Глава 15 Система макроекономіки. Основні результати і показники макроекономіки
Глава 15 Система макроекономіки. Основні результати і показники макроекономіки
§ 1. Предмет та основні проблеми макроекономіки
Кожна незалежна країна має свою, притаманну тільки їй національну економіку. Остання є специфічною економічною категорією. проявом всієї системи економічних, соціальних, політичних, національних, культурних відносин певної країни. Національна економіка відбиває всі особливості, проблеми, суперечності розвитку суспільних відносин певної країни, що дає змогу визначити її не тільки як поняття економічної теорії, але й економічної географії, економіки країни та інших конкретних економічних наук.
Розбудова національної економіки України як незалежної держави потребує вирішення низки серйозних завдань, а саме:
здійснити перехід від старої, адміністративно-командної, затратної економіки до нової, ринкової, ефективної економіки, здатної еволюційно розвиватися в інтересах споживачів;
збудувати економічну систему, яка забезпечить економічне зростання інноваційно-інвестиційного типу;
розвивати економіку країни заради соціалізації суспільства, задоволення цивілізаційних потреб усіх суб’єктів економіки;
підтримувати збалансованість між особистими, колективними та державними інтересами; національними, міжнародними і регіональними економічними інтересами.
Визначення результатів розвитку національної економіки певної країни потребує введення до категоріального апарату економічної теорії поняття макроекономіка, яке характеризує механізм функціонування економіки країни в цілому і надає можливість об’єктивно оцінювати стан національної економіки відносно інших країн світу.
Макроекономіка як розділ економічної теорії або самостійна економічна дисципліна, на відміну від мікроекономіки: досліджує механізм економічної системи країни; узагальнює результати дії чотирьох суб’єктів економіки: сукупності домашніх господарств; сукупності усіх фірм, підприємств, інститутів, які займаються підприємницькою діяльністю; державного сектору економіки, який виробляє суспільні блага (у сфері безпеки, освіти, науки та ін.); суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
аналізує систему економічних відносин і зв’язків між суб’єктами макроекономіки, аргументуючи при цьому необхідність регулюючої, організаційної сили державної економічної політики;
обґрунтовує шляхи досягнення макроекономічних цілей: макро- економічної рівноваги та економічного зростання; регулювання рівнів безробіття, інфляції, платоспроможності споживачів; зростання результатів макроекономічного розвитку на душу населення; зростання ефективності макроекономіки та ін.;
широко використовує здобутки світової економічної науки і практики, методи статистичного дослідження динаміки макроекономічних процесів, обчислення показників розвитку кінцевих господарських результатів.