Печать
PDF

Глава 2 Етапи виникнення, становлення та розвитку економічної теорії - § 4. Розвиток економічної думки в Україні

Posted in Учебные материалы - Основи економічної теорії ( Л.С. Шевченко )

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

§ 4. Розвиток економічної думки в Україні

Економічна думка в Україні бере початок із суспільно-економічних поглядів Київської Русі, з таких пам’яток, як «Руська правда» Яросла­ва Мудрого (ХІ ст.), «Повчання» Володимира Мономаха (ХІІ ст.), «Слово о полку Ігоревім» (ХІІ ст.), літопис «Повість минулих літ» (кінець ХІ — поч. ХІІ ст.), «Київський літопис» (ХІІ ст.), «Галицько- Волинський літопис» (ХІІ-ХІІІ ст.), «Моління Даниїла Заточника» (ХІІІ ст.). Ці твори містять окремі елементи суспільно-економічної думки, що відбивають ідеологію панівного класу феодалів, його на­магання обґрунтувати прагнення давньоруської держави відігравати самостійну роль у міжнародному житті.

У ХУІ ст. — на поч. ХУІІ ст. суспільно-економічна думка спрямо­вана на захист національної незалежності українських земель, які були захоплені шляхетською Польщею. Серед просвітителів України значне місце посідає І. Вишенський (1545/50-1620-ті рр.), який досліджував панщину, оброк, податі, торговельний та лихварський прибуток тощо. На його думку, майново-соціальна нерівність людей походить не від природи і не від Бога, а від земних несправедливостей.

З другої половини ХУІІ ст. головним центром культури та освіти стала Києво-Могилянська академія. Видатними її діячами були І. Гі- зель, Л. Баранович, Ф. Прокопович.

У другій половині ХУІІІ ст. суспільно-економічній думці України були властиві антикріпосницькі ідеї. Так, просвітитель Я. Козельський у творі «Філософські пропозиції» (1768) зазначав, що «не золото та срібло, а працелюбність людей становить багатство народів».

Найрішучіший протест проти кріпосництва прозвучав у творах Г. Сковороди — видатного українського мислителя. Як найбільше благо людства Г. Сковорода проголосив свободу. Новий суспільний устрій, що буде створений на основі принципу загального щастя, фі­лософ уявляв у формі демократичної республіки, яка гарантує свободу і братство між людьми. Здійснення свого соціального ідеалу Сковоро­да пов’язував з вихованням людей, розвитком освіти і культури.

Наприкінці XVIII ст. — у першій пол. XIX ст. в умовах розпаду кріпосницької системи та формування капіталістичного устрою відбу­вався процес становлення економічної науки як самостійної галузі знань. У цей період посилилася дворянсько-ліберальна течія, видатним пред­ставником якої був В. Н. Каразін — засновник Xарківського універси­тету. Він розробив аграрну програму, в якій пропонував ліквідувати панщину і замінити її грошовою рентою з передачею частини поміщиць­ких земель селянам у довічний спадок. З метою подолання економічної відсталості Каразін пропонував розвивати високими темпами промис­ловість, зміцнювати грошову систему та державні фінанси.

У 50-60-ті роки XIX ст. виникає революційно-демократична течія економічної думки, видатним представником якої в Україні був Т. Г. Шев­ченко. У своїх творах він рішуче засудив кріпосництво, панщину і закликав народ до боротьби проти феодального гніту, за створення нового суспільства, «сім’ї вольної, нової».

У середині XIX ст. панівним напрямом в економічній думці Укра­їни була класична політична економія. Найвідоміші представники класичної школи в Україні — професор Xарківського університету Т. Ф. Степанов (1795-1847), професори Київського університету

Вернадський (1821-1884), М. Бунге (1823-1895), професор Ново­російського (нині Одеського) університету М. Вольський (1834-1876). Вони були лідерами економічної науки в російській імперії. Наприклад, Т. Степанов написав перший підручник з політичної економії, за яким навчалися не тільки студенти Xарківського та Київського, але й Мос­ковського і Петербурзького університетів.

З початку 1880-х років ідейною течією в Україні стає марксизм. Значну роль у поширенні марксизму в Україні відіграли твори М. Зі- бера, В. Воровського, Г. Петровського, Е. Квірінга, О. Шліхтера, М. Скрипника, В. Чубаря та ін.

В останнє десятиріччя XIX — на поч. 20-х років XX ст. сформува­лась українська школа неокласичного напряму. Його найвідоміші представники — Р. Орженцький, Д. Піхно, О. Білімович, Є. Слуцький. Зокрема, Є. Слуцький започаткував теорію поведінки споживача, він опублікував в італійському економічному журналі працю «До теорії збалансованого бюджету споживача» (1915), у якій поєднав аналіз функ­ції корисності з грошовими доходами і споживчим бюджетом. У цей же період значно вплинув на розвиток економічної думки М. I. Туган- Барановський (1865-1919) — видатний економіст, організатор науки, педагог. У своїх дослідженнях він розробляв проблеми ринків, про­мислових криз, розподілу, розвитку капіталізму, соціалізму, кооперації тощо. За його безпосередньою участю була створена Українська ака­демія наук (1920), у складі якої діяло одне з перших у світі відділень соціально-економічних наук. В останні роки свого життя він був про­фесором і деканом юридичного факультету Київського університету, головою кооперативного комітету та українського наукового товариства економістів.

У радянський період значним внеском у розвиток економічної те­орії були твори П. Першина, Л. Кухаренко, В. Корнієнка, А. Чухна, А. Покритана, В. Черняка та ін.

Головними центрами економічної науки в Україні нині є: Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут економіки про­мисловості НАН України, Інститут аграрної економіки УААН, Інститут регіональних досліджень НАН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил Укра­їни, Інститут світової економіки та міжнародних відносин. Економічні дослідження проводяться також в економічних секторах, лабораторіях та інших підрозділах науково-дослідних установ і на економічних кафедрах вищих навчальних закладів України.

Наукові дослідження кафедри економічної теорії Національної юридичної академії Україні імені Ярослава Мудрого ведуться за таки­ми напрямами:

сучасна економічна теорія праці (д-р екон. наук Л. С. Шевченко); інституціональна теорія: історія виникнення та основні напрями розвитку, механізм функціонування ринку нерухомості (д-р екон. наук О. А. Гриценко);

протиріччя світогосподарських зв’язків і форми їх розв’язання в умовах включення перехідних економік у глобалізаційний процес (д-р екон. наук С. М. Макуха);

проблеми реформування структури економіки України на сучасно­му етапі її розвитку (канд. екон. наук О. О. Іваницький, канд. екон. наук О. О. Мамалуй, канд. екон. наук Л. В. Нечипорук, канд. екон. наук О. В. Овсієнко);

створення національної інноваційної системи України (канд. екон. наук О. С. Марченко, канд. екон. наук О. М. Левковець);

соціальні аспекти економічного зростання (д-р екон. наук Т. М. Камін- ська, канд. екон. наук В. В. Броницька, канд. екон. наук Т. І. Лучко, канд. екон. наук О. О. Тумакова);

особливості перехідного періоду в АПК України (канд. екон. наук О. В. Роздайбіда, В. А. Лизогуб);

економічна безпека держави (канд. екон. наук Г. Ю. Дарнопих).

 

Запитання для самоконтролю

1.  У чому полягають причини виникнення економічних знань?

2.  На чому ґрунтуються економічні погляди Арістотеля?

3.  Порівняйте вчення меркантилістів та представників класич­ної політичної економії.

4.  Які основні положення висувають представники неокласич­ної теорії?

5.  Які течії існують у неокласичній теорії?

6.  Чому з’являється кейнсіанство та які риси притаманні йому?

7.  У чому полягають основні положення теорії Дж. Кейнса?

8.  Що означає поняття «нова класична економіка»? Які школи до неї належать?

9.  Що сприяло розвиткові інституційної економічної теорії і які ідеї вона висуває?

10.  Назвіть основні теорії неоінституціоналізму та їхніх пред­ставників.

11.  Як розвивалася наукова економічна думка в Україні?

12.  У чому полягає специфіка сучасного розвитку економічної науки в Україні?

13.  Назвіть відомих представників вітчизняної економічної на­уки.