ГЛАВА 61 ПІДРЯД § 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДРЯД - Страница 3
Стаття 856. Право підрядника на притримування
1. Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.
1. Доцільно було б в процесуальних та інших правових документах використову вати термін «притримання» (а не «притримування»). Він використовується в ст. 594, 596 ЦК, ст. 14, 21 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167]. За правом притримання рухомої речі, яке підлягає реєстрації підрядником як обтяжувачем, визнається вищий пріоритет перед іншими незареєстрованими обтяженнями, хоч би це обтяження і не було зареєстроване (ч. З ст. 14 названого Закону).
2. Свої права на рухому річ, що притримується, підрядник реалізує в порядку, що визначається названим Законом: 1) до початку процедури звернення стягнення підрядник (обтяжувач) зобов'язаний зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження; 2) підрядник на свій розсуд вибирає судовий або позасудовий спосіб звернення стягнення
на рухому річ, що є предметом притримання; 3) звернення стягнення на предмет притримання в судовому порядку передбачає подальшу реалізацію цього предмета шляхом його продажу в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та виплату підрядникові грошової суми, що складається із сум вимог підрядника до замовника, які визначаються ст. 22 згаданого Закону; 4) якщо підрядник вирішив звернути
стягнення на результат роботи, що притримується, в позасудовому порядку, він має право вибрати один із таких способів звернення стягнення: а) набуття права власності на предмет договору підряду; б) продаж цього предмета підрядником (обтяжувачем). Як при набутті права власності на предмет договору купівлі-продажу, що отримується, так і при його продажу, підрядник має додержуватись правил, встановлених Законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
3. Право притримання нерухомої речі, що є предметом договору підряду, підрядник реалізує в порядку, встановленому ст. 591 ЦК.
Стаття 857. Якість роботи
1. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
2. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
3. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
1. Якість роботи, яка виконана за договором підряду, має відповідати встановленим вимогам на момент передання його замовникові. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК замовник після прийняття роботи не вправі пред'явити до підрядника будь-які вимоги з приводу явних недоліків роботи, якщо він прийняв роботу без перевірки або не заявив підрядникові негайно про явні недоліки роботи.
2. Якщо в межах розумного строку, впродовж якого результат роботи має бути придатним для використання відповідно до договору підряду чи для звичайного використання роботи такого характеру, будуть виявлені недоліки роботи, які не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, підрядник має відповідати за ці недоліки.
З іншого боку, підрядник не може відповідати за ті недоліки речі, які є наслідком тривалого або інтенсивного її використання або дій замовника (особи, що використовує річ), які не містять ознаки належної дбайливості про річ, в які втілені результати роботи, виконаної підрядником.
Стаття 858. Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи
1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
3. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний Строк, замовник має право відмовитися від договору
та вимагати відшкодування збитків.
4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
5. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
1. Стаття, що коментується, формулює правові норми, які встановлюють відповідальність підрядника за неналежну якість роботи і за неналежну якість матеріалів, які надав підрядник для виконання роботи. Згідно з ч. 5 ст. 858 ЦК у разі неналежної якості матеріалів, наданих підрядником, він несе відповідальність відповідно до ст. 678 ЦК. При цьому можуть застосовуватись і інші положення Цивільного кодексу, що стосуються відповідальності продавця за неналежну якість товару.
2. На стороні замовника виникають права, передбачені п. 1 — 3 ч. 1 ст. 858 ЦК, за наявності таких обставин: 1) або підрядник виконав роботу з відступами від умов договору підряду, що в будь-який спосіб погіршили роботу; 2) або підрядником допущені інші недоліки, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору чи для звичайного використання роботи такого характеру.
Як видно, відповідальність підрядника при відступах його від договору наступає при будь-якому погіршенні роботи. За інші недоліки підрядник відповідає за умов, непридатності роботи для використання. Це змушує замовників наполягати при укладенні договору на включенні до його змісту умов, що найбільш широко формулюють вимоги до якості роботи. Тоді будь-які недоліки роботи будуть кваліфікуватись як відступи від договору і тягти відповідальність підрядника.
3. Незалежно від згоди замовника підрядникові надається право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, заново безплатно виконати роботу з відшкодуванням замовникові збитків, що завдані простроченням виконання. У такому випадку на замовника покладається обов'язок повернути підрядникові раніше прийняту від нього роботу (якщо це можливо).
4. У разі істотності відступів від умов договору або інших недоліків в роботі, не можливості їх усунення або неусунення їх підрядником у встановлений замовником строк, замовник має право на розірвання договору шляхом відмови від нього та на відшкодування збитків. До складу збитків при цьому включаються ті витрати, які здійснив замовник в порядку внесення авансу, попередньої оплати роботи або оплати ціни
роботи після її остаточного прийняття, вартість переданих підрядникові матеріалів, необхідних для виконання роботи. Збитки, що підлягають відшкодуванню замовникові, мають бути зменшені на суму вартості недоброякісної роботи та вартості використаних матеріалів, наданих підрядником, якщо замовник, посилаючись на ч. З ст. 653 ЦК, відмовляється повернути підрядникові раніше прийняту роботу.
5. До договору підряду можуть бути включені умови про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи. Такі умови будуть мати ознаки дійсності. Але умови про звільнення підрядника від відповідальності за недоліки, які стали наслідком умисних його дій або умисної його бездіяльності, будуть суперечити закону (ч. 4 ст. 858 ЦК). Такі умови, проте, не є нікчемними (недійсними) частинами
правочину в силу відсутності прямого зазначення на це в законі. Вони є лише оспорюваними умовами правочину, які можуть бути визнані недійсними судом. Однак законодавець встановлює суто спеціальне правило щодо юридичного значення таких умов і на відміну від умов оспорюваного правочину (окремих оспорюваних умов правочину), які підлягають застосуванню до набрання законної сили рішенням суду
про визнання правочину чи окремих його умов недійсними, умови, про які йдеться, не можуть застосовуватись, хоч би вони і не були визнані судом недійсними. Таку ж правову конструкцію законодавець використовує у спадковому праві (ч. З ст. 1235; ч. 1 ст. 1241 ЦК).
Стаття 859. Гарантія якості роботи
1. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього
гарантійного строку.
2. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
1. Якщо інше не встановлено договором підряду, ст. 859 ЦК не виключає застосування ст. 853 ЦК, тобто, за загальними правилами, гарантії якості роботи не поширюються на явні недоліки роботи, про які замовник не заявив при прийнятті роботи. Цей висновок зроблено за допомогою такого методологічного інструментарію. У ч. 1 ст.; 859 ЦК нічого не говориться про явні недоліки в роботі, виконаній підрядником. Тому методом логічного доповнення тексту ч. 1 ст. 859 ЦК виявляється правовий припис, відповідно до якого гарантія якості роботи поширюється і на недоліки, що мають явний характер. Але правові приписи, що виявляються у такий спосіб, не можуть застосовуватись усупереч загальним правилам. Таким у даному випадку є правило ч. 2 ст. 853 ЦК, відповідно до якого замовник втрачає право посилатися в подальшому на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Отже, гарантійні зобов'язання підрядника не поширюються на явні недоліки в роботі, які могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття.
2. Відсутність гарантії якості роботи не означає, що взагалі не встановлено будь-якого граничного строку, впродовж якого замовник може виявити недоброякісне виконання роботи підрядником та пред'явити вимоги до підрядника, виконавши свій обов'язок негайно повідомити підрядника про відступи від умов договору підряду та інші недоліки роботи, що мають прихований характер (ч. З ст. 853 ЦК). У межах розумного строку результат роботи завжди має бути придатним для використання (ч. З ст. 857 ЦК). Цей «розумний строк» слугує певною заміною гарантійному строку. Отже, гарантійний строк чітко визначає строк, впродовж якого можливе виявлення недоліків в роботі, і усуває невизначеність, яка виникає в тих випадках, коли гарантійний строк не встановлено, і замість нього використовується зазначений «розумний» строк.
Стаття 860. Порядок обчислення гарантійного строку
1. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.
2. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
1. У статті, що коментується, викладаються елементарні положення. Слід звернути увагу тільки на диспозитивні застереження, що формулюються в обох частинах цієї статті. Вони надають певної змоги оцінити якість нормативного матеріалу, включеного до Цивільного кодексу. Потреби у формулюванні диспозитивних застережень у ч. 1 та 2 ст. 860 ЦК не було взагалі, бо право відступати від положень цієї статті випливає із абзацу другого ч. З ст. 6 ЦК. Не було необхідності і в застереження про можливість встановлення законом іншого порядку обчислення гарантійного строку. Практика вітчизняної законотворчості довела, що законодавець не потребує будь-якого дозволу на встановлення новим законом інших законодавчих норм, ніж ті, що були встановлені раніше.
Стаття 861. Обов'язок підрядника передати інформацію замовникові
1. Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.
1. Обов'язок підрядника передати замовникові інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмету підряду має обмежений характер. За загальним правилом, підрядник несе такий обов'язок лише тоді, коли без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим. У решті випадків підрядник несе такий обов'язок, якщо це передбачено договором або спеціальним законом (таким є Закон «Про захист прав споживачів» [186]).
Стаття 862. Конфіденційність одержаної сторонами інформації
1. Якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.
1. Визначення комерційної таємниці, що наводиться у ч. 2 ст. 505 ЦК, охоплює будь-які відомості, крім тих, які згідно з законом не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Тому захист прав сторін договору підряду на конфіденційну інформацію здійснюється не тільки відповідно до ст. 862 ЦК, а і на підставі загальних положень про право інтелектуальної власності (ст. 418 — 432 ЦК) і положень про право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
Стаття 863. Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи
1. До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.
1. У статті, що коментується, вкрай невдало визначено день, з якого починається перебіг позовної давності за позовами, що випливають із неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду. По суті у всіх випадках, коли розумний строк, впродовж якого результат робіт має бути придатним для використання (ч. З ст. 857 ЦК), перевищує один або три роки, замовник позбавляється можливості пред'явити позов до замовника. Будь-яких можливостей відступити від спеціального порядку визначення дня початку перебігу строку давності за такими позовами та застосовувати загальні правила ст. 261 ЦК немає. Немає і можливості встановити в договорі інший порядок визначення цього дня, оскільки заборона змінювати за домовленістю сторін порядок обчислення позовної давності встановлена ч. 2 ст. 260 ЦК, поширюється на всі правила, що встановлюють цей порядок (вони встановлені ст. 253 — 255, 261 — 265 ЦК і окремими спеціальними нормами). Застосування ж порядку обчислення позовної давності, що встановлений ст. 863 ЦК, іноді взагалі може позбавити права замовника на захист. На стадії правозастосовування виправити цю ситуацію неможливо. Задовільного результату можна досягти тільки за рахунок включення до договору підряду умови про встановлення більш тривалої позовної давності за вимогами, що випливають із неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду.
2. Стосовно тривалості строку позовної давності за вимогами про неналежну якість будівель і споруд, то трирічний строк, встановлений ст. 863 ЦК, застосовується лише до випадків, коли замовниками за договором будівельного підряду є фізичні особи, що не є підприємцями. Якщо ж замовниками є юридичні особи (в тому числі і такі, що не є суб'єктами господарювання) або фізичні особи — підприємці, застосовується
позовна давність та порядок її обчислення, встановлені ч. З ст. 322 ГК [31]. Щодо недоліків некапітальних конструкцій встановлюється позовна давність тривалістю один рік, а у випадках, коли недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття робіт, — два роки. Щодо недоліків капітальних конструкцій, позовна давність встановлюється тривалістю три роки, а у разі якщо вони не могли бути ви
явлені за звичайного способу прийняття робіт — десять років. Якщо протиправні дії підрядника привели до руйнувань чи аварій, позовна давність щодо вимог про відшкодування збитків встановлена тривалістю тридцять років.
Позовна давність, встановлена ч. З ст. 322 ГК [31], починає перебіг з дня прийняття роботи замовником. Але ч. 4 ст. 322 ГК приписує відраховувати позовну давність від дня виявлення недоліків, якщо законом або договором передбачено надання гарантії. Надання гарантії стосовно будівельного підряду передбачено ч. 1 ст. 884 ЦК. Див. про це п. 1 коментаря до ст. 884 ЦК.
Стаття 864. Початок перебігу позовної давності в окремих випадках
1. Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.
2. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.
1. Стаття, що коментується, враховує ту обставину, що при встановленні тривалого гарантійного строку застосування правила визначення дня початку перебігу позовної давності, встановленого ст. 863 ЦК, позбавляє замовника права на захист. Тому ч. 1 ст. 864 ЦК передбачає, що позовна давність за вимогами, пов'язаними з неналежною якістю роботи, якщо встановлено гарантійний строк, починає перебіг з дня
заявлення про недоліки, якщо така заява зроблена у межах гарантійного строку. Належить також враховувати, що заява з приводу недоліків роботи, виявлених в межах гарантійного строку, відповідно до ч. З ст. 853 ЦК має бути зроблена негайно. Звертає на себе увагу відсутність у законодавця єдиного підходу до визначення дня початку перебігу позовної давності у подібних правовідносинах. Загальне правило ч. 1 ст. 261 ЦК пов'язує початок перебігу позовної давності з таким юридичним фактом, як отримання особою інформації про порушення її права. Це загальне правило конкретизується стосовно купівлі-продажу вказанням на початок перебігу позовної давності з дня виявлення недоліків в товарі (ст. 681 ЦК). Доказування дня виявлення недоліків пов'язано з труднощами. Тому в ч. 1 ст. 864 ЦК днем початку перебігу позовної
давності визнається день заявлення замовником підрядникові про недоліки.
2. Частина 2 ст. 864 ЦК змістовно пов'язана не з ч. 1 ст. 864 ЦК, що стосується обчислення позовної давності у випадках встановлення гарантійного строку, а з ст. 863 ЦК. Вона передбачає, що позовна давність за вимогами, що випливають із неналежної якості роботи за договором підряду, у випадках, коли роботу було прийнято частинами, а гарантійний строк не встановлено, починається від дня прийняття роботи в цілому.