виявлення недоліків в роботі, які вочевидь свідчать про те, що робота не буде виконана належним чином; 2) призначення замовником підрядникові строку для усунення цих недоліків; 3) не­ виконання підрядником вимоги про усунення недоліків.

 

Стаття 850.   Сприяння замовника

1. Замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

2. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник
одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

1. У ч. 1 ст. 850 ЦК конкретизується загальне положення ст. 629 ЦК про те, що умови договорів є обов'язковими для виконання сторонами, та ст. 611 ЦК про те, що порушення зобов'язання породжує обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані кредитору таким порушенням. Інтерес може викликати хіба що зазначення на складову частину збитків, яка полягає в додаткових витратах, викликаних простоєм, перене­
сенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 850 ЦК підрядник має право на сплату йому встановленої ціни роботи, хоч би робота не була виконана повністю, якщо її виконання стало неможливим внаслідок «дій або недогляду» замовника. Тлумачення взятих у лапки слів має бути та­ким. Зазначення на дії (будь-які) не може означати можливості покладення на замовника обов'язку, що кореспондує цьому праву, за відсутності вини замовника (ст. 614 ЦК). За­ значення на недогляд означає, що підставою такої відповідальності замовника може бути як умисна, так і необережна його вина (якщо недогляд, то тим більше намір).

3.   У ч. 2 ст. 850 ЦК встановлюється розмір відповідальності замовника у разі, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим «внаслідок дій або недогляду замовника». За базу при визначенні цього розміру слід брати ціну роботи, як вона визначається в ст. 843 ЦК. Із суми, що складає ціну роботи, відраховується оплата за виконану роботу, що уже отримана підрядником, а також суми, які підрядник одержав або міг одержати, звільнившись від обов'язку виконувати роботу за договором підряду внаслідок неможливості подальшого виконання роботи з вини замовника.

 

Стаття 851.   Невиконання замовником обов'язків за договором підряду

1. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

1. Стаття, що коментується, формулює досить просте правило. Викликає інтерес та обставина, що як неможливість виконання договору підрядником у цій статті розу­міється непередання замовником підрядникові не тільки речі, що підлягає переробці відповідно до договору, а і устаткування і навіть матеріалу, хоч матеріал за умов рин­кової економіки зазвичай придбати можливо. Це спеціальне правило не слід викорис­товувати для тлумачення ст. 607 ЦК, оскільки в цій статті йдеться про неможливість виконання зобов'язання, яка настала внаслідок такої обставини, за яку не відповідає жодна із сторін.

 

Стаття 852.   Права замовника у разі порушення підрядником договору підряду

1. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій
рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи від­повідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

2. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкоду­вання збитків.

1. Якщо підрядник допустив недоліки в роботі, в тому числі відступив від умов до­говору підряду, що погіршило роботу, наступають наслідки, передбачені договором. Якщо договорам такі наслідки не встановлені, замовник має право реалізувати одну із правомочностей, які надаються йому ч. 1 ст. 852 ЦК, на свій вибір.

2. Якщо недоліки роботи або відступи від умов договору підряду є істотними, замов­ник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Під збитками тут розуміється, зокрема, раніше внесена замовником плата за виконану частину роботи. Право на розірвання договору реалізується шляхом пред'явлення позову в суді, а за на­явності згоди підрядника — шляхом укладення угоди про розірвання договору.

 

Стаття 853.   Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посила­тися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані
підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли
експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо екс­пертизу призначено за погодженням сторін, — обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, вне­сти в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

1. При прийнятті роботи замовник зобов'язаний оглянути роботу. У разі виявлен­ня недоліків в роботі або відступлень від договору замовник зобов'язаний негайно повідомити про них підрядникові. При виявленні таких відступів або недоліків у по­дальшому права та обов'язки сторін диференціюються залежно від того, явними чи прихованими є недоліки роботи.

Якщо недоліки є явними, відсутність заяви замовника про недоліки в момент прий­няття роботи веде до втрати замовником права посилатися в подальшому на відступи підрядника від договору чи інші недоліки роботи. Якщо ж у подальшому в роботі будуть виявлені приховані недоліки (тобто недоліки, які не могли бути виявлені при звичайному прийнятті роботи), замовник зобов'язаній негайно повідомити про це підрядника. Мається на увазі можливість застосування до підрядника заходів, перед­бачених на випадок неналежної якості роботи. Строк, впродовж якого замовник має право виявити та заявити підрядникові про приховані недоліки в роботі, Цивільним кодексом не встановлені. Таким може бути гарантійний строк (ст. 859 ЦК) або строк, що випливає із ст. 857 ЦК.

2. Розподіл витрат на проведення експертизи якості роботи, виконаної підрядни­ком, здійснюється у такий спосіб: 1) за загальним правилом, ці витрати покладаються на підрядника; 2) у разі, якщо за результатами експертизи встановлена відсутність порушення підрядником умов договору або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками, витрати на проведення експертизи несе сторона, яка ви­магала її призначення. Якщо експертизу призначено за погодженням сторін, витрати на її проведення розподіляються між замовником та підрядником порівну.

3. Правило ч. 6 ст. 853 ЦК про момент переходу до замовника права власності на ви­готовлену (перероблену) річ має на меті перекладення на замовника, що ухиляється від прийняття виконаної роботи, ризику випадкового знищення або випадкового по­шкодження речі (виконаної роботи). Застосовується ч. 6 ст. 853 ЦК тільки у випадках, коли має місце ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Ухилення — це умисне неприйняття роботи чи зволікання з її прийняттям.

4. Ухилення замовника від прийняття роботи впродовж одного місяця є юридич­ним фактом, який разом з дворазовим попередженням підрядником замовника про можливість продажу результату роботи (ці попередження можуть бути зроблені як до, так і після спливу зазначеного місячного строку) дає підрядникові право продати результат роботи. Виторг від продажу розподіляється в такий спосіб: 1) частина ви­торгу спрямовується на погашення зобов'язання замовника щодо сплати підрядникові ціни роботи; 2) решта виторгу вноситься в депозит нотаріуса на ім'я замовника. Ви­никнення у підрядника цього права не ставиться в залежність від того, хто із сторін договору надав матеріали для виконання роботи.

 

Стаття 854.   Порядок оплати роботи

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином
і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково.

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в роз­мірі, встановлених договором.

1. При тлумаченні ст. 854 ЦК слід враховувати, що в Цивільному кодексі не фор­мулюються визначення авансу та попередньої оплати, які (визначення) слугували б критеріями для розмежування сфери дії ч. 1 та 2 цієї статті. В Юридичній енци­клопедії аванс визначається як грошова сума або інша майнова цінність, яка переда­ється у рахунок майбутніх платежів. Це визначення також не дає змоги відрізнити
аванс від попередньої оплати. Ці два поняття як різні поставлені поряд не тільки в ст. 854, а і в ст. 1057 ЦК. Нормативною основою для розмежування авансу і по­передньої оплати може бути ч. 2 ст. 873 ЦК, в якій розрізняються оплата замовлення при укладенні договору «в повному обсязі» (тобто попередня оплата) або «шляхом видачі авансу» (тобто шляхом здійснення попередньої оплати не в повному обсязі,
а частково).

2. Із ч. А та 2 ст. 654 ЦК слід зробити висновок про те, що аванс і попередня оплата можуть застосовуватись лише у випадках, встановлених договором. Це не перешкоджає встановленню положення про попередню оплату роботи, виконаної підрядником, за­коном. Договором і законом може бути передбачена оплата етапів робіт. Попри всі ці можливості отримання підрядником оплати до здачі-прийняття виконаної підрядником роботи, загальне правило, сформульоване в ч. 1 ст. 854 ЦК, покладає на замовника обов'язок сплатити підрядникові вартість роботи після остаточної здачі роботи. Цей обов'язок виникає на стороні замовника за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або достроково, якщо на це була згода замовника. Проте виконання підрядником роботи пізніше погодженого строку не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку сплатити вартість роботи після її остаточної здачі. При достроковому виконанні та достроковій здачі роботи замовник не несе обов'язку сплати ціни роботи тут же після здачі роботи. Але зі спливом передбаченого договором строку замовник зобов'язаний сплатити цю ціну.

 

Стаття 855.   Розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи

1. Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково зни­щений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого за­мовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

1. Оскільки  за договором  підряду  підрядник  виконує  роботу на свій  ризик (ч. 1 ст. 837 ЦК), випадкове знищення (випадкове пошкодження) роботи, неможли­вість її закінчення без вини сторін позбавляє підрядника права на плату роботи. Це законодавче положення і слід враховувати при тлумаченні абзацу першого ст. 855 ЦК, в якому використовується невдале формулювання «не має права вимагати плати
за роботу». Із цього формулювання випливає, що підрядник не зобов'язаний повертати замовникові суму попередньої оплати або авансу. Але із загального правила ч. 1 ст. 837 ЦК випливає, що підрядник такий обов'язок несе.

2. З іншого боку, знищення предмету договору підряду або неможливість за­кінчення роботи, які стали наслідком недоліків матеріалів, наданих замовником або його вказівок про спосіб виконання роботи, не позбавляє підрядника права на оплату за виконану роботу. Це логічно не узгоджується з положеннями ст. 848 ЦК. Але спростувати прямо закріплене в ст. 855 ЦК право підрядника на плату посиланням на невиконання підрядником обов'язків попередити замовника про обставини, на які зазначається у ст. 847 і 848 ЦК, неможливо. Неможливе враху­вання вини підрядника в таких випадках і на підставі ст. 616 ЦК, оскільки вона застосовується у разі стягнення збитків та неустойки.  Навіть у випадках, коли підрядник не виконав свого обов'язку відмовитися від договору, який (обов'язок) закріплений в ч. 2 ст. 848 ЦК, немає підстав для позбавлення його права на плату, передбаченого ст. 855 ЦК, або для зменшення розміру цієї плати. Викладене не є перешкодою для відповідальності підрядника перед замовником за порушення ви­мог ст. 847, 848 ЦК.

3. Підрядник має право на плату також у разі, коли замовник пропустив строк прийняття виконаної роботи і в період прострочення предмет договору був випадково знищений (внаслідок дії непереборної сили чи простого випадку).