§ 4. Проблеми державно-церковних відносин у постсоціалістичних країнах і в Україні

Аналіз релігійних процесів у постсоціалістичних краї­нах виявляє загальні та характерні для всіх них процеси.

Скасування обмежень щодо релігійних переконань, визнання цінності релігії створило нову соціально-по­літичну ситуацію. Релігійні інститути стали відігравати важливу роль у житті суспільства, релігія і її нормативи найчастіше заповнили духовний вакуум, що утворився після катастрофи ідеалів, підвищився рівень довіри до церкви. У той же час виникли проблеми, що призвели до військових конфліктів, які мають конфесіональне за­барвлення, — Закавказзя, Югославія. Зміна політичної карти, поява незалежних держав спричинили розколи у церквах, конфлікти між метрополіями. Слід зазначити, що Європа стала територією різних місіонерських рухів і нових релігійних рухів; це призвело до протиріч, що ви­никли між традиційною церквою і новими утворення­ми. У ході соціальних перетворень церква була втягнута у сферу політичної боротьби й іноді сприяла мирному вирішенню питань. У деяких країнах традиційно устале­ним церквам належить провідна роль в історичному про­цесі національно-державного становлення, але після де­сятиліть гонінь і обмежень вони не можуть конкурувати з організаціями, що мають величезне фінансування, підготовлену армію місіонерів, сучасні комунікації. Усі ці проблеми певною мірою стосуються України, яка не стоїть і не може стояти осторонь світового релігійного процесу. Слід зазначити, що побудова громадянського суспільства вимагає забезпечення свободи буття людини в соціумі. У релігійному житті країни іде процес створен­ня сприятливих умов для розвитку різних конфесій. Цей шлях вимагає розв’язання проблем церкви, постійної уваги керівників різного рівня до питань, що виникають у релігійній сфері, законодавчого забезпечення прав гро­мадян на відправлення релігійних потреб.

Питання до самопідготовки

1. Дайте характеристику сучасних моделей церковно-держав­них відносин.

2. Як ви розумієте свободу совісті та свободу церкви?

3. Проаналізуйте історичний розвиток поняття свободи со­вісті.

4. Особливості свободи совісті в Україні.

5. Яким має бути правовий статус нетрадиційних для України релігій та церков?

6. Розкрийте зміст основних міжнародних документів, що регу­люють принцип свободи совісті, і дайте їм характеристику.