§ 5. Естетична і художня діяльність

Довгий час в естетиці естетична діяльність ототожнювалась із художньою. І донині проблема співвідношення цих видів людської діяльності залишається дискусійною. Поширена думка і про те, що ці види діяльності не пов’язані та не співвідносяться між собою. В есте­тиці існує й точка зору, згідно з якою естетична і художня діяльність органічно пов’язані між собою, обумовлюють одна одну. Однак між ними є відмінності. Вони випливають із того, що естетична діяль­ність — явище більш широкого порядку, аніж художня. Остання ви­ступає тільки одним із різновидів діяльності естетичної.

Народження естетичної діяльності збігається з народженням людства. Художня діяльність була виокремлена зі складу людської діяльності значно пізніше у зв’язку з активним процесом розподілу діяльності та ускладненням соціального життя і процесів праці. Перші кроки становлення художньої діяльності як самостійного виду пов’язують із давніми цивілізаціями.

Наочні (предметні) результати естетичної діяльності, внаслідок її розчиненості в усіх видах людської діяльності, присутні в будь-яких речах, відносинах, ситуаціях, які набуті людством або створені окремою людиною. Навпаки, результати художньої діяльності — твори мисте­цтва — існують самостійно. Творці мистецтва виокремлюються в сус­пільстві в професійну групу, яка пов’язує своє життя виключно зі ство­ренням художніх творів. Мистецькі твори тиражуються, розповсюджу­ються і споживаються в суспільстві, функціонують за власними закона­ми. Митці потребують спеціальних знань, від них вимагають певного фахового рівня, оволодіння необхідною технікою і технологією тощо.

Ураховуючи наведені обставини, можна стверджувати, що естетич­на діяльність є базою для художньої, а остання виступає концентратом першої, її найвищим втіленням, в якому закріплені, реалізовані до­сягнення естетичного досвіду й естетичні цінності[2].

Розмова про естетичну діяльність буде незакінченою, якщо не звернути увагу на такі її особливості, які обумовлені її залежністю від соціальних умов. По-перше, в естетичній діяльності можуть бути виокремлені історичні типи, кожний з яких відповідає певній культурно- історичній епосі. По-друге, відмінності історичних типів естетичної діяльності виявляються в їхній спрямованості, межах прояву, в есте­тичних потребах суспільства, орієнтації на перевагу продуктивного або репродуктивного її різновидів. По-третє, історичні типи естетичної діяльності — динамічні системи, пов’язані між собою, засновані на різних видах спадкоємності. Нарешті, внутрішні зміни естетичної ді­яльності відбивають характер змін соціально значущих цілей життя. Визначені характеристики естетичної діяльності притаманні й худож­ній діяльності, більш того, проявляються в ній наочніше.

[1] Подібна структуризація естетичної свідомості є загальноприйнятою в сучасному вітчизняному естетичному знанні (див.: Естетика [Текст] / за заг. ред. Л. Т Левчук. - К. : Вища шк., 2006).

[2] Схожі, концептуально близькі думки щодо співвідношення естетичного й ху­дожнього є домінуючими в сучасному вітчизняному естетичному знанні (див., зокре­ма: Естетика [Текст] / за заг. ред. Л. Т Левчук. - К. : Вища шк., 2006).

Питання для самоконтролю

1. Сутність естетичної свідомості та її структура.
2. Художня діяльність у системі естетичної діяльності.
3. Характеристика основних компонентів естетичної свідомості.
4. Характеристика видів естетичної діяльності.
5. Сутність естетичної діяльності та її особливості.